"Вчора, точно серед ночі, в нуль годин і нуль хвилин
раптом я розплющив очі, бо відчув, що не один:
з новорічної ялинки хтось чужий на мене зиркав!..
«Хто ви?» — вичавив я з себе і від жаху аж зомлів.
«Прилетіли ми до тебе із сузір'я Гончих Псів!..» —
я у відповідь почув і про жах умить забув,
бо угледів на ялині три небачених створіння..."(Анатолій Костецький)
"Знаєш, скільки справ у літа?
їх усі — не полічити!Треба нам підсмажить спини,
ніс убрати в ластовиння,
накупати нас у річці
наперед на три сторіччя,
та іще подарувати лісу й лугу буйні шати..."(Анатолій Костецький)
"Вам за мить «уважний» Вова
найспритнішу гаву зловить:
цим мистецтвом Володимир
досконало володіє!
Ще б учитись добре міг
був би кращий
від усіх..."(Анатолій Костецький)
"Сидить коник у траві
і співа мені й тобі.
Ще й сорока під вербою
щось скрекоче
нам з тобою.
Навіть сонне жабеня
тихо кумкає для нас."(Анатолій Костецький)
Зміст повісті:
Розділ перший. Таємниця старого сарая
Розділ другий. Винахідник Христофор Тюлькін
Розділ третій. Славнозвісна ключка
Розділ четвертий. «Рятуйте, грабують!»
Розділ п’ятий. Схованку викрито…
Розділ шостий. «Ваш племінничок Женя…»
Розділ сьомий. «Чи любите ви пташок?»
Розділ восьмий. Доказів нема…
Розділ дев’ятий. «Сьогодні уроків не буде?»
Розділ десятий. Несподіване знайомство
Розділ одинадцятий. Печера злодіїв
Розділ дванадцятий. Дивакуватий слюсар-сантехнік
Розділ тринадцятий. Бегемот у пастці
Розділ чотирнадцятий. «Ваша взяла! Здаюся…»
Розділ п’ятнадцятий. Майбутньому назустріч
Читаймо цікавезні казкові повісті Анатолія Костецького:
"Мінімакс — кишеньковий дракон, або день без батьків" (фантастично-пригодницька казка-повість)
"Жовтень жовті жолуді
На базар несе.
Пише осінь охрою
Золоте есе."(Анатолій Мойсієнко)
До цієї добірки дитячих віршів Анатолія Мойсієнка увійшли такі поезії: "Олесині співаночки", "Малюночок", "Струмочок", "І вишні, й мак", "Сива качечка", "Павучок-трудівничок", "Хмарка", "Голубі в метро вагони", "Весна", "Випурхнули грози", "Біля телефону", "Вітер", "Хвиля", "Снігурі", "Киця захворіла", "Про Мишка та гусака", "Кінь і слон", Дві скоромовки", "Сорока і горобець", "Соловей і солов’їха", "Перепел, перепелиха і перепелятко", "Зелен-дуб", "Спати пора".
За допомогою цих навчальних мультиків нашим найменшим діткам легко сприймати інформацію і запам'ятовувати нові слова, бо то сприймається через зорову пам'ять і у формі гри. Дивимось мультики разом з малятами і заохочуємо їх до легкого навчання з мультиками.
"Усі птахи прилетіли до сороки і попросили її: "Навчи нас, як вити гніздо." Усім відомо, що сорока майстер вити гнізда. У неї вони набагато кращі, ніж у будь-якого іншого птаха. Зібрала сорока всіх птахів навколо себе і почала вчити..." (з англійської народної казки)
"Хай буде біля тебе завжди ангел-хранитель, і я десь тут поряд буду також бродити, щоб не міряти наше життя в телефонних дзвінках...."
(Андрій Кузьменко)
Вірші Андрія Лінника: "Щоденник нарокат", "Проста арифметика", "Чому вода солона", "Запізніла скарга", "Хто у кого списав", "Біля плити", "Екзамен на моряка", "Заспокоїв", "Чому не їв", "Покуштував", "Пожалів одежі".
Віршики Андрія М'ястківського про зиму: "Січень", "На льоду", "Іде дід через лід, "Метелиця", "Морозику, морозику", "Січнева ніч", "Випав сніг".
Вірші Андрія М'ястківського для діточок про літо: "Що травиці сниться", "Гречка", "Місяцю-красеню", "За селом", "Свято", "На острові зеленого селезня", "Стежка", "Дощова вода", "Хлипа липень", "Зелений червень".
"Ми довго чекали Великодня. Дивились на іній - уявляли білий вишневий цвіт. Вербної неділі принесли з церкви освячену лозу. Хльоскали нею тата, маму, братиків, сестричок — так проганяли зиму, приказуючи: «Не я б'ю, лоза б'є... тиждень — Великдень, Недалечко червоне яєчко!» Чекали Великодня... от урочисто у церкві задзвонили дзвони. Зійшло веселе весняне сонечко і сповістило рясним промінням: «Христос воскрес!» Надворі розтала крига. З'явилася зелена травиця й тихо шелестить: «Христос воскрес!» Вмиваймось, милі хлопчики й дівчатка, і притуляймо до щічок червоне яєчко, щоб завжди бути гарними..." (Андрій М'ястківський)
До ілюстрованої художником Васильом Химочкою збірки "Вишиванка" увійшли короткі оповідання Андрія М'ястківського: "Неня", "Наш рід", "Вірші Тараса Шевченка", "Сонечко", "Хлібчик", "Люлі-люлі, люба лялю", "Марійка", "Випав зубчик", "Жай-жай", "Весело було", "Пустотливий дощик", "Щедрівочка".
Віршики про тваринний світ від Андрія М'ястківського: "Цуцик", "У зайчика лапки", "Борсук", "Розмова з одудом", "Джміль", "Хочу коника", "Буслові імена", "Сом із соменятами", "Горобчик", "Чайка в чайки чаювала", "Жук", "ой сердитий", "Веселі музики", "Котусь", "Зайченятко в яму впало", "Хтось", "Білочка раденька", "Теля", "Як вродило просо", "Киця прокидається", "Бджілки", "Бджілчина казочка".
Вірші про весну від Андрія М'ястківського: "Весна", "Як весну я пам'ятаю", "Вечір дихає весною", "Котики-воркотики", "Пролісок", "Ховай у шафу ковзани".
Андрій М’ястківський — автор новел, романів, віршів. Його творчий доробок сягає більше сорока книжок поезії та прози, текстів пісень і перекладів. Він не переставав писати весь час, Андрій М’ястківський був цікавим співрозмовником, володів румунською, німецькою та угорською мовами, згодом вивчив ідиш та іврит, перекладав із молдавської та румунської. Андрій М’ястківський отримав ім’я апостола Андрія Первозванного і своєю творчістю ніс людям добро, духовність, радість, світло...
"Щовечора перед Новим роком дідусь Демид навчав Андрійка щедрувати: "Щедрий вечір, хато-світлице, сійся-родися, житечку, пшенице!.." Андрійко співав разом з дідусем та уявляв, як він прийде із дзвіночком до дядька Івана, потім до дядька Юхима і сам лунко, як дзвіночок, щедруватиме. А йому за це дякуватимуть, пригощаючи цукерками, горіхами..." (Андрій М'ястківський)
