Мультфільм знято за мотивами твору українського письменника Юрія Винничука «Лежень» (збірка «Львівські казки»), в якій відображений особливий колорит пригоди, любов, старовинні костюми та архітектура західної України в стародавні часи. У замку біля Львова неможливо жити Князю і його домашнім, тому що нечисть робить все, щоб вигнати жителів замку. Остання надія домочадців на онука старого економа. Всі звуть його Лежень — він не робить нічого такого, що з точки зору інших приносить зиск або задоволення. Не співає, не гуляє, не розважається з хлопцями та дівчатами, любить тільки вареники та … читати книжки! Князь обіцяє Лежню віддати в дружини дочку Княжну, яка готує найсмачніші вареники… Мультфільм "Лежень" знято на студії "Укранімафільм" у 2013 року. Автор сценарію та режисер-постановник Людмила Ткачикова. Художник-постановник Валентина Серцова. Ролі озвучили Богдан Бенюк та Наталія Сумська.
Чимало українських письменників творили казки. Всупереч труднощам історичного шляху, українська літературна казка розвивалася і свідчила про те, що в мистецьких пошуках українські письменники йшли в ногу з письменниками Європи і світу. У розділі представлені казки таких авторів, як: Андієвська Емма, Андрусяк Іван, Білкун Микола, Більчук Олена, Бондаренко Валентина, Бондаренко Ксенія, Васильчук Віктор, Вздульська Валентина, Вдовиченко Галина, Винник Тетяна, Вінграновський Микола, Винничук Юрій, Вовчок Марко, Волиняк Петро, Воронько Платон, Гайнер Кляра, Глібов Леонід, Гончарук Яків, Грегуль Наталія, Гринько Варвара, Гулак-Артемовський Петро, Гудзь Лілія, Давидова Оксана, Даль Володимир, Деленко Марія, Дєточкіна Ася, Дем'янюк Марія, Денисенко Лариса, Дерманський Сашко, Дімаров Анатолій, Дорош Людмила, Дяченки Марина та Сергій, Дячук Валентина, Єгорушкіна Катерина, Жиленко Ірина, Жук Михайло, Забіла Наталя, Забіяка Юлія, Златкіна Вікторія, Зубер Ольга, Іваненко Оксана, Калинець Ігор, Керницький Іван, Кибалка Людмила, Коломієць Аліса, Коломієць Тамара, Королів-Старий Василь, Костецький Анатолій, Коцюбинський Михайло, Куліш Пантелеймон, Курило Інна, Кротюк Оксана, Лапушена Ольга, Лепкий Богдан, Лірник Сашко, Лісова Олеся, Липа Іван, Лотоцький Антін, Магера Микола, Майданська Софія, Малетич Наталка, Малик Галина, Малицька Костянтина, Мацко Ірина, Мельник Василь, Мельник Софія, Мирний Панас, Мирослава Галина, Міхаліцина Катерина, Мовчун Леся, Найдич Ніна, Нестайко Всеволод, Ніцой Лариса, Олесь Олександр, Павленко Марина, Паламарчук Інна, Перелісна Катерина, Підгірянка Марійка, Погребняк Наталія, Пономаренко Марія, Пригара Марія, Римар Галина, Роздобудько Ірен, Рутківський Володимир, Самійленко Володимир, Симоненко Василь, Слабошпицький Михайло, Смаль Юлія, Солтис-Смирнова Марія, Стельмах Михайло, Стельмах Ярослав, Стороженко Олекса, Струтинський Василь, Сухомлинський Василь, Терен Віктор, Ткачук Галина, Трублаїні Микола, Тютюнник Григір, Українка Леся, Ушинський Костянтин, Франко Іван, Хандожинська Юлія, Храплива-Щур Леся, Черемшина Марко, Чубач Ганна, Чумарна Марія, Чухліб Василь, Швиденко Ольга, Шевчук Валерій, Ярмиш Юрій, Інга Квітка, Ірина Мацкова, Аделя Григорук, Людмила Дорош, Євген Дмитренко та інші українські автори.
Українські мультфільми, створені на київських студіях, радують око і душу багатьох поколінь. Дивимося їх усією родиною в нашім "онлайн-кінозалі"...
Читайте українські народні казки: "Батьківський заповіт", "Пригоди м'яча", "Дідова дочка й бабина дочка", "Красний Іванко і закляте місто", "Розумниця", "Розум та щастя", "Про правду і кривду", "Мудра дівчина", "Про Жар-Птицю та Вовка", "Кирило Кожум'яка", "Яйце-райце", "Про бідного парубка й царівну", "Лисиця і козел у ямі", "Ох". А також — народні казки зі збірки Івана Рудченка «Народныя Южнорусскія Сказки» 1869 року.
Ольга Зубер — молода поетка та казкарка з міста Переяслав-Хмельницький, що на Київщині. Має педагогічну освіту. Писати вірші почала ще в дитинстві, а от казочки — коли стала підростати маленька донечка. Дівчинка у мами — дуже цікава, тому казок для неї було все замало. От і почала пані Ольга вигадувати свої чудові казкові історії, які з 2015 року почали друкувати дитячі періодичні видання: "Малятко", "Колобочок", "Мамине сонечко", "Котя", "Жирафа Рафа", "Ангелятко". Як і кожен автор, письменниця мріє про видання своєї книги...
"Чванькувата буква" - зі збірки "Щоб кіт мишку не впіймав"
"Чекає своєї години" - зі збірки "Хліб, труд і пісня"
"Через потік" - зі збірки "Казки школи під голубим небом"
"Через шістдесят років" - з добірки "Святковий обід"
"Чи винен м'яч?" - зі збірки "Хліб, труд і пісня"
"Чи можна перехитрити сонечко?" - зі збірки "Хліб, труд і пісня"
"Чи настане ранок" - зі збірки "Хліб, труд і пісня"
"Чого заплакав Мишко" - зі збірки "Хліб, труд і пісня"
"Чого ж Ви, тату, мовчите?" - з добірки "Святковий обід"
"Чого ж ти вчора не шукав моїх окулярів?" - зі збірки "Казки школи під голубим небом"
"Чого мама тепер плаче?" - зі збірки "Щоб кіт мишку не впіймав"
"Чого мати бігла з поля?" - з добірки "Святковий обід"
"Чого мати хвалить Миколу?" - зі збірки "Хліб, труд і пісня"
"Чого синичка плаче?" - зі збірки "Бути людиною"
"Чого синичка плаче?" - зі збірки "Казки школи під голубим небом"
"Чого синичка плаче?" - зі збірки "Щоб кіт мишку не впіймав"
"Чого тепер мама плаче?" - з добірки "Святковий обід"
"Чого ти, Юрцю, плачеш?" - зі збірки "Щоб кіт мишку не впіймав"
"Чого це дідусь такий добрий сьогодні?" - зі збірки "Щоб кіт мишку не впіймав"
"Чого яблука стали кислі?" - з добірки "Святковий обід"
"Чому всім стало радісно?" - з добірки "Шматок хліба"
"Чому голуби до Олега прилетіли?" - з добірки "Шматок хліба"
"Чому голуби до Олега прилетіли?" - зі збірки "Казки школи під голубим небом"
"Чому дід Максим так рано встає?" - зі збірки "Казки школи під голубим небом"
"Чому дідусь такий добрий сьогодні?" - зі збірки "Бути людиною"
"Чому дідусь усміхнувся?" - зі збірки "Казки школи під голубим небом"
"Чому ж посміхався Дмитро?" - з добірки "Шматок хліба"
"Чому заплакав Петрик?" - зі збірки "Казки школи під голубим небом"
"Чому здивувався Петрик?" - з добірки "Шматок хліба"
"Чому мама так хвалить?" - зі збірки "Бути людиною"
"Чому мама так хвалить?" - зі збірки "Пшеничний колосок"
"Чому не спиться Пилипкові?" - з добірки "Шматок хліба"
"Чому Сергійкові було соромно?"
"Чому Сергійкові було соромно?" - зі збірки "Материне поле"
"Чому сьогодні черствий хліб?" - зі збірки "Щоб кіт мишку не впіймав"
"Чорний горобець" - з добірки "Шматок хліба"
"Чорні руки" - зі збірки "Казки школи під голубим небом"
"Чорні руки" - зі збірки "Щоб кіт мишку не впіймав"
"Чорнобривці" - з добірки "А пісня жива"
"Чорнобривці" - зі збірки "Не забувай про джерело"
"Чорногуз і дівчинка" - з добірки "Шматок хліба"
"Чотири аркуші золотого паперу" - зі збірки "Казки школи під голубим небом"
"Чотири аркуші золотого паперу" - зі збірки "Хліб, труд і пісня"
"Чотири вітри і материнське поле" - зі збірки "Материне поле"
"Ці казочки складаю я Поліні,
читайте й ви, і всі ростіть щасливі!"(Галина Римар)
"Щоб кіт мишки не впіймав" - зі збірки "Казки школи під голубим небом"
"Щоб кіт мишку не впіймав" - зі збірки "Щоб кіт мишку не впіймав"
"Щоб метелик не наколовся" - зі збірки "Казки школи під голубим небом"
"Щоб метелик не поколовся" - зі збірки "Пшеничний колосок"
"Щоб не наколовся" - зі збірки "Щоб кіт мишку не впіймав"
"Щоб ти став крашим" - зі збірки "Бути людиною"
"Щоб ти став кращий..." - зі збірки "Казки школи під голубим небом"
Українські народні казки - популярний фольклорний жанр (фольклор -"народна мудрість"). Отже – мудрість! Це оповіді наших далеких предків, які відчували себе і все що їх оточує частиною природи. А природа у нашого краю багата, різнобарвна, пишна. Усе це багатство відбилося в оповідях – казках. Відобразився у казці і побут, звичаї, традиції, вірування народу.
"Якось над золотистим полем нависла хмара. Чорна, грозова, ось-ось з неї вдарить блискавка. І дійсно, невдовзі загуркотів грім, і хмарюка почала закидати поле градом та кресати страшні блискавиці. Довго це відбувалося..." (Юлія Забіяка)
"Коли Марійка була зовсім маленькою, тато часто приносив їй гостинці "від зайчика": цукерки або печиво, чи ще якісь смаколики. Дівчинка вирішила подякувати за подарунки, тож вирушила на пошуки звірка до лісу..." (Юлія Забіяка)
"Колись давно жили - були у країні Малюванії двоє друзів. Звали їх Олівець і Пензлик. Вони дуже любили малювати і змальовувати різні речі. Якось у їхню країну прийшла зима, і на вікнах будинків, де мешкали товариші, від морозу з’явилися сніжинки. «Що це? Який майстерний малюнок!» – зачудовано промовив Пензлик і додав: «Треба покликати Олівця!» І тут у його домівку вбіг радісний друг. «Ти це бачив?» – спитав Пензлика. «Що саме?» – і собі запитав той. «Сніжинки! Їх намалював Дідусь Мороз, щоб прикрасити вікна взимку!» «А, то це сніжинки?!.." (Юлія Забіяка)
"Їжачок народився навесні. Тоді, коли лише починала пробуджуватися від сну природа. Мама з татом облаштували йому дитячу кімнату, що залишилася від старших братика та сестрички, які уже виросли. Як відомо, перше,що надається від народження - ім'я. Але ніхто не міг придумати як назвати малого. "Може Пушок чи Колько?" - думав вголос тато. "Та ні, він не пухнастим буде,коли виросте!" - говорила мама, -"Та й зараз не дуже м'які чи гострі у нього колючки". Як ви вже зрозуміли, поки що їжачок був без імені. Одного разу сестричка повела його на прогулянку. Маля неквапливо брело по стежці та позіхало. Не дійшовши й до середини шляху, малий заснув і молодша їжачиха понесла його додому..." (Юлія Забіяка)
"Одного разу Марійка знайшла кошеня. Правда, іграшкове. Воно було однооке та не мало однієї лапки. Дівчинці стало шкода іграшки і вона вирішила віднести її до старого дідуся Івана, який міг полагодити що завгодно. Дідусь сидів на лавці, а біля нього ходили білі голуби, котрі дзьобали зерно, яким старенький їх пригощав. Дівчинка привіталася і розповіла з чим прийшла. Іван Юхимович погодився спробувати полагодити кошеня і сказав, щоб вона приходила завтра. Марійка ледве дочекалася наступного дня і вранці вже збиралася до дідуся, коли мама її спитала: "Донечко, а як ти віддячиш дідусеві за допомогу?" Маруся промовчала, бо навіть не думала про це. Але вона була розумна дівчинка і вирішила купити старенькому продуктів, адже магазин знаходиться далеченько від його хати..." (Юлія Забіяка)
Юлія Забіяка (псевдонім – Юлія Еней) народилася 27 липня 1993 року в місті Конотоп Сумської області. Має бібліотечну освіту (закінчила СФКМіК ім. Д. Бортнянського). Є учасницею літературної студії «Зажинок». Пише віршики і прозу переважно для дітей. Має публікації в газетах: «Абетка казок», «Сумщина», «Студія Тодося Осьмачки», «Дебют», «Журавлик»; журналах: «Пізнайко від 2 до 6», «На крильцях Ангела»; у літератуому альманасі «Viv Art» та книгах: «Слобожанщина», «Заспів», «Натхнення», «Дитяча мрія», «Мама, матінка, матуся».
Юлія Забіяка (псевдонім – Юлія Еней) народилася 27 липня 1993 року в місті Конотоп Сумської області. Має бібліотечну освіту (закінчила СФКМіК ім. Д. Бортнянського). Є учасницею літературної студії «Зажинок». Пише віршики і прозу переважно для дітей. Має публікації в газетах: «Абетка казок», «Сумщина», «Студія Тодося Осьмачки», «Дебют», «Журавлик»; журналах: «Пізнайко від 2 до 6», «На крильцях Ангела»; у літератуому альманасі «Viv Art» та книгах: «Слобожанщина», «Заспів», «Натхнення», «Дитяча мрія», «Мама, матінка, матуся».
"На дворі вже майже ніч. Швидко темніє передріздвяною порою. Маленький Ангелик дуже втомився – цілісінькій день натирав найм’якшою ганчірочкою Першу Зірку. Вона має бути така чиста і блискуча, щоб кожна дитина на землі змогла її побачити, щоб промінь від неї був такий яскравий, як в ту ніч, коли народився Ісус. Тоді, більше двох тисяч років тому, Зірка сяяла так, що три східних мудреці змогли дійти до маленької кошари з Божим Дитям.
– Ну, що там, Маленький Ангелику, ти встиг, бо пора вже. Чуєш? – Підійшов до Ангелика дорослий Ангел. – Вже і Ангели, і люди почали співати коляди, скоро закінчиться служба і треба сідати до святої вечері.
– Так, так. Я дуже старався!
– Ти молодець. А тепер, нумо, доєднаймося до Ангельського хору, будемо колядкою та молитвою славити народження маленького Ісуса..." (Юля Смаль)
