Публікації за тегом: Україна (Ukraine)

Видавництво «Смолоскип» проводить конкурс для молодих українських літераторів. Прийом творів на Конкурс триватиме до 31 грудня 2021 року. Читаймо умови Конкурсу.

 

До 1 листопада 2021 року триватиме прийом творів на Конкурс оповідань українською мовою «Open world». Метою конкурсу є популяризація української культури через художню літературу. Кожні два роки буде опублікована збірка творів переможців. Організаційний комітет також намагатиметься робити промоцію та заохочувати унікальні таланти українських письменників і митців на міжнародному рівні. Умови конкурсу читаймо на "Малій Сторінці".

 

"Навесні квітують чудові рослини – нарциси, тюльпани, мускарі, півники, півонії та багато інших. Милують око розкішні крупні пелюстки їхніх квітів. Та красиво буває не тільки в квітнику. Дикі рослини також квітують, але ми не помічаємо їхньої краси, адже бур'янці ростуть десь там унизу під ногами, та й квіти у них маленькі, ледве помітні. Справді, крихітні рослини, що цвітуть у травні в парках, при дорозі, біля річки не надто привертають до себе увагу. Квіти у них дуже дрібні, сягають 2-4 мм в діаметрі. Це – розхідник (Glechoma hederacea), глуха кропива пурпурова (Lamium purpureum), грицики звичайні (Capsella bursa-pastoris). А є ще менші за розміром. Щоб їх роздивитися, треба низенько нахилитися, а то й стати на коліна..." (Ірина Михалевич)

 

Вихованці МАН України Олена Коваленко за проект «Дерево-генератор», Станіслав Скоробогатов за «Механізм використання альтернативних джерел енергії на основі елемента Пельтьє», Єлизавета Столярчук за «Вітряний генератор на основі сегнерового колеса», а Гліб Нікішин за «Мобільний додаток для вивчення слів» отримали золоті медалі на конкурсі інноваційних винаходів іCAN-2021 у Канаді. Володимир Павленко за проект «Розвиток та порятунок колонії мурах виду Formica rufibarbis» здобув «срібло». Крім того, наші МАНівці отримали й спеціальні міжнародні відзнаки.

 

"Уклін тобі, солдате, материнський 
За стійкість, за відвагу,  героїзм,
За те, що нищиш  намір сатанинський... 
Даєш серцям надію й оптимізм! 
Чи їв, чи спав... в холодному окопі
Ціною свого власного життя
Ти носа втер Америці й Європі
Борониш світ без неба покриття.
Зі слів молитви зшию сорочину 
Ворожа куля серця не торкнись!
Живим і неушкодженим в родину, 
Будь ласка, кожен воїн, повернись!"

(Тетяна Радюк)

 

"Була темна осіння ніч. Дощ, як крізь підситок, сіяв — густий та дрібний; з землі вставала важка пара, закутувала все в свое вогке запинало, котре не давало бачити, що діється на землі. Скрізь тихо, темно, сумно, наче у мертвому царстві. Під таку годину завжди важко дишеться, сумно живеться. Добрі люди, аби смеркло, мерщій засовуються по своїх домівках; з вікон низеньких сільських хат блимав світло якимись жовтими кружалами. Кожному чогось не по собі. Всяк не знає, що розпочати, як би хоч трохи розважитись... Чоловіки: одні — чоботи латають, другі рукавиці плетуть, треті — щось інше... Жінки та дівчата — то прядуть, то сорочки шиють. Діти, позалазивши на піч, дрімають... У хаті тепло, тихо — хоч і неясно: серед полу на перекинутім горщаті ледве блищить каганчик; як синя горошина, темно світить накипілий гніт... Якісь померки окривають хату. Негода й туди залазить, і там своє бере? Коли не дощем обдає крізь лиху оселю, то в вікна; не важким туманом налягає, от, як надворі, — то німим сумом по хаті снує, в журбу людей сповивав, тяжкою тугою в душу залазить, сном укриває... Оце дівчина співає-співає своїх любих пісень; а там — дивись: обірвався голос... слабшає, тихшає.... поки й сама незчується — коли й як задубіє голка у недошитій мережці... Схилила над нею дівчина важку голову, заколивалася... дрімає..." – читаймо роман далі: частина четверта.

 

 

"Оновлюється природа навесні і людина прагне оновлення. Власне, для цього Церквою запроваджений Великий піст: всі відправи і таїнства націлені на те, щоб людина очистилася і приготувалася до Свята Свят — Воскресіння Господа і Спаса нашого Іісуса Христа. У ці дні ми повертаємося до писанки. Створення писанки вимагає певних духовних зусиль: перш ніж сісти писати, необхідно відкинути метушливі думки і налаштуватися на зустріч із самим собою..."

(Ірина Михалевич)

 

Музей історії села Хмельове, що на Кропивниччині, днями отримав у дарунок для формування постійно діючої виставки писанки, відтворені за мотивами писанок, які побутували 120 років тому серед наших краян. 

"Ой під вишнею, 
 Під черешнею
 Стояв старий з молодою,
 Як із ягодою.
 І просилася,
 І молилася:
 – Пусти мене, старий діду,
 На вулицю погулять!.."

(Іван Котляревський)

Фольклорні твори, представлені у цьому розділі, – легенди, притчі, народні пісні.

"А чи можна вам колядувати? —
Запитали діти крізь вікно.
Дух Різдвяний в хату закликати
На здоров'я, щастя і добро!.."

(Юлія Хандожинська)

 

 

 

 

"Запалило небо сотню зір,
Щоби радість йшла у кожен двір,
Щоб зустрілись мрії і казки, 
Щоб жили щасливо малюки..."

(Юлія Хандожинська)

 

 

 

 

 

Степан Руданський: «Окуляри», «Чуприна», «Почому дурні?», «Розумний панич», «Слабий зуб», «Торбин брат», «Лінивий», «Добре торгувалось», «Запорожці у короля» (твори зі шкільної програми з української літератури у 6 класі).

"Я піду в далекі гори
На широкі полонини,
І попрошу вітру зворів,
Аби він не спав до днини.
Щоб летів на вільних крилах
На кичери і в діброви
І дізнавсь, де моя мила –
Карі очі, чорні брови..."
(Володимир Івасюк)

"Соколята, соколята!
Пам’ятайте свого тата!
Він загинув і у небо
Світлим ангелом полинув.
Буде завжди рідний тато
Із небес оберігати,
Щоби вас не оминала
Добра доленька крилата."

(Ганна Максимович)

 

"Колядчане коляча́ лагідком
Колядує колядочку уцілок-цілком."

(Галина Мирослава)

"Пряжку з Пряшева і пряжу з Ряшева
Везли машівці аж до Машева."

(Галина Мирослава)

Зміст:

1. Легенда про Ясеня-красеня, що всім серцем любив земленьку рідную (відео)
2. Легенда про Писанки (відео)
3. Легенда про сучасного  Котигорошка (відео)
4. Про чарівні Зернятка (відео)
5. Чому собачки котиків недолюблюють (відео)
6. Про Сонце і планети (відео)
7. Про дивовижних майстрів-павучків (відео)

 

 

 

"Ой місяцю-місяченьку, не світи нікому,
тільки ж тому миленькому, як іде додому.
Ой місяцю-місяченьку, світи, не ховайся,
ой як вийдеш, милий, на ніч, хутко повертайся..."

(з народної пісні)

 

 

 

 

"Я з цих країв, де сонце сходить в полі,
А вітер пестить яблунь пелюстки.
Постій-дивись: засоняшнилась доля,
І хлопчиком побігла до ріки..."

(Володимир Нагорняк)