Публікації за тегом: Діти

Сортувати:    За датою    За назвою

"Нa панщині пшеницю жала;
Втомилася; не спочивать 
Пішла в снопи, − пошкандибала 
Івана сина годувать.
"

(Тарас Шевченко)

Наталя Карпенко. Сонечко. Вірш для дітей"Будить сонечко усіх теплим дотиком,
Сонце лащиться до ніг милим котиком.
Сонце весело сміється
І у небі синім в’ється 
Аж до вечора."  (Наталя Карпенко)

Василь Сухомлинський.  Соромно перед соловейком.  Оповідання"Оля й Ліда, маленькі першокласниці, пішли до лісу. Після втомливого шляху вони сіли на траві відпочити й пообідати. Витягли з сумки хліб, масло, яєчка. Коли дівчатка вже пообідали, недалеко від них сів на дерево соловейко й заспівав. Зачаровані прекрасною піснею, Оля й Ліда боялись поворухнутись. Соловейко перестав співати..." (Василь Сухомлинський)

Анатолій Костецький. Справжні подруги. Вірш про дружбу. Малюнок Геннадія Ясинського"П'ятикласниця Людмила вранці мамі заявила:
— Все! До школи я — не йду!
Я не стерплю цю біду.
Щастя скінчено моє, бо у Рити джинси є!.." 

(Анатолій Костецький)

Григір Тютюнник, Степова казка"Степова казка" - казка-оповідання україського прозаїка Григора Тютюнника про дружбу степових мешканців та чуйних людей.

Василь Сухомлинський. Суниці для Наталії. Оповідання для дітей"У третьому класі вчиться маленька дівчинка Наталя. Вона довго хворіла. Повернулась до школи бліда, швидко втомлювалась. Андрійко розповів своїй мамі про Наталю. Мама сказала: "Цій   дівчинці   треба   їсти   мед і суниці. Тоді вона стане бадьорою, червонощокою... "" 
(Василь Сухомлинський)

Василь Сухомлинський, Суперечка двох книг, оповідання, казка"У бібліотеці на полиці стояли поруч дві книги. Одна — в шкіряній оправі, назву тиснено золотими літерами. Це книга про Великого Завойовника. Друга — в тонкій сіренькій обкладинці. Це книга про Плугатаря й Сіяча..." (Василь Сухомлинський)

Василь Сухомлинський, Сьома дочка, оповідання для дітей"Було у матері сім дочок. Ось поїхала одного разу мати в гості до сина, а син жив далеко-далеко. Повернулась додому аж через місяць. Коли мати ввійшла до хати, дочки одна за одною почали говорити, як вони скучали за матір’ю..."  (Василь Сухомлинський)

вірші для дітей, Тарас Шевченко, Тече вода з-під явора"Тече вода з-під явора 
Яром на долину, 
Пишається над водою
Червона калина..."

(Тарас Шевченко)

Василь Сухомлинський. Серце віддаю дітям. Школа радості (перший розділ книги). Ти живеш серед людей, мій сину"У глухому куточку шкільної садиби школярі посадили хризантеми. На осінь тут зацвіли білі, сині, рожеві квіти. Ясного теплого дня я повів сюди своїх малюків. Діти були в захопленні від такої великої кількості квітів. Та гіркий досвід переконав мене, що дитяче захоплення красою часто буває егоїстичним. Дитина може зірвати квітку, не вбачаючи в цьому нічого поганого. Так трапилося і цього разу. Ось я бачу в руках дітей одну, другу, третю квітку. Коли залишилося не більше половини квітів, Катя вигукнула: "А хіба можна рвати хризантеми?" В її словах не було ні здивування, ні гніву. Дівчинка просто запитувала. Я нічого не відповів. Хай цей день стане уроком для дітей. Діти зірвали ще кілька квіток краса куточка зникла, галявина немов осиротіла. Порив захоплення красою, що спалахнув у дитячих серцях, згас. Малюки не знали, що робити з квітами..." (Василь Сухомлинський)

 

Леся Воронина. Нямлик і балакуча квіточка. Товариство безпритульних котів (читати та завантажити). Малюнки Катерини Білетіної.

Леся Воронина. Нямлик і балакуча квіточка. Товариство безпритульних котів (читати та завантажити). Малюнки Катерини Білетіної.ЗМІСТ:

Розділ перший,
у якому Олянка фотографує котячі збори, а Буцик дізнається про те, що й коти можуть отримувати медалі.

* * * 

Розділ другий,
де Буцик, попоївши чудодійної каші, починає чарувати, а Пухнастих готує своїх хвостатих друзів до нового життя.

* * *

Розділ третій,
у якому звучить неймовірно зворушлива пісня, і читач разом з Олянкою та Буциком ледве стримує сльози.

* * *

Розділ четвертий,
де ми стаємо свідками жахливого шахрайства, і на наших очах Сніжок перетворюється на Пухнастика.
 

* * *

Розділ п'ятий,
у якому Олянка пробує створити собі двійника, а тьотя Галя розповідає по телебаченню про свою любов до тварин.

* * *

Розділ шостий,
де судді намагаються зробити правильний вибір, а Олянка їм у цьому допомагає.

 

----------------------------------

 

Василь Сухомлинський. Книга - Серце віддаю дітям. Розділ - Роки дитинства. Стаття - Триста сторінок Книги природи."Відомий німецький математик Ф. Клейн порівнював гімназиста з гарматою, яку десять років начиняють знаннями, а потім вистрілюють, після чого в ній нічого не залишається. Я пригадував цей сумний жарт, спостерігаючи за розумовою працею дитини, яка змушена заучувати те, що вона не осмислила, що не викликає в її свідомості яскравих уявлень, образів та асоціацій. Підміна думки пам’яттю, яскравого сприймання, спостереження за сутністю явищ заучуванням — велика вада, що отупляє  дитину, відбиває врешті охоту до навчання..." (Василь Сухомлинський)

 

Казки народів світу. Троє малих гусенят. Угорська народна казка"Жили колись на білому світі троє гусенят. Не було в них ніяких клопотів-турбот. З ранку до вечора паслись собі на великому лузі. Дивилися на небо, як пролітають білі хмарки, слухали, як гомонить вітер, або грілися на сонечку. Ластівки, жучки-комашки, метелики, мухи — всі були гусенятам добрими друзями. Одного ясного ранку, коли троє гусенят умивались на березі струмочка, найстаршеньке побачило, що вода в струмочку піднялась і тече дуже швидко..." (з угорської казки)

Василь Сухомлинський. Серце віддаю дітям. Школа радості (перший розділ книги). Турбота про живе і прекрасне.

"Мене дуже непокоїла байдужість окремих дітей до живого і прекрасного в навколишньому світі, тривожили вчинки, що свідчили про незрозумілу, на перший погляд, дитячу жорстокість. Ось ми йдемо лугом, над травою літають метелики, джмелі, жуки. Юра, спіймавши жука, витяг з кишені скалку скла, розрізав комашину навпіл і «досліджує» її нутрощі. В одному з глухих куточків шкільної садиби багато років підряд живуть кілька сімей ластівок. Якось ми пішли туди, і не встиг я повести мову про ластівчині гнізда, як Шура кинув камінець у пташине житло. Всі учні оберігали гарні квіти кали, що росли на подвір’ї, а Люся підійшла до клумби, зірвала рослину. Всі ці факти мали місце вже в перші дні життя «Школи радості». Мене вражало, що захоплення дітей красою перепліталося з байдужістю до долі красивого..." (Василь Сухомлинський)
 

Олександр Олесь, Поезії з книги Княжа Україна, Україна в старовину"Ліс густий, дрімучий, темний,
Споконвічний ліс росте,
Не проб'ється навіть сонце
Крізь гілля його густе..."
(Олександр Олесь)

Василь Сухомлинський. Урятував сонечко. Оповідання для дітей"Це було влітку. Цілий день пекло сонце, а потім насунули чорні хмари. Пішов дощ. Під високою гіллястою шовковицею сидів Василько. Він не боявся зливи. Його захищало від неї густе листя.
Під шовковицею було сухо. А поруч текли струмки. Василько побачив, як один струмок поволеньки почав заповнювати невеличку заглибину. Утворювалось озерце. На середині цього озерця був маленький острівець. Води все прибувало й прибувало. Ось-ось затопить острівець. Раптом Василько побачив на острівці маленьке червоне сонечко..." (Василь Сухомлинський)

"Учітеся, брати мої!
Думайте, читайте,
І чужому научайтесь, − 
Свого не цурайтесь..."

(Тарас Шевченко)

Наталя Карпенко. Фарби природи. Добірка дитячих віршів про кольори."Після подорожі спить
У воді краплинка.
Сниться крихітці блакить
І пухка хмаринка..."

(Наталя Карпенко)

 

Володимир Винниченко, Федько-халамидник, оповідання"Це був чистий розбишака-халамидник. Не було того дня, щоб хто-небудь не жалівся на Федька: там шибку з рогатки вибив; там синяка підбив своєму «закадишному» другові; там перекинув діжку з дощовою водою, яку збирали з таким клопотом. Наче біс який сидів у хлопцевії Усі діти як діти — граються, бавляться, тихо, лагідно. Федькові ж неодмінно, щоб битися, щоб що-небудь перевернути догори ногами. Спокій був його ворогом, з яким він боровся на кожному місці..." (Володимир Винниченко)

Василь Сухомлинський, Флейта і вітер, казка для дітей"У саду на лавці сидів Музикант. Він грав на флейті. До його чудової пісні прислухалися і пташки, й дерева, й квіти. Навіть Вітер приліг під кущем і з подивом слухав гру на флейті. Грав Музикант про сонце в блакитному небі, про біленьку хмаринку, про сіреньку пташку-жайворонка і про щасливі дитячі очі. Замовкла пісня, поклав Музикант флейту на лаву й пішов до хати. Підвівся Вітер з-під куща, прилетів до флейти та й подув з усієї сили..." (Василь Сухомлинський)


Всього:
1627
На початок
Попередня
Поточна сторінка: 11
6   7   8   9   10   11   12   13   14   15   16  
Наступна
В кінець

Споріднені мітки:     Марія Пригара    Зірка Мензатюк    Всеволод Нестайко    Микола Трублаїні    Анатолій Качан    Євген Гуцало    Василь Голобородько    Володимир Винниченко    Василь Шаройко    Наталка Поклад    Галина Малик    Софія Майданська    Леся Воронина    Леся Українка    Андрій М’ястківський    Олена Пчілка    Василь Сухомлинський    Грицько Бойко    Наталя Забіла    Катерина Перелісна   
Топ-теми