Катерина Перелісна (Катерина Федорівна Глянько-Попова) (1902-1995) - українська поетеса і письменниця, авторка численних творів для дітей. Народилась Катерина 1902 року у Харкові. Батько її, Федір Глянько (1879—1955), був одним із піонерів українського руху серед харківського робітництва, з 1900 активний член Української Робітничої Громади в Харкові, шо була керована Гнатом Хоткевичем. Також Федір був співзасновником Українського Робітничого Театру, а з 1917 ще й член Центральної Ради і учасник Трудового Конгресу. Навчалась Катерина в українській гімназії ім. Б. Грінченка у Харкові. В цій гімназії викладали найкращі харківські україністи. Директором школи був Микола Федорович Сулима, учений мовознавець-україніст. У той час йому було коло тридцяти років. Він здорово кричав на учнів і всі його побоювалися. Кричав він і за помилки в розмовній українській мові. Якось одна дівчина плаксиво поскаржилася: "Хлопці деруться", а він на неї: "На стіну можна дертися, а хлопці б'ються". Як пише Катерина Перелісна у своїй автобіографії, 1917 року вона "перейшла до новозаснованої української гімназії ім. Б. Грінченка, директором якої був М, А. Плевако, а заступником директора і викладачем української мови О. Н. Синявський". Учителями були О. І. Попов, М, Г. Йогансен (Майк Йогансен), поетеса Христя Алчевська. Драматичним гуртком керував молодий тоді педагог М. Ф. Сулима, а фахові поради давав Гнат Хоткевич. На заняттях літературного гуртка чимало уваги було приділено поглибленню знань про українську народну творчісіь, зокрема пісні. "Гімназія мала тяжкі умови для праці, - пише К. Перелісна, - бо зі зміною влади мінялись умови, поки нарешті її закрили. 1919 року був другий приспішений випуск, до якого попала саме моя кляса. Організувалися педагогічні курси імени Сковороди, що заповнені були головним чином колишніми учнями гімназії імени Б, Грінченка"." Після закриття школи молода Катерина Глянько займалась письменницькою і педагогічною діяльністю, була редакторкою українських книг. Пізніше, вже із сином, вона змушена була емігрувати у Північну Америку. Батько Катерини, Федір, як учасник українського руху і діяч УАПЦ, не уникнув репресій з боку комуністів - деякий час він провів у радянських тюрмах, врешті також емігрував до Штатів. У діаспорі Катерина Перелісна зберегла свій талант письменниці, і продовжувала писати для дітей. Вона переймалась тим, щоб діти української діаспори, відірвані від своєї рідної мови, вчили її та не забували. Твори Катерини Перелісної також покладені на музику, зокрема, Українським хором бандуристів (Hryhory Kytasty of the Ukrainian Bandurist Chorus) та композитором Володимиром Кассарабою.
-------------------------------
Катерина Перелісна (Катерина Федорівна Глянько-Попова) - поетеса і письменниця, народилася в Україні, але довгий час жила в діаспорі, де не перестала радувати дітлахів українськими віршами, оповіданнями і казками. Вона є авторкою книжечок: «Для малят про звірят», «Ой, хто там?», «Котикова пригода», «Моїй матусі» та багатьох інших.
Читайте казки Катерини Перелісної: "Три правди", "Улісі", Казочка про Казочку", "Як котик у школі вчився".
-------------------------------
Рідна Батьківщина у віршах Катерини Перелісної
Катерина Перелісна з теплотою у серці пише у своїх віршах про рідну Батьківщину: "Ой матусенько, скажи", "Хто я", "Уклонюся".
Осінні вірші Катерини Перелісної
Осінь у віршах Катерини Перелісної: "Жовкнуть трави в полі", "Осінні танці", "Золота осінь", "Осінній вітер", "Заворожений сад".
Катерина Перелісна: віршики про зиму для дітей
Вірші про зиму від Катнрини Перелісної: "Моя ялиночка", "Ой матусенько, скажи", "Колядка", "Коляда", "Щедрівка", "Сніжинки", "Саночки", "Ковзани", "Рукавиці", "Мороз", "Пожалійте", "Снігова баба", "Бідний зайчик", "Покупались", "Чижик", "Сердитий вітер", "Для потішечки", "Візерунки", "Слідки", "Снігу, білий сніжку", "Сніжок", "Мороз", "Віхола", "Бабине горе", "Господиня Ква", "Кінець зимі".
Вірші про квіти (Катерина Перелісна)
Вірші Катерини Перелісної про волошки, дзвіночки, незабудки, бузок, конвалії, кульбаби, крокуси, проліски, первоцвіт, стокротки та вербу.
"Жовкнуть трави в полі", "Мешканці", "Що сталося?", "Осінь", "Гриб", "Осінній вітер", "Страшно", "По гриби", "Осінні танці", "Сусіди", "Крикливі горобчики", "Печерички", "В ліс ходили", Недалеко зима"- осінні вірші Катерини Перелісної.
Читайте вірші Катерини Перелісної:
"Бідний зайчик",
"Бузок",
"Верба",
"Весна",
"Веснянка",
"Віхола",
"Волошки",
"Вояка",
"Галюся",
"Гарне слово",
"Гриб",
"Дві квіточки",
"Дзвіночки",
"Дитяча молитва",
"Для потішечки",
"До садочка",
"Дощик",
"Дуже люблю",
"Заворожений сад",
"Зима і весна",
"Золота осінь",
"Коляда",
"Конвалії",
"Крокус",
"Кульбаби",
"Літо",
"Любій матусі",
"Мороз",
"Моя мама",
"Моя ялиночка",
"Не забудь",
"Осінні танці",
"Осінній вітер",
"Переляк",
"Писанка",
"Пролісок",
"Равлик",
"Саночки",
"Снігу, білий сніжку",
"Сніжок",
"Спека",
"Стокротки",
"Теплий дощик",
"Уклонюся",
"Хто я",
"Чапля",
"Черевички",
"Щедрик".