Публікації за тегом: Україна

Сортувати:    За датою    За назвою

Майстриня-писанкарка Ірина Михалевич презентує свою книгу Українська народна писанка."Старі люди в Україні кажуть: «Допоки в народі пишуть писанки, доти буде існувати світ». Перефразовуючи, те ж саме можна сказати і про Україну. Допоки в Україні будуть писати писанки, доти вона буде жити. Судячи із сьогоднішнього стану писанкування, Україна буде жити вічно. Після відновлення української держави в 1991 році почала відроджуватися традиція писанкарства. В західній Україні ця традиція відродилося дуже швидко, бо насправді вона тут і не припинялася, просто існувала в часи переслідування напівтаємно. Поступово відродження писанкарства стало поширюватись на всі регіони України. Активно відроджується писанкарство в Кіровоградській області. Великий внесок у відродження цієї древньої української традиції вкладає молода майстриня писанкарства з міста Олександрії Ірина Михалевич. Писанкує майстриня уже дев’ять років. За цей час встигла зробити дуже багато. Про все це її розпитав кореспондент газети «Час і Події» Юрій Атаманюк. До слова, через чотири дні після інтерв’ю Ірина народила сина, з чим її щиро вітаємо!" (Юрій Атаманюк)

Читання влітку. Список програмних творів з літератури

Публікуємо список рекомендованої літератури для 2 - 11 класів. Багато творів з української літератури розміщені й на нашому сайті. Тож просто тиснемо на посилання і читаємо! 

 

#Вірш_у_кадрі - Всеукраїнський літературний конкурс, оголошений Форумом видавців

З 27 травня по 22 червня 2020 року у соціальних мережах відбудеться конкурс #Вірш_у_кадрі, головною метою якого є популяризація найкращих надбань української класичної та сучасної поезії, збільшення україномовного контенту у популярних соціальних мережах.

 

 

Юрій Котермак: реальний, фантастичний та дивовижний - Конкурс поезії та малої прози. Журнал Тріада часу - літературно-художня серія

«Тріада часу» оголошує конкурс поезії та малої прози. За результатами конкурсу буде видано збірку. До друку готують черговий випуск «Тріади часу», який буде присвячено відомому вихідцю з Дрогобича, що жив та творив у епоху Мікеланджело та Леонардо да Вінчі – Юрію Котермакові. Він відомий як Юрій Дрогобич з Русі (Georgius Drogobicz de Russia) та Юрій зі Львова (Georgio di Leopoli), також його називають «дрогобицьким звіздарем» та «першим дрогобицьким поетом». Він народився бл. 1450 року, тому в 2020 році фактично маємо його ювілей - 570 років із дня народження. Роботи прийматимуться до 27 вересня 2020 року включно. 

 

"Слова нашого земляка Івана Івановича Огієнка, борця за щасливе життя народу, вражають болем за долю своєї землі. Справжній син України написав: "До тебе, український народе в розсіянні, це щире слово моє. Шалений буревій схопився на твоїй нещасливій Батьківщині й розвіяв дітей її, немов осінній вітер пов’яле листя восени. І по цілому світу немає закутини, де не пробували б недолею вигнані українці, в більшому чи меншому скупченні. Проте й на чужині скрізь вони пам’ятають про свою незабутню Батьківщину, про свою Матір-Україну, що кривавиться в недолі..." (митрополит Іларіон)

"Це було на наших землях, дітоньки, дуженько давно, у часи з тихими чистими водами, бо тоді брали воду з річок і пили, і ясними зорями. Коли люди землицю-годувальницю як матінку рідну шанували, зайвий раз її не турбували, нічим не травили, не палили, і ніколи на неї не плювали, тому жили в щасті й достатку... Іще з пуп'янка діточок навчали, що коли про святу земленьку пильно дбати, то вона у скрутний час і заступиться, й порятує..." (Галина Римар)

Прутики вербові. Великодня пісня. Слова Вікторії Стасів. Музика Миколи Ведмедері. Текст, ноти

"Прутики вербові
На столі стояли
І на них сестрички 
Радо поглядали."
(Вікторія Стасів)
 

Спиридон Остоя Осташевський - прототип Лонгинуса Підбийп'ятки у романі Генріка Сенкевича Вогнем і мечем."Пошукова система Google легко виводить на дві книжки, написані українською мовою Спиридоном (Спіридоном, Спіридіоном, Спірідоном) Осташевським, гербу Остоя, можна знайти й інший запис передачі імені: Спиридон Остоя Осташевський. Що відомо про цю людину?.." (Галина Мирослава)

"Я народилась і зростала на Опіллі, у мальовничому краї чудових лісів та зелених лук, цілющих джерел і гомінливих струмочків, чистих озер та річок; у милому для ока краї, де людина живе в гармонії з природою, де відчувається природна чистота води та повітря. В нашій родині завжди шанобливо ставились до природи та навчали  дітей бачити і відчувати її красу. Це формувало мій світогляд. Тепер вивчаю історію культури України." (Ганна Максимович)

 Ярина Чорногуз, малюнок Irena Mykoliv"Доброго дня, мої шановні читачі та читачки, а також особи поза гендерною бінарністю. Багато хто чекав від мене коментарів щодо нової редакції правопису й Закону про мову ще з торішніх подій, але я жодним чином не коментувала цю ситуацію, окрім як у репліках під постами знайомих людей. Бо коментувати особливо нема чого. Цей закон жодним чином не посягає на мої права як двомовної українки (усе своє життя я прожила в Києві і двомовному середовищі й росла в двомовній сім’ї, кому цікаво). Моя єдина претензія до цього Закону полягала в тому, що він неефективний..." (Ольга Шарко)

Leonid Hrytsai, The Blind Minstrel. Oil, 1967"Кожна людина формується не день, не лише в сім'ї, близькому оточенні, де знайомиться з традиціями, звичаями і звичками, вона вплетена в світові й локальні рамки часу. Хронологія подій, яка  підводить до розуміння витоків, без знань про окремі долі людей, які жили до нас на нашій землі, або живуть поруч, особливо шанованих за великий внесок у тій чи іншій царині, може бути витлумачена і сприйнята неправильно. Люди, які говорять до нас своїми голосами через свої дії, твори, вчать нас, коригують, гармонізують, допомагають зрозуміти себе і шляхи розвитку кожного особисто й держави в цілому в майбутньому.  Що може бути цінніше за людей?!" (Галина Мирослава)

Малюнок Юрія Журавля"Матуся вишивала рушника.
Вкладала біль, любов, молитву, віру,
Щоб Бог беріг життя дитиноньки 
Й подарував їй славну долю й щиру.

Вкладались ниточки у пелюстки
рожевії, червонії, блакитні... 
Й листочки зеленіли на стеблі,
щоб радісно було дитині в світі..."

(Галина Римар)

сКниги серії Казки з усього світу. Серія книг Навколо світу з Арчі. Африканська сімейка. Найвищий в Африці.У світі існує неймовірна кількість різноманітних свят. Є такі, яким вже не одне століття, а є ще зовсім «молоденькі». Одне із таких свят - День книгодарування. Що ж це за свято? Звідки воно з’явилося та коли? «Чому не існує такого особливого дня, коли всі можуть дарувати один одному книги?», - якось запитав маленький поціновувач свою матусю. Мама замислилася: «А й справді, чому? Треба виправляти ситуацію». Так і з’явився Міжнародний день книгодарування, який відзначають 14 лютого з 2012 року. Його авторкою виявилася матуся 3 дітей і засновниця популярного американського порталу дитячої книжки “Delightful Children’s Books” Еммі Бродмур. Багатьом людям така ідея сподобалася, і її підтримали. Тож за ці 8 років до його святкування приєдналося чимало країн світу. Україна також не залишилася осторонь...

Австро-угорські війська входять до Кам'янця-Подільського після підписання Берестейського договору"Вельмишановне товариство, після певної паузи ми продовжуємо висвітлювати для вас таємниці створення та прогресу у зйомках історико-просвітницького проєкту «Бункер». Тихими кроками ми зуміли добратися до сьомого випуску рубрики, котрий відкриває перед нами політичні баталії УНР, під час підписання Брест-Литовського мирного договору у 1918 році..." (Володимир Ухач)

Українські відповідники. ФБ-група - Українські перекладачі. У цьому розділі розглядаються такі питання:

 - Як українською "проблема-пустышка"?
 

Галина Римар. Пісні для дітей. Пісні про Україну, про рідну мову, про маму, про новий рік, про зиму, про літо, про природу, про школу, про останній дзвінок.Дитячі пісні, написані відомою українською поетесою Галиною Римар, - це красиві пісні про Україну, про рідну мову, про маму, про новий рік, про зиму, про літо, про природу, про школу, про останній дзвоник.

Христос Воскрес. Писанка. Добірка дитячих пісень до Великодня. Слова Катерини Перелісної. Музика Миколи Ведмедері (слова, ноти)"Гарна писанка у мене — 
Мабуть, кращої й нема! 
Мама тільки помагала, 
Малювала ж я сама.
Змалювала дрібно квіти, 
Вісім хрестиків малих,
І дрібнюсіньку ялинку,
Й поясочок поміж них..."
(Слова Катерини Перелісної
Музика Миколи Ведмедері)

Композитор Микола Ведмедеря. Пісні про Україну. "Добрий день, матусю-Україно!
Сходить сонце радості й добра.
Україно, я - твоя дитина,
Крапелька великого Дніпра."

(Слова Наталії Рубальської
Музика Миколи Ведмедері)

Зірка Мензатюк. Водяна царівна. Оповідання про водяну лілею з книги Зелені чари. Художники Людмила Остапенко, Олена Бржосніовська, Вікторія Ярош. "Місячної ночі з води виходять русалки. Вони гойдаються на гіллі або танцюють на ясних галявах — бліді, тонкорукі, у білих напівпрозорих сорочках, з довгим розпущеним волоссям, у зелених вінках з осоки. Тільки в найстаршої русалки вінок з чудових водяних лілей. Біле латаття, або водяна лілея — то найпринадніша квітка наших озер і тихих заплав. Велика, сліпучо-біла, з золотою, мов сонце, серцевиною, вона далеко видніється серед води, мов царівна на зеленому троні. У різних народах склали чудові легенди про латаття, шанували його і навіть обожнювали. Давні греки вважали, що водяною лілеєю стала прекрасна німфа, і що ця квітка чарівна може наділяти людину красномовством. Німці різьбили її на лицарських гербах. Індіанці вірили, що біле латаття виникло з іскор зірки, яку збив стрілою молодий вождь. А в Україні розповідають печальну легенду, що водяними лілеями стали дівчата, яких гнали в неволю татари. Рятуючись від наруги, полонянки втопилися в глибокому озері, а на ранок виринули над плесом непорочним білим цвітом..." (Зірка Мензатюк)

Зірка Мензатюк. Чари-Комиші. Оповідання про рослини водойм зі збірки Зелені чари. Калюжниця."На річку! На річку! Там тепла, прогріта зеленаста вода, там гарячий пісок, сонячні зблиски, веселі бризки, там сміх і гамір! А попід берег, по коліна в воді стоїть зеленою стіною... Що ж там стоїть? Що ти за зілля, як тебе звуть? Шумлива, різуча — авжеж осока! Де вода чи болітце, там і вона. Усі її знають, тільки остерігаються чіпати, бо недовго й порізатися. Тому й осока, що січе своїм гострим листям. Високі стебла, темні качалочки — то рогіз. Хто не ліз у воду, щоб дістати його тугі коричневі суцвіття? Вони гарні у вазі. Але як висохнуть та пустять пух, буде в ньому вся хата. Бо хіба жарт: в одній качалочці 150 тисяч насінин! З рогозу плетуть килимочки, сумки, навіть домашні капці, які іноземці купляють як сувеніри..." (Зірка Мензатюк)


Всього:
1010
Поточна сторінка: 1
1   2   3   4   5   6   7   8   9   10   11  
Наступна
В кінець

Споріднені мітки:     Ірина Михалевич    Євген Гуцало    Василь Голобородько    Леся Українка    Олена Пчілка    Сергій Плачинда    Покрова    Уляна Кравченко    Богдан Лепкий    Михайло Коцюбинський    Катерина Перелісна   
Топ-теми