|
Анатолій Костецький
КОРОП
Чи то зірка
з небозводу
синьо сяє у ставку?
Чи світляк
упав у воду
при крутому бережку?
Ні!
То виплив
сонний короп,
щоб ковтнуть повітря,
і сія собі лускою
в місячному світлі.
|
|
|
РАК-ДИВАК
Рак у річці
думав так:
«Я — невдаха,
ще й бідак!
Всі навколо —
диваки:
ходять тільки...
навпаки!
Риба плаває
не так,
равлик повзає
не так,
навіть річка -
от іще! —
теж чомусь
назад тече!..
Краще кину я
скорботу
й оселюся на болоті...»
І геть
не відав
рак-дивак,
що то
він сам
ходив не так!
|
|
|
ПОЛЮВАННЯ
Серед ночі
тишком-нишком
йдуть кудись
три сірих мишки.
А куди ж
вони ідуть,
і куди
лягла їм путь?
В мишок відповідь —
проста:
полювати...
на кота!
Перша тягне —
бам-бам-бам!
Здогадались?
Барабан.
Друга тягне —
бу-бу-бу!
Здогадалися?
Трубу.
Ну а третя —
ще й гармату!..
Стережися,
кіт вусатий!
Як ударять
в барабан —
бам-бам-бам!
Як задмухають
в трубу —
бу-бу-бу!
А з гармати
я-ак бабахнуть,
кіт злякається —
аж ахне!
І довіку
буде знати,
як на мишок
полювати.
Де ж ти,
коте,
ходиш?
Де?!.
А він
тихцем
слідом
іде...
|
|
|
КІТ-ВОРКІТ
Кіт-воркіт
по хаті ходить,
кошеняток
слідом водить,
через вуса промовляє,
уму-розуму навчає:
— Вчіться гарно,
любі діти,
муркотіти-воркотіти:
хай почують
миші кляті —
є сторожа
в нашій хаті!
|
|
За матеріалами: Анатолій Костецький. "Де літо живе?" Вірші для дітей. Малюнки Віктора Боковні. Київ, видавництво «Веселка», 1986 р., 32 с.
* * *
|
ШПАЧЕНЯТА
Веселий клен росте
при хаті,
на нім —
шпаківня між гілками,
а у шпаківні — шпаченята
сидять під крилами
у мами.
їм у шпаківні
гарно й тепло
лежати в матінки під серцем,
бо з крил її
струмочком щедрим
у їхні крильця
сила ллється.
|
|
* * *
|
КОЛО СТАВУ
Сидить коник у траві
і співа мені й тобі.
Ще й сорока під вербою
щось скрекоче
нам з тобою.
Навіть сонне жабеня
тихо кумкає для нас.
Тільки
чорний сом вусатий
ліг під корінь —
і мовчить,
щоб води не наковтатись,
або просто
спить...
|
|
* * *
|
ЖОВТООКИЙ ЖОНЖОВІР
Кажуть,
є у лісі звір —
жовтоокий Жонжовір,
а у нього є дружина —
жовтоока Жонжорина.
Я сьогодні
в ліс ходив,
їх зловив у квітах,
до корзини посадив,
та забув накрити.
І тому
втекли з корзини
Жонжовір і Жонжорина!.
|
|
* * *
|
ПОГОВОРИЛИ
— Кицю, кицю,
хочеш мишу?
— Мяу, так,
неси скоріше!
— Кицю, хочеш ковбаси?
— Мяу, так,
скоріш неси!
— Хочеш,
з другом познайомлю?
— Хто ж він?
— Просто пес
бездомний...
«Фрр!» — і киці вже нема!..
Що ж,
не хоче — то й дарма.
|
|
За матеріалами: Анатолій Костецький. "Бюро знахідок". Збірка віршів. Художник Геннадій Ясинський. Видавництво «Веселка», 1985 р.
Більше віршів Анатолія Костецького на нашому сайті:
Анатолій Костецький — улюбленець дітвори. Він служив дитячій літературі більше тридцяти років і за цей час встиг подарувати дітям понад п’ятдесят книг. Ті книги — це велике художнє Дитяче місто, у якому живуть хлопчики та дівчатка, як і в житті, з найрізноманітнішими характерами. Письменник умів говорити зі своїми малими читачами про найскладніші життєві проблеми — з повною серйозністю чи гумором, але неодмінно — із любов’ю, взаєморозумінням та повагою. Він майстерно поєднував дитячі мрії та фантазії з реальним світом. Мабуть, тому, що й сам у дитинстві мав велику мрію — стати письменником, і ця мрія його здійснилася. Анатолій Костецький написав близько тисячі віршів для дітей і багато цікавих прозових творів, які виховують дітей добром, щирістю і правдою.
Більше віршів про тваринок та птахів на нашому сайті:
Вірші для дітей про звірят, пташок, комашок та рибок - від Ігоря Калинця, Дмитра Білоуса, Миколи Вінграновського, Марії Пригари, Марійки Підгірянки, Андрія М'ястківського, Варвари Гринько, Володимира Гринька, Грицька Бойка, Василя Шаройка, Володимира Гринька, Михайла Стельмаха, Володимира Лучука, Анатолія Григорука, Павла Глазового, Валентини Байкової, Івана Неходи, Андрія Малишка, Олени Журливої, Анатолія Камінчука, Василя Вітки, Володимира Підпалого, Наталки Поклад, Оксани Кротюк, Віктора Терена.
