Публікації за тегом: Україна (Ukraine)

"Я з цих країв, де сонце сходить в полі,
А вітер пестить яблунь пелюстки.
Постій-дивись: засоняшнилась доля,
І хлопчиком побігла до ріки..."

(Володимир Нагорняк)

"Придумали й зладнали люди Піч.
Чи Прометей для нас її приніс...
До неї здавна тулиться малеча.
Бо тепленька черінь й смачне все з печі.
Вона казками діток забавляє.
Про все на світі Піч, напевно, знає.
Ось з печі кашку дістає матуся.
І пиріжки смачнесенькі - бабуся..."
(Галина Римар)

"Срібний місяць зорі поклонився,
Сеї ночі Ісус народився.
Над колискою сяєво грає,
Світла радість весь світ обіймає."

(Наталя Карпенко)

 

 

 

 

 

"...Ясинувата...
Пітьма патлата
На місто впала;
Біля вокзала
Неон палає;
Хто зустрічає?..
Синочка — мати..."

(Володимир Нагорняк)

 

 

"Сію вам житечко, сію пшеницю,
Хай у цій хаті добро колоситься.
Сію з надією, сію з любов’ю,
Сію вам житечко, будьте здорові!
З Новим роком!"

(Наталя Карпенко)

 

 

"Відбуваються зміни у житті?! Отож і з’являються нові слова, що це життя усе ж... характеризують. Ніби і слів уже давно існуючих таки вистачало, але ж... нові слова – це і нові барви! Це і щось таке, чого у нашій мові ніби і не було, а тепер... усе ж з’явилося. Слово культовий з’явилося десь у період так званої перебудови і на початку нашої незалежності. Скажімо, культовий фільм... чи культова книга... Тобто щось таке, що матиме відгук не тільки сьогодні і завтра, а і, можливо, за плином десятиліть. Слово це, як мені здається, більше фігурувало у російськомовних текстах, а потім ніби... перейшло... ереповзло... до текстів, творених українською мовою. Але ж наша солов’їна мова почувається нині, що там не кажи, значно вільніше і розкутіше, аніж це було у часи радянської імперії. І це виявляє себе не тільки у літературних творах, а і... у творенні слів..." (Володимир Даник)

 

До першої частини збірки пісень композитора Володимира Чернявського на слова Сергія Губерначука увійшли такі: «Україна молода», «За хмарами», «Зоряний коханий», «Серпневі сни», «Ходить вітер по дорозі», «Полісся, що з тобою стало?», «Пливу всім плином по тобі», «Рубінове яблуко», «Прощай», «Коста-Ріка», «На зоряній естраді», «Не теряй меня», «Мимолётная любовь», «Ты только позови».

 

 

 

"Ніч яка місячна, зоряна, ясная!
Видно, хоч голки збирай.
Вийду, коханий мій, навіть утомлена,
Хоч на хвилиночку в гай.
Сядем укупочці тут під калиною –
Стиглий духмяний роман!
Поглянь, мій голубе, – срібною хвилею
Стелиться полем туман..."

(Михайло Старицький, Alex Marti)
 

"Друзі, повертаємось до нашої історико-просвітницького блогу. Отже, сьогодні на порядку денному десятий випуск історичної рубрики «Бункер», який переносить нас у далеке урочище Сандармох, що в Карелії, де з 1 по 4 листопада 1937 року зустріли свою смерть 1111 ворогів червоного режиму. Страшна таємниця цього урочища випливла на світ лише у 1997 році завдяки міжнародному товариству «Меморіал», котре провело розслідування та експедицію у ті місця, що дало змогу розкрити добре приховувану правду..." (Володимир Ухач)

Підсумовано результати Всеукраїнського конкурсу молодої української поезії та авторської пісні імені Марини Брацило «Хортицькі дзвони» - 2020. Цього року він відбувся вже всьоме! До участі долучилася творча молодь від 15 до 25 років з дев’яти областей України (Вінницька, Дніпропетровська, Закарпатська, Запорізька, Донецька, Київська, Львівська, Рівненська, Харківська) та чотирьох обласних центрів (Дніпро, Запоріжжя, Київ, Львів).

 

"Чи то у княжий час, за ге́тьманства чи панства,
чи то в роки імперій, орд чи рад –
з народу за́вжди справжній лицар піднімався,
щоб повернути незалежний лад."

(Сергій Губерначук)

"А бути все ж літам – стрімкими…
І гомінкими… І тоді –
Авжеж, гартуймо юні рими!
Гартуймо долі молоді.
І це відчується відразу –
О ні, не сум… який там сум!
Бо в серці вишито – Черкаси… –
На фоні невгамовних дум!"

(Володимир Даник)

"У неділю із батьками 
Між базарними рядами
Неквапливо я блукала,
Цікавеньке щось шукала.
Раптом бачу трохи збоку
Одну яточку високу,
А що в ній, не видно геть,
Бо дітей набилось вщерть."

(Ольга Науменко)

 

"Є на Черкащині село Моринці. Воно, можна сказати, нічим особливим не примітне: таких мальовничих сіл у нас не сотні — тисячі. Тим часом про нього знають не тільки повсюди в Україні, а й далеко, далеко за її межами. Адже в Моринцях народився наш великий поет і художник Тарас Шевченко. Тарасові батьки були безправні кріпаки. Вони жили у великій нужді, тяжко працювали на жорстокого ненаситного пана. І хатина їхня була тісна, підсліпувата, кособока, під обшарпаною вітрами солом'яною стріхою. Але це рідне обійстя лишилось для Шевченка найдорожчим місцем на землі. Бо тут він з'явився на білий світ, тут маленьким немовлятком спав у лозяній колисочці, тут зіп'явсь на ніжки і вперше вимовив наймиліше слово «мама»... Тарасикові ще не виповнилось і двох рочків, як батьки переїхали до сусіднього села — Керелівки. І вже в Керелівці хлопчик прожив майже чотирнадцять літ. На все життя зберіг Шевченко найтеплішу пам'ять про рідні батьківські пороги..." (Анатолій Григорук)

"Ти, мабуть, не раз чув такі вислови, як "українська мова", "українська пісня", "український одяг", "українські страви"... Усе це створено тільки нами, українцями. Це, власне, те що відрізняє нас від інших народів на землі. Давня українська хата теж, можна сказати, помешкання особливе. Де було багато лісу, її будували з дерева. В інших краях — із глини. А дах покривали або тоненькими дощечками — дранкою чи ґонтом, або ж ушивали соломою. Глиняні хати і ззовні, і зсередини білили. А багато хто, шануючи красу, ще й розписував барвистими квітами. Долівку теж робили глиняною. І в літню пору вистеляли пахучим зіллям. Вікна в українській хаті були невеличкі, найчастіше — в одну шибку. Заможніші люди склили їх гутним* склом. А бідніші запинали бичачим міхуром, крізь який денне світло ледь-ледь пробивалося..." (Анатолій Григорук)

«Музею паперу» Зміївської паперової фабрики продовжує партнерство з Всеукраїнською віртуальною школою «Ранок». На платформі онлайн школи розміщуватиметься цикл пізнавальних лекцій та майстер-класів для школярів, які організовують фахівці «Музею паперу». Події розраховані на учнів 6-9 класів та транслюватимуть для всіх школярів України абсолютно безкоштовно. Програма розділена на 4 змістові блоки: історія паперу, технології виготовлення, екотехнології та особливості виготовлення книги. Лекції та майстер-класи покликані допомогти дітям більше дізнатися про цікавий та складний процес виготовлення паперової продукції, розвинути екологічне та дбайливе ставлення до паперу, розповісти про сортування та про стиль життя в стилі «еко».
 

 

"Яка красива у нас мова:
І калинова, й малинова,
Дзвінка, барвиста, голосиста,
І як сльоза — джерельно-чиста.
Із вуст в вуста передається,
Як тепле сонечко, сміється,
Виразна, сильна і багата,
Окраса в будні і на свята!"

(Юлія Хандожинська)

 

Драму на дві дії для старшокласників Раїси Гончарової "Скарб", присвячену пам'яті усіх загиблих від рукотворного голоду в Україні у 1932-1933 роках, опубліковано у збірці п’єс "Дзвони долі", яка побачила світ, завдяки Літконкурсу та підтримці КМДА у видавництві "Фенікс" у 2017 році.

 

Пісня про маму «Дякую, рідненька!» (слова Марії Дем'янюк, музика Миколи Ведмедері), текст та ноти

Пісня для дітей «Я люблю свою бабусю» (слова Марії Дем'янюк, музика Миколи Ведмедері), текст та ноти

"В небовиду очі сині" — добірка дитячих пісень про природу

Збірка зимових пісень для дітей  (композитор Микола Ведмедеря) 

Пісні для дітей на слова поетеси Марії Дем'янюк (музика Миколи Ведмедері)

Добірка пісень на слова Марії Дем'янюк (музика Мирона Павельчака)

Марія Дем'янюк, Микола Ведмедеря. Книга «Джерельце доброти» (поезії та пісні) — тексти та ноти

 

"Товариство, сьогодні ми поговоримо про дев’ятий випуск історико-просвітницького проекту «Бункер», що розповість нам про «Валуєвський циркуляр». Одну із вагомих заборон української мови. У коментарях можете написати скільки заборон пройшла наша мова за період свого існування..." (Володимир Ухач)