Публікації за тегом: Діти

Сортувати:    За датою    За назвою

Василь Сухомлинський. Серце віддаю дітям. Школа радості (перший розділ книги). Ми живемо в саду здоров'я"Залишився місяць до того дня, коли мої вихованці стануть учнями. Наближався чудовий місяць літа - серпень. У спекотні липневі дні діти приходили в школу рано вранці і у передвечір’я. Декому далеко було йти додому обідати, тому діти залишалися обідати в шкільній їдальні. У мене зародилася думка: нехай з місяць поживуть малюки не вдома, а десь в саду, на березі ставка. Місце облюбували поруч зі ставком; в заростях дерев старші школяри допомогли нам спорудити кілька куренів - в таких куренях ціле літо живуть сторожа баштанів. В курені наклали соломи, зробили столики для малювання. До наших куренів прилягав великий сад. Садовод дозволив: сад буде головним місцем нашого відпочинку. Поруч з куренями побудували кухню, сільський голова дав нам продукти, призначив кухаря. Батько Сані спорудив купальню, поруч з нею стояв моторний човен, побачивши який у хлопців спалахували очі. Почалося життя нашого колективу в Саду здоров'я - так назвали наше житло і місце відпочинку батьки дітей..." (Василь Сухомлинський)

 

Василь Сухомлинський. Серце віддаю дітям. Школа радості (перший розділ книги). Ми слухаємо музику природи"Музика, мелодія, краса музикальних звуків — важливий засіб морального і розумового виховання людини, джерело благородства серця й чистоти душі. Музика відкриває людям очі на красу природи, моральних стосунків, праці. Завдяки музиці в людині пробуджується уявлення про високе, величне, прекрасне не тільки в навколишньому світі, а й у самому собі. Музика — могутній засіб самовиховання. Багаторічні спостереження над духовним розвитком одних і тих самих вихованців від молодшого віку до зрілості переконали мене в тому, що стихійний, неорганізований вплив на дітей кіно, радіо, телебачення не сприяє, а скоріше шкодить правильному естетичному вихованню..." (Василь Сухомлинський)

 

Галина Кирпа. Збірка віршів для дітей. Ну й гарно все придумав Бог. Ілюстрації Вікторії Ковальчук. Вірш Мій ангел такий маленький."Мій ангел такий маленький,
ну просто крихітка —
я навіть не бачу,
чи він сидить
на моєму плечі..."

(Галина Кирпа)

Корисні підказки, мультики українською в допомогу дітям, дитячі проблеми, відео онлайн, Місія Незнайомці, ЗагубивсяДоречні застереження для дітей при зустрічі з незнайомцями та що робити малечі, коли вона загубилася у натовпі, - дивіться у наступних цікавих серіях циклу "Корисні підказки, створеного командою фахівців під керівництвом Світлани Ройз.

Юрій Винничук. Місце для дракона. Повість-казка.У повісті-казці Юрія Винничука “Місце для дракона” усе навпаки: дракон зовсім не лютий і кровожерливий хижак, що поїдає молодиць, а добрий травоїд­ний мрійник та романтик. Він тішиться метеликам, пише вірші та читає Біблію. Біля його печери милують око доглянуті клумбочки мальв, а своє полум’яне дихання він спрямовує тільки вгору – щоб не нищити природу.... Лише одна річ залишається незмінною: у світі й досі діють “драконячі закони”...

Наталя Карпенко. Дитячі вірші про зиму.  Морозець ковтнув тумани."Морозець ковтнув тумани,
Відв’язав сріблясті сани,
Посадив у сани вітер
І помчав гуляти світом."

(Наталя Карпенко)

Музика, українські пісні. Морозець. Пісня для дітей. Слова Юлії Хандожинської. Музика Миколи Ведмедері. Текст, ноти. "Не чіпай, не щипай, морозець біленький!
Ми тебе не боїмося, хоч іще маленькі.
Не чіпай, не щипай носа, вушка, щічки!
Заховаємо усе ми під рукавички!"
(Юлія Хандожинська)

Зимові казки для дітей. Морозова кара. Українська народна казка. Малюнки Ольги Колісник та Олени Харченко"Їхали раз зимою пан і мужик в ліс по дрова. А було дуже холодно, морозно, то обидва лаялись. "От проклятий мороз", - каже пан, кутаючись у хутро. "От проклятий мороз, бодай ти сказився!" - каже й мужик, щулячись у старій кожушині. А шляхом гуляли собі старий Мороз і молоденький Морозенко. "Е, - каже Мороз, - як вони мене лають! Треба ж їх провчити!" Як заходився старий Мороз біля пана, так той і коміра підіймав, і полами загортався, - ні, таки дойняв лютий Мороз. Ледве-ледве пан додому добрався. А Морозенко подався до мужика та й собі почав його пробирать: то за комір лізе, то дірочку в кожушині знайде. А мужик приїхав у ліс, витяг сокиру та як почав рубати, то й упрів та й скинув кожуха..." (українська народна казка)

Малюнки Миколи Пшінки та Анатолія Василенка. З книги Перший раз у перший клас.Вірші "Молитва" (Галина Чорнобицька), "Вересень" (Наталя Забіла), "Андрійко-школярик" (Наталя Забіла), "Чого я вчуся?" (Михайло Маморський), "Хто чого вчиться" (Василь Фетисов), "До школи" (Павло Грабовський), "Уставати рано треба" (Володимир Лучук), "До школи" (Микола Сингаївський), "Школа" (Марійка Підгірянка).

"... Дурень же ти, сину, дурень, та ще й брехун великий. Хіба ж ти, сину, забув, що кажуть люди: брехнею світ пройдеш, та назад не вернешся. Але ж щоб таким дурним та брехуном і не згинути, то бери мерщій знов старостів, та йди до тієї ж таки дівки й добувайсь від неї слова. Дівка вона, бачу, розумна, кажуть, і роботяща: буде тебе на розум наставляти в господарстві, і все буде гаразд, віку доживеш по-людському, а як же візьмеш таку, як і сам, овечку, то й кури тебе, як я вмру, загребуть. Знов старий заслав старостів до бідової дівки, навіть і сам не полінувався піти туди, щоб допомогти зробити діло як слід. То й узяли ту дівку."  (З української народної казки)

Ольга Зубер. На добраніч, мишко! Казка для дітей. "Настала ніч. Де-не-де поблискували зірочки, золотий місяць виблискував на синьому небі, то ховаючись, то виглядаючи із-за темних хмар. У своєму крихітному ліжечку крутилася й ніяк не могла заснути мишка Поля. Вона, взагалі, була дуже вертлява й невгамовна і мама Миша ніяк не могла загнати її в ліжко. Поля лежала з відкритими оченятами й мріяла. Вона дуже любила мріяти. Про що саме Поля мріяла – це був секрет. Звичайно, про щось дуже приємне. Бо вона лежала і посміхалася. Зненацька скрипнули двері і мама Миша заглянула в кімнату. Поля закрила очі і вдала, що спить. Вона лежала тихо і не ворушилася..." (Ольга Зубер)

На цій землі я хочу жити. Добірка віршів Світлани Пасенюк. Вірш про Україну"Іду я луками, між трав 
Я пахощі вдихаю літа
І де б я, досі, не блукав
На цій землі я хочу жити..."

(Світлана Пасенюк)

 

Василь Сухомлинський. Серце віддаю дітям. Роки дитинства (другий розділ книги). Навчання - частка духовного життя. (читати та завантажити)"Дуже важливо, щоб дивовижний світ природи, гри, краси, музики, фантазії, творчості, що оточував дітей до школи, не закрився перед дитиною класними дверима. Навчання в перші місяці і роки шкільного життя не повинно перетворитися в єдиний вид діяльності. Дитина лише тоді полюбить школу, коли вчителі щедро відкриють перед ним ті ж радості, які були у нього раніше. Разом з тим навчання не можна пристосовувати до радощів, навмисне полегшувати його тільки для того, щоб дитині не було нудно. Поволі дитину треба готувати до найголовнішої справи свого життя - до серйозної, наполегливої праці, яка неможлива без напруження думки. Важливу виховну задачу я бачив в тому, щоб поступово прищеплювати дітям навички напруженої, творчої розумової праці. Дитина повинна вміти відволікатися від навколишньої дійсності в даний момент, щоб розумові зусилля спрямувати на досягнення мети, поставленої учителем або самим собою..." (Василь Сухомлинський)

 

Василь Сухомлинський. Найгарніша мама. Казка, оповідання. Малюнок Адель Гілевич.

"Випало Совеня із гнізда та й повзає лісом. Далеко забилось, не може знайти рідного гнізда. Побачили птахи малого - некрасивого, з великою головою, вухатого, банькатого, жовторотого. Побачили та й питають, дивуючись: - Хто ти такий? Де ти взявся?.." (Василь Сухомлинський)

Ярослав Стельмах, повість, Найкращий намет, читати та завантажити

"Що не кажіть, а в таборі було здорово! Ух, як було в таборі! Ех, як у таборі було. А ми з Митьком спершу і їхати не хотіли. У нас на літо свої плани були… Але виявилося, що вони не збігаються із планами батьків, і ми поїхали у табір..." (Ярослав Стельмах)

Василь Сухомлинський. Намисто з чотирма променями. Казка для дітей. Художники - Копєйкін І.І., Бербенець Г. С., Сінєгіна Н. С."Побачило Сонечко хвору Дівчинку в ліжку. Дівчинка лежала, очі її були закриті, вона тихо стогнала. Жаль стало Сонечкові Дівчинку. Нахилилось воно над її голівкою й тихо прошепотіло: "Візьми, Дівчинко, чарівне намисто з чотирма променями. Чотирьох нещасних ти можеш зробити щасливими. На кого спрямуєш промінь — той і стане щасливим." Відкрила очі Дівчинка, бачить — лежить на постелі чарівне намисто, чотири промені грають на стіні. «На кого ж направити щасливі промені? — думає Дівчинка. — Хто у нас нещасливий?» Подумала і важко зітхнула: нещасними були бабуся, дідусь, тато й мама. У бабусі зуб болить, у дідуся ліжко скрипить, татко горілку п'є, мама сльози ллє..." (Василь Сухомлинський)

 

Василь Сухомлинський. Серце віддаю дітям. Школа радості (перший розділ книги). Наш колектив - дружна сім'я."З перших днів життя "Школи радості" я прагнув внести в колектив дух сімейної сердечності, задушевності, чуйності, взаємної довіри, допомоги. У вересні - день народження трьох дітей: Віті, Валі, Колі. Ми всім колективом відзначали його: в шкільній їдальні пекли пиріг, дарували іменинникам малюнки, книги. Я з подивом дізнався, що в родині Коли ніколи не відзначали дня народження ні дітей, ні батьків. Це був перший свято в житті хлопчика. Увага товаришів схвилювало дитину. У роки дитинства кожна людина вимагає участі, ласки. Якщо дитина виростає в обстановці безсердечності, він стає байдужим до добра і краси. Школа не може в повній мірі замінити сім'ю і особливо мати, але якщо дитина позбавлена у родині ласки, сердечності, турботи - ми, вихователі, повинні бути особливо уважні до нього..." (Василь Сухомлинський)

 

Василь Сухомлинський. Серце віддаю дітям. Школа радості (перший розділ книги). Наш куточок мрії."Неподалік від школи, за селом - великий яр, що заріс чагарником і деревами. Для малюків це - дрімучий ліс, сповнений таємничим і невідомим. Одного разу я помітив у стіні яру вхід до печери. Всередині печера виявилась просторою, з міцними сухими стінами Та це ж цілий скарб! Тут буде наш Куточок мрії. Важко передати захоплення дітей, коли я вперше повів їх до печери. Діти верещали, співали, перегукувались одне з одним, гралися в піжмурки. В той же день вистелили долівку сухою травою. Спочатку ми просто тішилися таємничим куточком, обживали його, створювали затишок: прикріпили на стінах кілька картинок, розширили вхід, зробили столик. Із захопленням діти прийняли пропозицію зробити пічку, час од часу топити її..." (Василь Сухомлинський)

 

Наша баба снігова, вірш про зиму Василя Шаройка"Подивись, немов жива,
Наша баба снігова!
Ми гуртом її зліпили
На подвір'ї дитсадка..."
(Василь Шаройко)

"Кожне слово
нашої мови
проспіване у Пісні
тож пісенними словами
з побратимами
у товаристві розмовляємо..."
(Василь Голобородько)


Всього:
1571
На початок
Попередня
Поточна сторінка: 7
2   3   4   5   6   7   8   9   10   11   12  
Наступна
В кінець

Споріднені мітки:     Марія Пригара    Зірка Мензатюк    Всеволод Нестайко    Микола Трублаїні    Анатолій Качан    Євген Гуцало    Василь Голобородько    Володимир Винниченко    Василь Шаройко    Наталка Поклад    Галина Малик    Софія Майданська    Леся Воронина    Леся Українка    Андрій М’ястківський    Олена Пчілка    Василь Сухомлинський    Грицько Бойко    Наталя Забіла    Катерина Перелісна   
Топ-теми