Добрий янгол із казки Валентини Вздульської «Горобине Різдво» зі збірки "Казки Різдвяного ангела" недвозначно нагадує, як важливо за приготуваннями до святкування Різдва не забути про суть свята. Вражає здатність маленьких пташок до неймовірноїсамопожертви в ім'я великих світлих звершень...
"Щоб я погодилася з’їсти суп, коли була малою, мама мусила розповідати казку. Найулюбленішою була «Принцеса на горошині». Щоразу рідним доводилося вигадувати нове й нове продовження цієї казки й навіть малювати ілюстрації. Гадаю, я натренувала у своїй родині добрих казкарів. Не менш цікаво було ночувати в бабці. Перед сном вона на моє прохання неодмінно розповідала казку. Але швидко починала дрімати й крізь сон мурмотіла якісь нісенітниці. Врешті спала тільки бабця, а я тишком-нишком сміялася з «півнів у підштанках і ящиків, які встали й кудись побігли». (Валентина Вздульська)
Вірші для малят від сучасної української поетеси Валентини Каменчук: «Мову рідну, слово рідне...», "Чому ведмедик зажуривсь", "Як лиска голосок собі кувала", "Дві сопілки", "Розмова з кленом", "Клубочки", "Джмелик учиться читати", "Хто зіроньку дістане", "Малюнок", "Жук-рогач", "Цапки", "Черевики", "Майстер", "Весела криниця", "Новосілля у Лиса", "Сніданок", "Уперше", "Дід Туман", "Йде осінь", "Обнова", "Вітряк", "Я проводжала літечко", "Заметіль", "Ковзанка", "Новорічна пісенька вовка".
"Дай, Боже, миру нашій Україні.
Помилуй нас, і край наш бережи.
Твоя любов велика і безмірна,
і наші молитвИ всі чуєш Ти...
Хай постріли вже більше не лунають!
Достатньо їх! Від тисячі ракет,
вже полягло багато невинних душ,
прийми до себе їх…"(Валентина Мірошник)
"Я гарнішого краю не знаю,
Там, де мати мене сповила,
Де пісні колискові співала
І рушник у дорогу дала.
Там, де спокій знайшли мої предки,
Там, де воля козацька живе,
Там, де серце моє спочиває
І життя, мов у казці пливе."(Валентина Харченко)
"Чотири сестри" — казкова розповідь відомого українського письменника Валерія Шевчука про чотири пори року на нашій планеті, про те, що відбувається у природі, коли зникає злагода між "сестрами" і порушуються природні закони, про крижаний період на Землі. Тішить щасливий кінець цієї чудової історії з вірою в те, що добро завжди перемагає зло.
Казка Валерія Шевчука "Дівчинка, котра шукала маму" належить до збірки казок "Панна квітів". Ця чуттєва історія про маленьку дівчинку, що має мрію знайти свою матусю, не може залишити байдужим нікого...
Химерна казочка для малят "Золотий стіл" від Валерія Шевчука розповідає про те, як у дитячі сни приходять казкові герої, як здійснюються їх маленькі мрії, які фантазії приходять в голівки малюків, коли дядько Сон панує біля ліжечка ..
Казка "Місто без квітів" - про те, як дві сміливі маленькі дівчинки змогли змінити ціле місто і людей в ньому. Із темного, сірого міста без єдиної квітки, без єдиної рослинки - воно перетворилося на квітуче місто-сад з радісними і щасливими людьми в ньому, які вміють радіти життю, танцювати і співати пісні. Дівчатка змогли подолати усі перепони, вибратись у світ, що існує поза межами міста, і повернутись до нього з квітами та насінням... Дуже повчальною є для нас усіх ця дитяча казочка відомого українського письменника Валерія Шевчука.
Казкова історія Валерія Шевчука про дівчинку-сиротинку Зеленоочку, яка ніколи не бачила своїх маму і тата, і блукає світом, працюючи в наймах у різних людей, яка вчиться душею розрізняти добро і зло, пізнає природу, рятує нужденних... Щось у цій казці для дітей є таке, над чим варто було б замислитись і дорослим...
Віршики-скоромовки від Варвари Гринько: "Чапля", "Фартушок", "Скоромовка" ("Пішли рясні дощі"), "Тигр", "Рись", "Скоромовка" ("Лили, лили, лили").
Лічилки, жмурилки та віршики для лічби від Варвари Гринько: "Гулі-гулі-гулі", "Сидить дід на кілку", "Джміль, оса та бджілка", "Летіла лелека", "Один", "Два", "Три", "Чотири", "П'ять", "Шість", "Сім", "Вісім", "Дев'ять", "Десять".
Незабаром прийдуть новорічні свята та Різдво Христове, а діти дуже полюбляють робити новорічні прикраси, у тому числі і із паперу. Техніка витинанки найкраще відповідає дитячим вподобанням. Яка насолода для малюків прикрашати вікна химерними малюнками, схожими на морозні візерунки. Фігурки можна повісити на ялинку, приклеїти на вікна, прикрасити будинок чи квартиру. Пропонуємо декілька ідей витинанок на новорічно-різдвяні свята.
"Сьогодні для мене важкий день. Учителька задала нам описати свою улюблену пору року. А що робити мені, якщо я всіх їх люблю?.. Я добре пам’ятаю, як одного разу запитав у батька кого він більше любить: мене чи маму. Батько відповів коротко: "Обидвох!". Хоча я наполягала, що хоча би мене трішки більше, ніж маму. Та він усе своє і те саме: "Обидвох нарівно!" Ось так і зараз. Не можу розділити їх. Бо усе одно їх люблю. Для мене це - великий пейзаж, у одній рамі, яка має чотири частини, підписані тим самим художником і намальовані теж ним, лише в різнім стані свого душевного та сердечного настрою..." (Василина Головчук)
"Я уплетений весь до нитки
у зелене волосся дощу,
уплетена дорога, що веде до батьківської хати,
уплетена хата, що видніється на горі, як
зелений птах..."(Василь Голобородько)
""Купало, Купало, засвіти ніч!"
Купало птаха ночі подвоює:
на одну гору садовить птаха, що є вечір,
на другу гору садовить птаха, що є ранок,
і стало у долині серед ночі видно, як удень." (Василь Голобородько)
Добірка коротеньких віршиків Василя Голобородька: "Рукавичка", "Спека", "Після дощу", "Великий дощ", "Коник", "Дружимо з деревцем" (зі збірки "Віршів повна рукавичка"). А також - дитячі віршики-верлібри: "На косовиці", "Замовляння дощика", "Солодкі деревця", "Соловейків теремок", "Пташина сіянка", "Зелена колиска", "Метеликове читання", "Відлуння", "На узліссі", "Хлопчик, який стоїть серед літа", "Імена дівчаток і хлопчиків", "Дощ", "З дитинства: дощ", "Хлопчик малює літо", "Грушка", "Дві яблуньки", "Піч", "Зустріч у лісі", "Лис".
Добірка коротеньких віршиків Василя Голобородька: "Рукавичка", "Спека", "Після дощу", "Великий дощ", "Коник", "Дружимо з деревцем".
"... Прийшла зима, випав перший сніг. Наче світ перетворився. На гірці біля ставу все загуло, забриніло дитячим сміхом і вигуками. Катались ми до ночі. Вичовгали гірку, аж почорніла вона. А випробувати санки ми прийшли разом з батьком. Батько сів посередині. Спереду сіли Орися і Тоня, а я і Петро з Олексою сіли ззаду. І ми всією валкою ринулись з гори по першому снігу. Батько охкав і сміявся, а ми з радості верещали, хто як міг. А в кінці гірки батько підвернув ногою, і всі ми попадали в сніг. Обтріпувались і сміялись..." (Василь Грінчак)
«Чарівне намисто» — видання особливе. І цікаве во но передусім тим, що відомий письменник Василь Королів-Старий (1879— 1943), котрий змушений був свого часу друкуватися за межами батьківщини, написав цю книжечку для українських дітей за сюжетами світового фольклору, наблизивши їх до реалій українського життя. Головними героями в казках виступають вродливі, працьовиті, люблячі дівчата. Письменник вважав, що змальовані в творах благородні почуття та високі ідеали потрібні людині так само, як чарівне намисто для прикраси, бо вони збагачують і очищують душу, дають змогу повноцінно розвиватися особистості й гармонійно сприймати світ.