Більше...

Вірші про квіти Катерини Перелісної


Вірші про квіти Катерини Перелісної

 

 
Катерина Перелісна

СТОКРОТКИ

У траві густій, зеленій
Квіточки біленькі,
Дуже схожі на ромени,
Тільки що дрібненькі.
І листочків мало мають,
Ніжки в них короткі...
Ну, та всі напевно знають
Це малі стокротки.

 

* * *

 

ВЕРБА

Тане сніг, течуть струмки,
Ожива травичка,
І до сонця гілочки
Простяга вербичка.
І м'якенькі, як пушок,
Ніжні, як шовкові,
Ясно дивляться з гілок
Котики вербові.

 

* * *

 

ПРОЛІСОК

Я — пролісок синенький,
І перший на весні
Сказати вам раденький:
«Кінець! Кінець зимі!»
З-під снігу мій листочок
До сонця простягну
І ніжний мій дзвіночок
Вітатиме весну.

 

* * *

 

ДВІ КВІТОЧКИ

Дві квіточки розквітли
У нашому садку,
Свіженьку і привітні,
У мокрому сніжку.

То пролісок синенький
І білий первоцвіт
Шепочуть веселенько:
"Весняний вам привіт!"

 

* * *

 

КРОКУС

Гарно,тепло у садку,
Снігу вже немає...
Із-під листя у кутку
Крокус виглядає.
Наче золотом горять
Пелюстки жовтенькі,
І листочки мерехтять,
Ніжні, зелененькі.

 

* * *

 

КУЛЬБАБИ

Вчора травка зеленіла,
А кульбабок не було,
А сьогодні, гляньте, скільки
Їх жовтеньких розцвіло.
Ах, які вони м’якенькі,
Як притулиш до щоки!
Зробимо ланцюг великий
І на голови вінки.

 

* * *


КОНВАЛІЇ

Дрібнесенькі дзвіночки,
Неначе воскові,
Нанизано рядочком
На довгому стеблі.
І ніжно запашненькі,
Найкращі із квіток,
Конвалії біленькі
Зовуть нас у лісок.

 

* * *

 

БУЗОК

Один бузок ось під вікном,
А другий біля ґанку.
Один синенький, а отой
Біленький, як сметанка.
Обидва ніжні, запашні,
Аж дух вам забиває,
І кожна гілка, як букет,
Із листя виглядає.

 

* * *

 

НЕ ЗАБУДЬ!

Незабудки голубенькі,
Дуже ніжні і малі,
На лужку при самій річці
Між травою розцвіли.
І такі вони несмілі,
Налякав їх хтось, мабуть.

 

* * *


ВОЛОШКИ

Бо ми квіти — ніжно-сині,
В полі нас гойдає вітер,
І беруть медок з нас бджоли
І мохнатий джміль сердитий.
Нас не люблять хлібороби,
Бур'янами нас зовуть,
А діткам ми до вподоби —
З нас вінки вони плетуть.

 

* * *


ДЗВІНОЧКИ

Ми дзвіночками звемося,
Хоч ніхто не чув ніколи,
Щоб хоч раз ми подзвонили
Тими дзвониками в полі.
Ми — волошки, наші квіти
Голубіють на полях:
При дорозі, в просі, в житі,
У пшениці, в ячменях.

 

     

За матеріалами: Перелісна Катерина. Вірші для дітей. Хмельницький, Видавництво "Поділля", 1992 р., 52 с.

 

Більше віршів про рослини на нашому сайті:

Вірші про рослини

 Вірші про рослини, вірші про квіти, вірші про дерева, вірші про городинуУ цьому розділі розміщаємо вірші про різні рослини: про квіти, дерева, городину, тощо. Читайте вірші про рослини від Михайла Стельмаха, Катерини Перелісної, Олени Журливої, Анатолія Камінчука, Уляни Кравченко, Анатолія Костецького, Тетяни Винник та інших українських авторів.

 

Більше віршів та казок Катерини Перелісної читайте на нашому сайті:

Твори Катерини Перелісної

Катерина ПереліснаКатерина Перелісна (Катерина Федорівна Глянько-Попова) (1902-1995) - українська поетеса і письменниця, авторка численних творів для дітей.

Читайте поезії Катерини Перелісної про Україну, про різні пори року, про квіти та інше.

 

 

 

 

Казки Катерини Перелісної

Твори Катерини Перелісної, Катерина Федорівна Глянько-ПоповаКатерина Перелісна (Катерина Федорівна Глянько-Попова) - поетеса і письменниця, народилася в Україні, але довгий час жила в діаспорі, де не перестала радувати дітлахів українськими віршами, оповіданнями і казками. Вона є авторкою книжечок: «Для малят про звірят», «Ой, хто там?», «Котикова пригода», «Моїй матусі» та багатьох інших. Читайте казки Катерини Перелісної: "Три правди", "Улісі", Казочка про Казочку", "Як котик у школі вчився".


Останні коментарі до сторінки
«Вірші про квіти Катерини Перелісної»:
Всьго відгуків: 0     + Додати коментар
На сайті