"Пригоди м'яча" (українська казка)

ПРИГОДИ М'ЯЧА

Українська казка

Пригоди м'яча, українська казка

Одного разу хлопчики пішли до лісу. Гуляли там, збирали гриби, грали в ігри і забули м'яча. Біг тим лісом зайчик. Побачив м'яча та й питає:
—   Ти колобок?
—   Ні, я м'яч.
—   А ти дуже смачний?
—   Мене не їдять. Зі мною граються. — відповів м'яч.
Почали зайчик з м'ячем гратися. Коли це чимчикує їжак.
—   Зайчику, ти що, колобка зустрів?
—   Це не колобок, це м'яч. З ним граються.
Стали вони гратися разом. Один одному м'яча перекидають, сміються.
Тут їх побачила з дерева білочка.
—   Що це ви з колобком робите?
—   Він не колобок. Він м'яч. З ним гратися треба.
Почали вони гратися втрьох. Зайчик м’яча задньою лапою б'є, їжачок носиком, а білочка хвостиком відбиває. Почувши шум. на полянку вибіг борсучок.
—   Ви що, колобка не поділите?
—   Це не колобок. Це м’яч. З ним граються, а не їдять його. Ставай до нас четвертим.
Поділилися звірята на дві команди, поставили ворота й ганяють у футбол, як справжнісінькі хлопчаки. І так захопилися, що й не помітили, як вовк з лисицею підкралися. Ті спочатку хотіли поласувати зайчатиною та білчатиною, а потім зацікавилися грою і попросилися:
—   Візьміть і нас до себе. Ми будемо чемними!
Тепер почавсь уже справжній футбол. М'яч аж сяяв від задоволення Де і взялися вболівальники — звірята та птахи з усього лісу зібралися.
А Роман прийшов додому і згадав, що забув м'яча у лісі. Наступного дня діти пішли на те саме місце, де були напередодні. Тільки-но вони підійшли до галявини, як звідти в кущі шаснули зайчик, білочка, борсучок, лисичка і вовчик.
—   Де вони тут набралися? — здивувався Вадим.
—   Мабут, у футбол нашим м'ячем грали, — припустив Роман.
І хлопці розсміялися з дотепного жарту. Вони забрали м'яч і побігли додому.

За матеріалами: Барна М. М., Волощенко О. В., Козак О. П."Літературне читання. Українська мова". Підручник для 4 класу загальноосвітніх навчальних закладів. Видавництво "Астон", 2015 рік, стор. 128 - 129.

Більше казок на нашому сайті:

Українські казки для дітей

Чимало українських письменників творили казки. Всупереч труднощам історичного шляху, українська літературна казка розвивалася і свідчила про те, що в мистецьких пошуках українські письменники йшли в ногу з письменниками Європи і світу. У розділі представлені казки таких авторів, як: Андієвська Емма, Білкун Микола, Васильчук Віктор, Вінграновський Микола, Винничук Юрій, Воронько Платон, Глібов Леонід, Гончарук Яків, Гринько Варвара, Дерманський Сашко, Дімаров Анатолій, Жиленко Ірина, Жук Михайло, Забіла Наталя, Іваненко Оксана, Калинець Ігор, Керницький Іван, Коломієць Тамара, Королів-Старий Василь, Коцюбинський Михайло, Куліш Пантелеймон, Кротюк Оксана, Лепкий Богдан, Лірник Сашко, Липа Іван, Лотоцький Антін, Магера Микола, Майданська Софія, Малик Галина, Малицька Костянтина, Мацко Ірина, Мирний Панас, Нестайко Всеволод, Олесь Олександр, Перелісна Катерина, Підгірянка Марійка, Пономаренко Марія, Пригара Марія, Самійленко Володимир, Симоненко Василь, Слабошпицький Михайло, Стельмах Михайло, Стельмах Ярослав, Стороженко Олекса, Струтинський Василь, Сухомлинський Василь, Терен Віктор, Трублаїні Микола, Тютюнник Григір, Українка Леся, Франко Іван, Храплива-Щур Леся, Чубач Ганна, Чухліб Василь, Шевчук Валерій, Ярмиш Юрій.