Мене звати Тетяна Прокоф’єва. Я — з міста Покров, що на Дніпропетровщині. Маю у творчому доробку 6 альманахів, де опубліковано мої поезії. Пишу від душі та серця. У кожен рядочок укладаю частинку добра. Вірю, що світло перемагає темряву!
"Хто йшов стежиною в саду,
Де цвірінчав горобчик.
Де квіти запашні цвіли?
Це йшов маленький ... (хлопчик)"(Тетяна Строкач)
"Це — казкове королівство,
Тут живуть герої різні:
Феї, рицарі, звірята,
Спробуй всіх їх відгадати!"(Тетяна Строкач)
Читаймо дитячі вірші української поетеси Тетяни Строкач: поезії про маму, про війну, віршовані загадки про зиму та весну, загадки про пори року, поезії, присвячені народним святам та інші.
Мій дорогий читачу, чи повіриш ти, що казки самі мене знаходять?! Нещодавно я поспішала додому, бідкалася, що не встигаю приготувати святкову вечерю. Це було напередодні Нового року. Не пригадую, чому барилася, але достеменно знаю, що надворі вже вечоріло. Я була виснажена передсвятковими справами, та ще й несла більші за себе сумки! Аж раптом мені назустріч іде… казка. "Візьми мене з собою, – каже. – Слухала по радіо прогноз погоди… морози передають до тридцяти градусів. Замерзну і обернуся на клубочок снігу. У світі поменшає на одну казку…" А сама вона – невеличка, оченята сині-сині, мабуть, посиніли від холоду, а голови майже не видно – так шаликом закутана, у білому пухнастому кожушку, на руках червоні рукавички. Чесно кажу – спершу я завагалася. У мене сумки важкі, а тут іще й казка на руки проситься…" (Тетяна Винник)
"Поверталася стара лисиця з невдалого полювання. У животі бурчить від голоду. Іде, солодкими оченятами позирає. Назустріч їжак. "Здоров був, їжаче!" — "Здоровенькі й ви будьте," — відповів їжак і згорнувся клубочком. "Як здоров’ячко?" — "Спасибі." — "А давно ми не бачилися, голубчику. Давай на радощах поцілуємось." Згорнувся їжак іще тугіше, засопів..." (з української народної казки)
"Було собі два брати — один убогий, а другий багатий. От багатий колись ізласкавився над бідним, що не має той ні ложки молока дітям, та й дав йому дійну корову, і каже: "Потроху відробиш мені за неї." Ну, бідний брат відробляв потроху, а далі тому багачеві шкода стало корови, він і каже вбогому братові: "Віддай мені корову назад!" Той каже: "Брате! Я ж тобі за неї відробив!" "Що ти там відробив, як кіт наплакав тієї роботи було, а то таки корова! Віддай!" Бідному шкода стало своєї праці, не схотів віддавати. Пішли вони позиватися до пана. Прийшли до пана..." (з української народної казки)
"... Той і розказав йому все, що з ним діялось: як він хотів повіситись, як слухав, що чортяки говорили, все-все... А напослідок навалив він усякого добра два кораблі та й подарував дядькові, сказавши:
— Я забуваю все те, що ти мені робив. Бери собі оці два кораблі з усім добром. А як приїдеш у свій город, розказуй усім, що лучче жити правдою, аніж кривдою." (з української народної казки)
"Колись був у Києві якийсь князь, лицар, і був коло Києва змій, і щороку посилали йому дань: давали або молодого парубка, або дівчину. Ото прийшла черга вже й до дочки самого князя. Нічого робить, коли давали городяни, треба й йому давати. Послав княвь свою дочку в дань змієві. А дочка була така хороша, що й сказати не можна. То змій її й полюбив. От вона до нього прилестилась та й питається раз у нього..."
(З української народної казки)
Мультфільм знято за мотивами твору українського письменника Юрія Винничука «Лежень» (збірка «Львівські казки»), в якій відображений особливий колорит пригоди, любов, старовинні костюми та архітектура західної України в стародавні часи. У замку біля Львова неможливо жити Князю і його домашнім, тому що нечисть робить все, щоб вигнати жителів замку. Остання надія домочадців на онука старого економа. Всі звуть його Лежень — він не робить нічого такого, що з точки зору інших приносить зиск або задоволення. Не співає, не гуляє, не розважається з хлопцями та дівчатами, любить тільки вареники та … читати книжки! Князь обіцяє Лежню віддати в дружини дочку Княжну, яка готує найсмачніші вареники… Мультфільм "Лежень" знято на студії "Укранімафільм" у 2013 року. Автор сценарію та режисер-постановник Людмила Ткачикова. Художник-постановник Валентина Серцова. Ролі озвучили Богдан Бенюк та Наталія Сумська.
Чимало українських письменників творили казки. Всупереч труднощам історичного шляху, українська літературна казка розвивалася і свідчила про те, що в мистецьких пошуках українські письменники йшли в ногу з письменниками Європи і світу. У розділі представлені казки таких авторів, як: Андієвська Емма, Андрусяк Іван, Білкун Микола, Більчук Олена, Бондаренко Валентина, Бондаренко Ксенія, Васильчук Віктор, Вздульська Валентина, Вдовиченко Галина, Винник Тетяна, Вінграновський Микола, Винничук Юрій, Вовчок Марко, Волиняк Петро, Воронько Платон, Гайнер Кляра, Глібов Леонід, Гончарук Яків, Грегуль Наталія, Гринько Варвара, Гулак-Артемовський Петро, Давидова Оксана, Даль Володимир, Деленко Марія, Дєточкіна Ася, Дем'янюк Марія, Денисенко Лариса, Дерманський Сашко, Дімаров Анатолій, Дорош Людмила, Дяченки Марина та Сергій, Дячук Валентина, Єгорушкіна Катерина, Жиленко Ірина, Жук Михайло, Забіла Наталя, Забіяка Юлія, Зубер Ольга, Іваненко Оксана, Калинець Ігор, Керницький Іван, Кибалка Людмила, Коломієць Аліса, Коломієць Тамара, Королів-Старий Василь, Костецький Анатолій, Коцюбинський Михайло, Куліш Пантелеймон, Курило Інна, Кротюк Оксана, Лапушена Ольга, Лепкий Богдан, Лірник Сашко, Лісова Олеся, Липа Іван, Лотоцький Антін, Магера Микола, Майданська Софія, Малетич Наталка, Малик Галина, Малицька Костянтина, Мацко Ірина, Мельник Василь, Мельник Софія, Мирний Панас, Мирослава Галина, Міхаліцина Катерина, Мовчун Леся, Найдич Ніна, Нестайко Всеволод, Ніцой Лариса, Олесь Олександр, Павленко Марина, Паламарчук Інна, Перелісна Катерина, Підгірянка Марійка, Пономаренко Марія, Пригара Марія, Римар Галина, Роздобудько Ірен, Рутківський Володимир, Самійленко Володимир, Симоненко Василь, Слабошпицький Михайло, Смаль Юлія, Солтис-Смирнова Марія, Стельмах Михайло, Стельмах Ярослав, Стороженко Олекса, Струтинський Василь, Сухомлинський Василь, Терен Віктор, Ткачук Галина, Трублаїні Микола, Тютюнник Григір, Українка Леся, Ушинський Костянтин, Франко Іван, Хандожинська Юлія, Храплива-Щур Леся, Черемшина Марко, Чубач Ганна, Чумарна Марія, Чухліб Василь, Швиденко Ольга, Шевчук Валерій, Ярмиш Юрій, Інга Квітка, Ірина Мацкова, Аделя Григорук, Людмила Дорош, Євген Дмитренко та інші українські автори.
Українські мультфільми, створені на київських студіях, радують око і душу багатьох поколінь. Дивимося їх усією родиною в нашім "онлайн-кінозалі"...
Читайте українські народні казки: "Батьківський заповіт", "Пригоди м'яча", "Дідова дочка й бабина дочка", "Красний Іванко і закляте місто", "Розумниця", "Розум та щастя", "Про правду і кривду", "Мудра дівчина", "Про Жар-Птицю та Вовка", "Кирило Кожум'яка", "Яйце-райце", "Про бідного парубка й царівну", "Лисиця і козел у ямі", "Ох". А також — народні казки зі збірки Івана Рудченка «Народныя Южнорусскія Сказки» 1869 року.
Ольга Зубер — молода поетка та казкарка з міста Переяслав-Хмельницький, що на Київщині. Має педагогічну освіту. Писати вірші почала ще в дитинстві, а от казочки — коли стала підростати маленька донечка. Дівчинка у мами — дуже цікава, тому казок для неї було все замало. От і почала пані Ольга вигадувати свої чудові казкові історії, які з 2015 року почали друкувати дитячі періодичні видання: "Малятко", "Колобочок", "Мамине сонечко", "Котя", "Жирафа Рафа", "Ангелятко". Як і кожен автор, письменниця мріє про видання своєї книги...
"Чванькувата буква" - зі збірки "Щоб кіт мишку не впіймав"
"Чекає своєї години" - зі збірки "Хліб, труд і пісня"
"Через потік" - зі збірки "Казки школи під голубим небом"
"Через шістдесят років" - з добірки "Святковий обід"
"Чи винен м'яч?" - зі збірки "Хліб, труд і пісня"
"Чи можна перехитрити сонечко?" - зі збірки "Хліб, труд і пісня"
"Чи настане ранок" - зі збірки "Хліб, труд і пісня"
"Чого заплакав Мишко" - зі збірки "Хліб, труд і пісня"
"Чого ж Ви, тату, мовчите?" - з добірки "Святковий обід"
"Чого ж ти вчора не шукав моїх окулярів?" - зі збірки "Казки школи під голубим небом"
"Чого мама тепер плаче?" - зі збірки "Щоб кіт мишку не впіймав"
"Чого мати бігла з поля?" - з добірки "Святковий обід"
"Чого мати хвалить Миколу?" - зі збірки "Хліб, труд і пісня"
"Чого синичка плаче?" - зі збірки "Бути людиною"
"Чого синичка плаче?" - зі збірки "Казки школи під голубим небом"
"Чого синичка плаче?" - зі збірки "Щоб кіт мишку не впіймав"
"Чого тепер мама плаче?" - з добірки "Святковий обід"
"Чого ти, Юрцю, плачеш?" - зі збірки "Щоб кіт мишку не впіймав"
"Чого це дідусь такий добрий сьогодні?" - зі збірки "Щоб кіт мишку не впіймав"
"Чого яблука стали кислі?" - з добірки "Святковий обід"
"Чому всім стало радісно?" - з добірки "Шматок хліба"
"Чому голуби до Олега прилетіли?" - з добірки "Шматок хліба"
"Чому голуби до Олега прилетіли?" - зі збірки "Казки школи під голубим небом"
"Чому дід Максим так рано встає?" - зі збірки "Казки школи під голубим небом"
"Чому дідусь такий добрий сьогодні?" - зі збірки "Бути людиною"
"Чому дідусь усміхнувся?" - зі збірки "Казки школи під голубим небом"
"Чому ж посміхався Дмитро?" - з добірки "Шматок хліба"
"Чому заплакав Петрик?" - зі збірки "Казки школи під голубим небом"
"Чому здивувався Петрик?" - з добірки "Шматок хліба"
"Чому мама так хвалить?" - зі збірки "Бути людиною"
"Чому мама так хвалить?" - зі збірки "Пшеничний колосок"
"Чому не спиться Пилипкові?" - з добірки "Шматок хліба"
"Чому Сергійкові було соромно?"
"Чому Сергійкові було соромно?" - зі збірки "Материне поле"
"Чому сьогодні черствий хліб?" - зі збірки "Щоб кіт мишку не впіймав"
"Чорний горобець" - з добірки "Шматок хліба"
"Чорні руки" - зі збірки "Казки школи під голубим небом"
"Чорні руки" - зі збірки "Щоб кіт мишку не впіймав"
"Чорнобривці" - з добірки "А пісня жива"
"Чорнобривці" - зі збірки "Не забувай про джерело"
"Чорногуз і дівчинка" - з добірки "Шматок хліба"
"Чотири аркуші золотого паперу" - зі збірки "Казки школи під голубим небом"
"Чотири аркуші золотого паперу" - зі збірки "Хліб, труд і пісня"
"Чотири вітри і материнське поле" - зі збірки "Материне поле"
"Ці казочки складаю я Поліні,
читайте й ви, і всі ростіть щасливі!"(Галина Римар)
