"У дитинстві я була дуже сором’язливою. Думаєте, це гарна риса? Аж ніяк. Наприклад, на уроці вчителька думала, що я мовчу, бо не знаю відповіді. А я знала, але соромилася казати перед класом. Якось я вирішила, що треба боротися з цією рисою. Я змушувала себе не соромитися — нічого не виходило. І тоді я спробувала замаскуватися. Прикинулася, ніби я така, як усі, і нічого не боюся й не соромлюся. Це мені вдалося! Я й досі маскуюся. Сьогодні ніхто й не здогадується, що в мені, такій дорослій, сміливій і рішучій, досі ховається маленька сором’язлива дівчинка." (Лариса Ніцой)
Лариса Ніцой — письменниця, громадська діячка. Народилася 17 березня 1969 року на Кіровоградщині в родині лікаря та вчителя. 1991 року здобула освіту в Кіровоградському педагогічному інституті. Працювала вчителькою української мови та літератури в місцевій загальноосвітній школі. 1998 року переїхала до Києва, де активно взялася за громадську й політичну діяльність.
Літературна діяльність Лариси Ніцой тісно пов’язана з освітянською та громадською активністю. Письменниця ініціювала чимало соціальних і культурних проектів: щорічний круглий стіл «Книга на захисті дитячої душі», Всеукраїнський рух «Дорослі читають дітям», Всеукраїнська акція «Почитай мені, татку!», «Тиждень читання для дітей» (Музей-квартина П. Г. Тичини) та інші. 2001 року було вперше опубліковано «Казку про славного Орленка», від 2006 року твори Лариси Ніцой виходять окремим виданнями (казкова повість «Пригоди лисеняти Бума»), казка «Як хом’ячок друзів шукав» (2008), «Невигадані історії про звіряток-друзяток», «Казка про Українське Щастя» (2009), казка «Ярик і дракон» (2010), «Зомба, або Історія одного хлопчика» (2010) та «Страшне страховисько» (2010), «Ярик-векалка» (2012) та інші. 2015 року вийшли «Павлусь і Павлинка», «Мій Блек», «Неслухи і вередулі», а в новоствореному видавництві «Чорні вівці» вийшла історія для дошкільнят «Зайчикове щастя». Загалом у доробку Лариси Ніцой понад 15 видань для дітей дошкільного й молодшого шкільного віку.
Лауреатка Всеукраїнської премії «Гілка золотого каштану» та дипломантка міжнародного літературного конкурсу «Коронація слова». Захоплюється дизайном і фотозйомкою, колекціонує дитячі книжки та мультфільми, любить подорожувати і спілкуватися з дітьми. Виховує доньку та сина.
За матеріалами: http://www.barabooka.com.ua/
Цю книгу Лариса Ніцой написала багато років тому, але деякий час не наважувалася на її публікацію, тому що вважала, що суспільство може не сприйняти подібну дитячу книгу, написану в веселому пригодницькому стилі. Головний герой книги - хлопчик на ім'я Олег. Розумний, начитаний, кмітливий і ... в інвалідному візку. Через непристосованості школи до інвалідного візочка Олегу доводиться вчитися вдома. Але одного разу головний герой разом зі своїми кращими друзями Любомиром і Василиною відкривають для себе свою школу з абсолютно нової сторони. Виявляється, раніше їх звичайнісінька школа була палацом. А де палац, – там скарб і пригоди. Разом трійця вирушає на пошуки скарбів, не останню роль в яких виконають дві бабусі головних героїв.
Часто дітки лякаються зовсім звичних речей. Якесь маля боїться гусені, хтось — жабки, а героя цієї книжечки налякав місяць. Казки Лариси Міцой завжди мають щасливий кінець, тож і ця маленька історія завершиться щасливо: Ярик і місяць стануть друзями.
Одного літнього дня весела компанія, діти та батьки, приїдуть на природу позасмагати на сонечку та відпочити на березі лісового озера. В лісі діти зустрінуть страшне страховисько, яке розплачеться і пожаліється дітям, що колись воно було гарне, бо був гарний ліс, а тепер ліс, засмічений людьми, став негарний, і лісова істота теж стала негарна, стала страховиськом. Діти поспівчувають страховиськові і захочуть допомогти йому. У книжці зображені й безвідповідальні жорстокі дорослі. Показано агресивне ставлення дорослих у вирішенні питань аж до залучення армії: солдатів та військової техніки. Над лісом та істотою нависне загроза знищення. Врятують ситуацію діти своїм позитивним ставленням та прагненням допомогти. А також їхні батьки. Разом вони поприбирають у лісі сміття і страшна істота знову перетвориться на симпатичне лісове створіння. У книзі піднімаються питання забруднення та збереження природи, порозуміння між людьми та позитивне ставлення до світу.
Я в захваті від вас як особистості та від ваших таких надзвичайно потрібних в наш час творів. Так наше майбутнє в наших дітях! Ви сонячна людина, талановита і відважна Жінка.Нехай Бог вам допомагає.
Я Вами пишаюсь,побільшеб таких патріотів,хай бог береже.