"Чому людина не знає, коли прийде до неї смерть" (легенда)


ЧОМУ ЛЮДИНА НЕ ЗНАЄ, КОЛИ ПРИЙДЕ ДО НЕЇ СМЕРТЬ

Легенда (оповідач - Доня Юрчак)

 

Чому людина не знає, коли прийде до неї смерть. Легенда

Колись дуже давно всі люди жили однакову кількість років, і кожен знав, коли він буде вмирати. Через це всі старі люди робилися дуже недбалими.
Але якось бог пішов подивитися, як живуть люди. Прийшов він до нашого села і дивиться на роботу старого діда. Дід саме городив пліт з лободи.
Питає бог:
—    Що ти робиш, чоловіче?
—    Пліт горожу.
—    А чого з лободи?
—    Бо на мій вік і такого стане. Я навесні маю вмирати.
Каже бог:
—    Ні, так не буде! Віднині ніхто з людей не знатиме, коли по нього смерть прийде, аби були дбалими. І ти, діду, городи пліт, як належиться, з пруття, а не з лободи.
Тому-то ніхто з людей не знає, коли буде вмирати.

За матеріалами: "Золота вежа". Українські народні казки, легенди, притчі, перекази, загадки та приповідки. Ужгород, видавництво "Картпати", 1983, сторю 194.

 

 

Більше  творів з народного фольклору на нашому сайті:

Міфи та легенди
Міфи складалися в різних народів у сиву давнину, на перших ступенях розвитку людської культури, ще до винаходу письма, до того, як з'явилися науки. Їх можна розглядати як наївні спроби пояснити явища дійсності, що оточувала первісних людей, як спроби витлумачити причини і наслідки цих явищ. Ми відрізняємо міф від літературного оповідання, навіть зовсім фантастичного, бо у міфа не було автора, якоїсь однієї людини, що його б вигадала. Міф — наслідок колективної творчості народу. Міф ми відрізняємо й від дитячої казки, бо він не призначався для дітей, і в його правдивість вірили як ті, хто його переказував, так і ті, хто слухав переказ. Нарешті, міф ми відрізняємо й від власне історичного оповідання. В нашій сучасній мові міфом ми називаємо щось недійсне, неправдоподібне, нереальне, вигадане, таке, чого не було в історичній дійсності.
 
 
Фольклор, народна мудрість, народні притчі
Притча — невелике усне оповідання повчального характеру про якусь життєву пригоду. Вона утверджує перемогу добра, cправедливості. Притчі - це історії, які передаються від серця до серця, відкривають людям почуте, побачене, але найголовніше - душу. Вікова мудрість, що закладена в притчах, перетворює їх на своєрідну книгу життя, яка допомагає нам зрозуміти себе та наше майбутнє.
 
 
Народні українські казки
Читайте українські народні казки: "Дідова дочка й бабина дочка", "Красний Іванко і закляте місто", "Розумниця", "Розум та щастя" - українська народна казка, "Про правду і кривду", "Мудра дівчина" - українська народна казка, "Про Жар-Птицю та Вовка", "Кирило Кожум'яка", "Яйце-райце", "Про бідного парубка й царівну". А також - народні казки зі збірки Івана Рудченка «Народныя Южнорусскія Сказки» 1869 року.

 

Українські прислів'я та приказки

приказки та прислів'я
До перлин українського фольклору належать прислів'я та приказки — короткі влучні вислови, що в художній формі змальовують різні явища життя. Вони є узагальненою пам'яттю народу, висновками з життєвого досвіду. Прислів'я та приказки збагачують мову, роблять її образнішою, яскравішою. Дивіться у цьому розділі велику колекцію найрізноманітніших прислів'їв та приказок на будь-які теми.

 


Останні коментарі до сторінки
«"Чому людина не знає, коли прийде до неї смерть" (легенда)»:
S.G.E , 2019-09-23 18:41:25, #
ілько , 2019-09-24 12:06:34, #
Оновити список коментарів
Всьго відгуків: 2     + Додати коментар
Топ-теми