Літній англійський табір "Five Stars" в Карпатах (Яремче)
Британський мовний табір «Celyn ABC-camp» у Полтавській області
Літній англійський табір для дітей від 8 до 16 років "Five Stars" на Чорному морі
Дитячий спортивно-мовний табір Skouras Sports Camp у Греції (Халкідікі)
Міжнародний мовний табір для дітей «AmES Sea Adventure» у Болгарії
Постійно діюча мовна школа Sherbourne Priors у Великобританії
"Хай буде біля тебе завжди ангел-хранитель, і я десь тут поряд буду також бродити, щоб не міряти наше життя в телефонних дзвінках...."
(Андрій Кузьменко)
Вірші Андрія Лінника: "Щоденник нарокат", "Проста арифметика", "Чому вода солона", "Запізніла скарга", "Хто у кого списав", "Біля плити", "Екзамен на моряка", "Заспокоїв", "Чому не їв", "Покуштував", "Пожалів одежі".
Віршики Андрія М'ястківського про зиму: "Січень", "На льоду", "Іде дід через лід, "Метелиця", "Морозику, морозику", "Січнева ніч", "Випав сніг".
"Ми довго чекали Великодня. Дивились на іній - уявляли білий вишневий цвіт. Вербної неділі принесли з церкви освячену лозу. Хльоскали нею тата, маму, братиків, сестричок — так проганяли зиму, приказуючи: «Не я б'ю, лоза б'є... тиждень — Великдень, Недалечко червоне яєчко!» Чекали Великодня... от урочисто у церкві задзвонили дзвони. Зійшло веселе весняне сонечко і сповістило рясним промінням: «Христос воскрес!» Надворі розтала крига. З'явилася зелена травиця й тихо шелестить: «Христос воскрес!» Вмиваймось, милі хлопчики й дівчатка, і притуляймо до щічок червоне яєчко, щоб завжди бути гарними..." (Андрій М'ястківський)
Андрій М’ястківський — автор новел, романів, віршів. Його творчий доробок сягає більше сорока книжок поезії та прози, текстів пісень і перекладів. Він не переставав писати весь час, Андрій М’ястківський був цікавим співрозмовником, володів румунською, німецькою та угорською мовами, згодом вивчив ідиш та іврит, перекладав із молдавської та румунської. Андрій М’ястківський отримав ім’я апостола Андрія Первозванного і своєю творчістю ніс людям добро, духовність, радість, світло...
"Щовечора перед Новим роком дідусь Демид навчав Андрійка щедрувати: "Щедрий вечір, хато-світлице, сійся-родися, житечку, пшенице!.." Андрійко співав разом з дідусем та уявляв, як він прийде із дзвіночком до дядька Івана, потім до дядька Юхима і сам лунко, як дзвіночок, щедруватиме. А йому за це дякуватимуть, пригощаючи цукерками, горіхами..." (Андрій М'ястківський)
Вірші Андрія Малишка для дітей: "Дощ" ("Дощик, дощик голубий"), "Перепілка", "Підкови", "Заєць-побігаєць", "Птиці-зірниці", "Бабуня-трава", "Кізка", "Кіт-воркіт", "Журавель", "Соловейку-солов'ю".
Андрій Малишко — український поет, перекладач, літературний критик. Постать Андрія Малишка вирізняється глибокою поетичною самобутністю, власним баченням світу, органічним єдинокорінням з народнопоетичною творчістю, інтимним тоном звучання, навіть коли він говорить про світові, загальнолюдські проблеми. А ще — пісенністю своєї лірики, тим, що кожен її рядок бринить за камертоном української народної пісні.
Поезії Андрія Малишка про маму: "Мати моя, мати дорога", "Мати" ("Під димне маєво руде вдивлялася з турботою"), "Мати" ("Чорна хмара вкриває півнеба з дніпрового краю").
"Ольга Перевізникова", "Мудра володарка", "Михайло-семиліток" - історичні оповідання, який написав Антін Лотоцький - відомий український дитячий письменник, журналіст громадський діяч, учасник національно-визвольних змагань 1914 – 1920 років, активний діяч Пресової Кватири Українських Січових Стрільців.
Антін Лотоцький - талановитий письменник, журналіст, видавець, педагог та активний громадський діяч початку минулого століття. Але, на жаль, його твори не видавали, бо він був добровольцем у лавах Українських Січових Стрільців і воював за державність України. Тепер ми можемо по праву віддати шану цій мужній людині.
Арт-студія «Ліхтарик» – це творча студія в самому серці Києва. Розмістившись на печерських пагорбах, майстри мистецтва надихаються красою київської давнини та дарують це натхнення усім відвідувачам студії. Вони прагнуть інтегрувати традиційні ремесла в бурхливе життя мегаполісу, знайомлячи своїх гостей з гончарством, петриківкою та мозаїкою. На майстер-класах з живопису гості знайомляться з різноманітними техніками - від традиційного олійного живопису, акварелі та пастелі до сучасного напряму кавового живопису.
"Після теплого літечка, коли всі звірі починають готуватися до зими, Гусак-Розумак вирушив у дорогу в пошуках їжі. Пам’ятає, що коли він був ще маленьким, дідусь розповідав йому про пшеничне поле. Туди всі гусенятка бігали збирати колосочки. Ішов він, ішов, аж чує – хтось плаче. Зупинився Гусак і бачить: двоє мишенят сидять у траві і сльози витирають. "Чому ви плачете?" – запитав Гусак. "Як же нам не плакати, – відповіли мишенята, – колись нам було весело, ми бавилися і були щасливі. А тепер щастя покинуло нас: мама занедужала, а ми хочемо їсти й не знаємо, що робити. Ти не можеш нам щастя повернути?"..." (Ася Дєточкіна)
"Бабусин борщ" - зі збірки "Казки школи під голубим небом"
"Бабусин борщ" - зі збірки "Куди поспішали мурашки"
"Бабусині руки" - зі збірки "Казки школи під голубим небом"
"Бабуся і Петрик" - зі збірки "Казки школи під голубим небом"
"Бабуся і Петрик" - зі збірки "Куди поспішали мурашки"
"Бабуся Мотря й Андрійко" - зі збірки "Казки школи під голубим небом"
"Бабуся Мотря й Андрійко" - зі збірки "Куди поспішали мурашки"
"Байдужий пеньок" - з добірки "Байдужий пеньок"
"Батьків олівець" - зі збірки "Хліб, труд і пісня"
"Бджілка і гарбузова квітка" - з добірки "Важлива звістка"
"Безрідний дятел" - зі збірки "Казки школи під голубим небом"
"Безсмертна мати" - зі збірки "Хліб, труд і пісня"
"Безсмертник" - зі збірки "Хліб, труд і пісня"
"Без хустини тобі некрасиво" - зі збірки "Сергійкова квітка"
"Біда заставляє вчитись" - зі збірки "Щоб кіт мишку не впіймав"
"Біла пір'їнка" - зі збірки "Казки школи під голубим небом"
"Білі полотна" - зі збірки "Казки школи під голубим небом"
"Білка і Добра Людина" - зі збірки "Куди поспішали мурашки"
"Білка і Добра Людина" - зі збірки "Бути людиною"
"Блакитні журавлі" - зі збірки "Казки школи під голубим небом"
"Бо за морем - чужина" - зі збірки "Казки школи під голубим небом"
"Бо за морем - чужина" - зі збірки "Материне поле"
"Бо сонце - єдине" - зі збірки "Хліб, труд і пісня"
"Боязкий Льоня" - з добірки "Важлива звістка"
"Бо я - людина" - зі збірки "Бути людиною"
"Бо я - людина" - зі збірки "Казки школи під голубим небом"
"Бо я - людина" - зі збірки "Не забувай про джерело"
"Борисова шпаківня" - зі збірки "Хліб, труд і пісня"
"Борщ із свіжою скибкою хліба" - зі збірки "Казки школи під голубим небом"
"Брудне слово" - з добірки "Важлива звістка"
"Будеш із гнізда випадати?" - зі збірки "Бути людиною"
"Будеш із гнізда випадати?" - зі збірки "Щоб кіт мишку не впіймав"
"... Ох, Кущику! — Билина каже,—
Я на чужині...
Хто щиро поважа родину,
Свій рідний край,
Тому не всюди рай:
Чужина в'ялить, як Билину."(Леонід Глібов)
Байки - то є стислі та лаконічні, але дуже змістовні і повчальні оповідання. Вони складаються з двох частин: у першій частині коротко розповідається про якийсь випадок, а в другій — подано мораль. Головне у байках - глибокий зміст. Дійовими особами поряд з людьми виступають тварини, рослини, неживі предмети, які уособлюють певні ідеї та людські характери. У цьому розділі можете знайти байки Петра Гулака-Артемовського, Степана Руданського, Євгена Гребінки, Жана де Лафонтена, Івана Крилова (українською), Григорія Сковороди, Леоніда Глібова, Езопа.
Родоначальником нового виду байки у світовій літературі є французький поет, байкар Жан де Лафонтен. Популярність цьому видатному письменникові принесли саме байки. Твори, близькі до цього жанру, в середині 17-го століття існували в Європі лише в перекладах байок Езопа і східних збірниках. Лафонтен довго йшов до свого покликання. Його оповідання у віршах і невеликі поеми, написані в зрілому віці, спиралися на народну мудрість, відбивали погляди простих людей. І все це - з іронічною посмішкою. Витончений гумор і дотепність байок Лафонтена стали джерелом натхнення знаменитого байкаря Івана Крилова. Українською мовою байки Лафонтена вперше зазвучали у прозових переказах Любомира Селянського. Перший україномовний віршований переспів, здійснений Ярославом Вільшенком, вийшов у Львові у 1935 році. Серед перекладачів байок Лафонтена — Іван Світличний, Микола Терещенко, Микита Годованець.
Леонід Іванович Глібов - це ім’я відоме кожному українцеві. Воно стоїть в одному ряду із іменами всесвітньо-відомих байкарів: Езопа, Лафонтена, Крилова. Саме як байкар Глібов здобув широке визнання в українській літературі. Він виставляв на посміховисько одвічні суспільні біди, надаючи їм українського забарвлення. Жива, багата мова, легкість діалогів та дотепність байок зробили їх популярними серед дітей і дорослих.
