"Перший рік - вивчення дітей" - з книги Василя Сухомлинського "Серце віддаю дітям" (розділ 1 - "Школа радості")

Василь Сухомлинський

СЕРЦЕ ВІДДАЮ ДІТЯМ

"ШКОЛА РАДОСТІ"

Завантажити текст статті "Перший рік - вивчення дітей" з розділу "Школа радості" книги Василя Сухомлинського "Серце віддаю дітям" (txt.zip)

ПЕРШИЙ РІК - ВИВЧЕННЯ ДІТЕЙ

Восени 1951 року за 3 тижні до занять, одночасно з прийомом дітей в 1 клас, школа взяла на облік 6-річних хлопчиків і дівчаток, тобто тих, кому починати вчитися через рік .. З цими дітьми мені треба було працювати 10 років. Коли я зібрав всіх батьків разом з дітьми і запропонував послати дітей в школу за рік до офіційного початку навчання, думки розділилися: одні батьки схвалювали мій намір, вважаючи, що при відсутності цілорічного дитячого садка (в ті роки в селі був дитячий садок, який працює тільки в літній час) відвідування дітьми школи буде хорошою допомогою сім'ї, інші побоювалися, що передчасне вчення несприятливо позначиться на здоров'ї дітей.

"Встигнуть ще насидітися в класі, - говорила мати Люби.- Тільки й життя дитячого, що до школи". Ці слова ще раз змусили мене задуматися над тим, як шкідлива різка ломка всього укладу дитячого життя в школі, як важливо дати простір для розвитку природних сил дитини. Я розповів, що відвідування школи протягом року до занять не буде сидінням в класі. Рік, що передує навчання за партою, був необхідний мені для того, щоб добре взнати кожну дитину, глибоко вивчити індивідуальні особливості її сприймання, мислення і розумової праці. Перш ніж давати знання, треба навчити думати, сприймати, спостерігати.

Треба також добре знати індивідуальні особливості здоров'я кожного учня - без цього не можна нормально вчити. Розумове виховання далеко не одне й те саме, що придбання знань. Хоча воно неможливе без освіти, як зелений листок неможливий без сонячного променя, проте виховання розуму так само не можна ототожнювати з освітою, як зелений листок - з сонцем. Педагог має справу з мислячої матерією, здатність якої в роки дитинства сприймати і пізнавати навколишній світ у величезній мірі залежить від здоров'я дитини. Ця залежність дуже тонка і важковловима. Вивчення внутрішнього духовного світу дітей, особливо їх мислення, є однією з найважливіших завдань учителя.

За матеріалами: Василь Сухомлинський. Вибрані твори в п'яти томах. Том третій. Київ, видавництво "Радянська школа", 1977 рік, стор. 19.

Усі статті книги Василя Сухомлинського "Серце віддаю дітям":

Василь Сухомлинський. "Серце віддаю дітям" (читати, завантажити)

"Шановні читачі, колеги - вчителі, вихователі, директори шкіл! Ця праця є підсумком багаторічної роботи в школі-підсумком роздумів, турбот, тривог, хвилюванні. Тридцять три роки безвиїзної роботи в сільській школі були для мене великим, ні з чим не порівнянним щастям. Я присвятив своє життя дітям і після тривалих роздумів назвав свою працю "Серце віддаю дітям", вважаючи, що маю на це право. Хочеться розповісти педагогам - і тим, хто трудиться в школі зараз, і тим, хто прийде в школу після нас, - про великий період свого життя - періоді, який дорівнює десятиріччю. Від того дня, коли маленька дитина-нетяма, як часто ми, педагоги, називаємо його, приходить в школу, до тієї урочистої хвилини, коли юнак чи дівчина, отримуючи з рук директора атестат за середню школу, стає на шлях самостійного трудового життя. Цей період є періодом становлення людини, для вчителя ж він - величезна частина його життя. Що найголовніше було в моєму житті? Без роздумів відповідаю: любов до дітей..." (Василь Сухомлинський)