"Жили колись на білому світі троє гусенят. Не було в них ніяких клопотів-турбот. З ранку до вечора паслись собі на великому лузі. Дивилися на небо, як пролітають білі хмарки, слухали, як гомонить вітер, або грілися на сонечку. Ластівки, жучки-комашки, метелики, мухи — всі були гусенятам добрими друзями. Одного ясного ранку, коли троє гусенят умивались на березі струмочка, найстаршеньке побачило, що вода в струмочку піднялась і тече дуже швидко..." (з угорської казки)
"Мене дуже непокоїла байдужість окремих дітей до живого і прекрасного в навколишньому світі, тривожили вчинки, що свідчили про незрозумілу, на перший погляд, дитячу жорстокість. Ось ми йдемо лугом, над травою літають метелики, джмелі, жуки. Юра, спіймавши жука, витяг з кишені скалку скла, розрізав комашину навпіл і «досліджує» її нутрощі. В одному з глухих куточків шкільної садиби багато років підряд живуть кілька сімей ластівок. Якось ми пішли туди, і не встиг я повести мову про ластівчині гнізда, як Шура кинув камінець у пташине житло. Всі учні оберігали гарні квіти кали, що росли на подвір’ї, а Люся підійшла до клумби, зірвала рослину. Всі ці факти мали місце вже в перші дні життя «Школи радості». Мене вражало, що захоплення дітей красою перепліталося з байдужістю до долі красивого..." (Василь Сухомлинський)
"Нас бабуся Катерина
Запросила на гостини.
Увесь тиждень засмагали
І бабусі помагали."(Наталя Карпенко)
"У верби-вербиченьки таке миле личенько,
У верби-вербиченьки усмішка ясна.
Опустила вербонька коси на травиченьку,
Заплела вербиченьку квітами весна."(Наталя Карпенко)
"Ліс густий, дрімучий, темний,
Споконвічний ліс росте,
Не проб'ється навіть сонце
Крізь гілля його густе..."(Олександр Олесь)
"Це було влітку. Цілий день пекло сонце, а потім насунули чорні хмари. Пішов дощ. Під високою гіллястою шовковицею сидів Василько. Він не боявся зливи. Його захищало від неї густе листя.
Під шовковицею було сухо. А поруч текли струмки. Василько побачив, як один струмок поволеньки почав заповнювати невеличку заглибину. Утворювалось озерце. На середині цього озерця був маленький острівець. Води все прибувало й прибувало. Ось-ось затопить острівець. Раптом Василько побачив на острівці маленьке червоне сонечко..." (Василь Сухомлинський)
"Учітеся, брати мої!
Думайте, читайте,
І чужому научайтесь, −
Свого не цурайтесь..."(Тарас Шевченко)
"Це був чистий розбишака-халамидник. Не було того дня, щоб хто-небудь не жалівся на Федька: там шибку з рогатки вибив; там синяка підбив своєму «закадишному» другові; там перекинув діжку з дощовою водою, яку збирали з таким клопотом. Наче біс який сидів у хлопцевії Усі діти як діти — граються, бавляться, тихо, лагідно. Федькові ж неодмінно, щоб битися, щоб що-небудь перевернути догори ногами. Спокій був його ворогом, з яким він боровся на кожному місці..." (Володимир Винниченко)
"У саду на лавці сидів Музикант. Він грав на флейті. До його чудової пісні прислухалися і пташки, й дерева, й квіти. Навіть Вітер приліг під кущем і з подивом слухав гру на флейті. Грав Музикант про сонце в блакитному небі, про біленьку хмаринку, про сіреньку пташку-жайворонка і про щасливі дитячі очі. Замовкла пісня, поклав Музикант флейту на лаву й пішов до хати. Підвівся Вітер з-під куща, прилетів до флейти та й подув з усієї сили..." (Василь Сухомлинський)
"Важко жити на світі Денисові... І знаєте чому? Дуже він малий! Такий малий, що мати називає його хлопчиком-мізинчиком. Іноді Денис навіть і заплаче на самоті, так хочеться йому бути великим. Та й мати частенько говорить — ріс би ти, Денис, швидше, помічником був би.
Тут ще діти в школі взнали, що мати називає Дениса мізинчиком, почали його дражнити. Особливо дівчата. Денис насупиться й відповідає: "Який я тобі мізинчик? У мене ось він, мізинчик! А я незабаром виросту аж до стелі і стану вищий за дядька Кирила!" Найбільш заздрить Денис дядькові Кирилові, бо той найвищий. Кирило бригадир і на всі руки майстер. Мати часто каже: у Кирила золоті руки! Він і швець, і жнець, і в дуду грець. Одне слово, золоті руки..." (Олександр Копиленко)
Оповідання Володимира Сенцовського: "Над ставом", "Після дощу", "Украдений апетит", "Хоробрий Тимко", "Журавлі сурмлять", "Внучок", "Білий бант", "Як заступ учили працювати", "Зірка", "Знахідка", "Пташки", "Квіти для Марійки".
"Жив на світі маленький сіроокий хлопчик Валь. Було в нього найзаповітніше бажання — мати розумного собаку. Він ніколи не бачив собак, йому тільки читали про них книжки. З книжок Валь узнав, що ці тварини — дуже розумні істоти і віддані друзі. Тому він їх і полюбив. Якогось дня Валь проснувся і вирішив, що піде шукати собі собаку. Він не знав, де вони водяться, а тому подумав, що шукати їх треба в лісі. І він пішов у ліс. А там йому зустрівся Гном-чарівник..." (Михайло Слабошпицький)
Нещодавно ми вирішили створити новий канал "Хмаринка-Sceince", який стане у пригоді не лише дітлахам, а й вчителям та батькам. Тут ми викладатимемо для вас наукові та пізнавальні відео. Наразі на новому каналі вже є два відео, які з кожним днем набирають усе більше і більше лайків. Тож доєднуймося до прихильників нового цікавезного каналу – підписуймося, поширюймо, допомагаймо матеріально і морально (коментарями)...
"Недалеко від хати росла Хризантема. На спаді літа вона зацвіла ніжним рожевим цвітом і милувалася своєю красою. Її квіти шепотіли: "Які ми гарні... " А поруч із Хризантемою росла Цибулина. Ну, звичайнісінька цибуля. На спаді літа Цибулина доспіла, зелене пір'я зів'яло, й від неї відгонило гострим духом. Хризантема морщила носа ... Цибулина мовчала... Проти Хризантеми вона відчувала себе простачкою..." (Василь Сухомлинський)
"Гарна писанка у мене —
Мабуть, кращої й нема!
Мама тільки помагала,
Малювала ж я сама.
Змалювала дрібно квіти,
Вісім хрестиків малих,
І дрібнюсіньку ялинку,
Й поясочок поміж них..."
(Слова Катерини Перелісної
Музика Миколи Ведмедері)
Дитячі вірші Наталки Поклад: "Книжковечір", "Україночка Оленка", "Чарівні шовковиці", "На зарядку!", "Рідня", "В лісі", "Хрущикова наука", "Хом’ячок", "Осінній килимок", "Вересень", "Білчині горішки".
"Гарбузовий рік" - перша дитяча книжка Катерини Бабкіної. Це низка історій про мешканців садиби в місті. Як речі, птахи, овочі та інші рослини, авта, візки, іграшки, трави, тварини, люди й діти взаємодіють між собою? Вони багато що знають і вміють, особливо овочі. Будь до них уважний або уважна і вони все тобі розкажуть, а дещо навіть покажуть.
"Це - наше, і це - твоє" - коротенькі мультфільми, які розповідають цікаві факти про нашу країну. У другій частині добірки дивіться мультфільми і фарбуйте розмальовки про рамкові вулики, літак "Мрія", співочі тераси, чорнозем та трембіту.
"Цієї ночі птах кричав
У небо відлетіле.
Цієї ночі сніг упав -
На чорне впало біле."(Микола Вінградовський)
"Мильна булька невеличка,
соломинка й черевик
йшли по лузі.
Бачать — річка.
Як добратись на той бік?.."(Наталя Забіла)
