На сайті
укр рус Дошка оголошень Додати оголошення

Українські народні казки


Народні українські казкиВ народних казках передається з покоління в покоління мудрість народу, усе, що є вартим уваги нащадків, життєвий досвід, мрії народу, його почуття.
Саме в народних казках відбивається характер нації та обставини її життя, і українські казки відрізняються від казок братів Ґрімм, так само, як відрізняється українець від німця.
Народні казки завжди виховували, й виховують тепер,  любов до рідної землі, рідної домівки, рідної матері, інші до народу і Батьківщини в цілому.

Більше казок на нашому сайті:

Українські казки для дітей

казкиЧимало українських письменників творили казки. Серед них Іван Франко, Леонід Глібов, Марко Вовчок, Леся Українка, Олена Пчілка, Юрій Федькович, Григорій Квітка-Основ’яненко, Левко Боровиковський, Петро Гулак-Артемовський, Євген Гребінка, Микола Костомаров, Пантелеймон Куліш, Юрій Федькович, Іван Наумович, Василь Сухомлинський та багато-багато інших.  Всупереч труднощам історичного шляху, українська літературна казка розвивалася і свідчила про те, що в мистецьких пошуках українські письменники йшли в ногу з письменниками Європи і світу.


Українська народна казка. "Поверталася стара лисиця з невдалого полювання. У животі бурчить від голоду. Іде, солодкими оченятами позирає. Назустріч їжак. "Здоров був, їжаче!" — "Здоровенькі й ви будьте," — відповів їжак і згорнувся клубочком. "Як здоров’ячко?" — "Спасибі." — "А давно ми не бачилися, голубчику. Давай на радощах поцілуємось." Згорнувся їжак іще тугіше, засопів..." (з української народної казки)

Їжак та заєць (українська народна казка)"Був собі їжак. Якось вийшов він раненько зі своєї домівки подивитися на білий світ. Вийшов та й каже сам до себе: "А піду лишень у поле — подивлюся, як там моя морква та буряки." Іде собі та пісеньку мугикає. Коли виходить із-за куща заєць. Він саме в полі оглядав свою капусту, чи велика виросла..." (з української народної казки)

Лисичка-сестричка. Українська народна казка (читати та слухати)"Украла собі лисичка-сестричка курочку та й біжить. Біжить та й біжить, от стала її ніч застигати. Бачить вона хатку, заходить туди, вклонилась звичайненько та й каже: "Добривечір, люди добрі!" — "Дай боже здоров'ячка." — "Пустіть переночувати!"..." (з української народної казки)

Лисиця і козел у ямі. Українська народна казка. "Голодна лисиця бігла понад лісом, задерши голову вгору, приглядалася на ворон, зазівалась і впала в яму. Яма була глибока, викопана мисливцями, щоб зловити яку-небудь тваринку. Лисиця цілий день сиділа в ямі голодна, намагалася вистрибнути і ніяк не могла вибратися звідти. Уже пізно так, як у полудню пору, де не взявся козел, ішов до лісу, задерши голову. Хвостиком ворушив, борідкою потрухував, головою покивував. Побачила лисиця козла, почала його улещувати..." (з української народної казки)

Батьківський заповіт, українська народна казка, малюнок Галини Маковської"Батько перед смертю покликав синів, дав їм по гілочці й наказав їх зламати. Сини виконали батькову волю і переламали гілочки. Тоді батько зібрав ці гілочки докупи, перев'язав їх і знову попросив зробити те ж саме. Але сини не змогли цього зробити..." (з української народної казки)

Пригоди м'яча, українська казка"Одного разу хлопчики пішли до лісу. Гуляли там, збирали гриби, грали в ігри і забули м'яча. Біг тим лісом зайчик. Побачив м'яча та й питає: "Ти колобок?" "Ні, я м'яч." "А ти дуже смачний?" "Мене не їдять. Зі мною граються." — відповів м'яч..." (з української народної казки)

Українська народна казка, Мудра дівчина, Малюнки Марини Крюченко"Було собі два брати — один убогий, а другий багатий. От багатий колись ізласкавився над бідним, що не має той ні ложки молока дітям, та й дав йому дійну корову, і каже: "Потроху відробиш мені за неї." Ну, бідний брат відробляв потроху, а далі тому багачеві шкода стало корови, він і каже вбогому братові: "Віддай мені корову назад!" Той каже: "Брате! Я ж тобі за неї відробив!" "Що ти там відробив, як кіт наплакав тієї роботи було, а то таки корова! Віддай!" Бідному шкода стало своєї праці, не схотів віддавати. Пішли вони позиватися  до пана. Прийшли до пана..." (з української народної казки)

Про бідного парубка і царівну, українська народна казка"Була собі в гаю хатка, а в тій хатці жила жінка з сином. Поля у них не було, бо кругом був гай густий, а хліб вони купували. Не стало в них хліба, то жінка й посилає свого сина по хліб..." (З української народної казки)

Яйце-райце, українська народна казка"Колись була птиця-жайворонок царем, а царицею — миша, і мали вони своє поле. Посіяли на тім полі пшеницю. Як уродила їм та пшениця - давай вони зерном ділитися. .."  (З української народної казки)

Українськая народна казка, Кирило Кожум'яка, народний фольклор"Колись був у Києві якийсь князь, лицар, і був коло Києва змій, і щороку посилали йому дань: давали або молодого парубка, або дівчину. Ото прийшла черга вже й до дочки самого князя. Нічого робить, коли давали городяни, треба й йому давати. Послав княвь свою дочку в дань змієві. А дочка була така хороша, що й сказати не можна. То змій її й полюбив. От вона до нього прилестилась та й питається раз у нього..."

(З української народної казки)

"Був собі дід та баба і мали собі дочку. Ото чи довго пожила баба, чи ні, та й здумала вмерти; а як умирала, то своєму чоловікові казала:
— Як я умру, чоловіче, а ти будеш женитися, то гляди — не бери тої удови, що біля нас живе з дочкою, бо вона тобі буде жінкою, а нашій дитині не буде матір'ю!.."

(З українськї народної казки)

"... Іван на те погодився, і молодим справили таке весілля, що кращого і більшого, напевно, ніхто у світі не бачив. Потому привезли Іванову маму й жили собі щасливо. Либонь, живуть і нині, коли їм судилося."  (З української народної казки)

 

"... Пішов батько, купив живого зайця. А Маруся одну ногу вбула в драний черевик, а друга боса. Тоді піймала горобця, взяла гринджоли, запрягла в них цапа. От узяла зайця під руку, горобця в руку, одну ногу поставила в санчата, а другою по шляху ступає — одну ногу цап везе, а другою йде. Приходить отак до пана в двір..."   (З української народної казки)

 

"Ішли собі десь розум та щастя та й засперечались. Розум каже, що він сильніший, а щастя — що воно. Сперечались вони, сперечались та й розійшлись. Щастя пішло у ліс, а розум пішов та одному хлопчикові і вліз у голову..."  (З української народної казки)

 

"... Той і розказав йому все, що з ним діялось: як він хотів повіситись, як слухав, що чортяки говорили, все-все... А напослідок навалив він усякого добра два кораблі та й подарував дядькові, сказавши:
—  Я забуваю все те, що ти мені робив.  Бери собі оці два кораблі з усім добром. А як приїдеш у свій город, розказуй усім, що лучче жити правдою, аніж кривдою."  (З української народної казки)

 

"... Дурень же ти, сину, дурень, та ще й брехун великий. Хіба ж ти, сину, забув, що кажуть люди: брехнею світ пройдеш, та назад не вернешся. Але ж щоб таким дурним та брехуном і не згинути, то бери мерщій знов старостів, та йди до тієї ж таки дівки й добувайсь від неї слова. Дівка вона, бачу, розумна, кажуть, і роботяща: буде тебе на розум наставляти в господарстві, і все буде гаразд, віку доживеш по-людському, а як же візьмеш таку, як і сам, овечку, то й кури тебе, як я вмру, загребуть. Знов старий заслав старостів до бідової дівки, навіть і сам не полінувався піти туди, щоб допомогти зробити діло як слід. То й узяли ту дівку."  (З української народної казки)

"Було у одного царя три сини — два розумних, а третій дурень. От прийшли  вони до  батька  до свого та  й просять, щоб він відпустив їх поїздити по світу, подивитися на інші царства...."  (З української народної казки)

 

Українські народні казки: "Старий собака", "Сірко", "Кравець і вовк", "Собака і вовк", "Марко убогий і вовк", "Бідний вовк".


Останні коментарі до сторінки
«Українські народні казки»:
Всьго відгуків: 0    + Додати коментар