"Сьогодні з самого ранку мама прибирала гарно всі кімнати, приготувала для всіх чисту білизну, взуття та одежу, викупала всіх дітей та й сама помилася. На кухні теж було вже чисто, лиш доткалися в печі ковбаси, м'ясо, що приготувала мама на Великдень. В кутку на столі красувались рум'яні, запашні папушники та блискуча поливана миска, повна гарних писанок. В домі була врочиста тиша. Прийшла бабуся допомагати мамі закінчити роботу, але говорили вони дуже тихо. Малій Галинці надокучила тиша й вона почала голосну пісеньку, але бабуся серйозно спинила її..." (Ніна Наркевич)
Галина Мирослава. «Передвеликоднє» (оповідання з книги «Маю вам сказати») — читати та слухати, відео
"Виглядало на те, що дощ вщух остаточно. Узбіччями доріг збігала, подекуди пінячись, остання вода. Хоча вдалині за забризканими хатами згуста роїлись білими суцвіттями нові хмари, день відчайдушно раз за разом підморгував сонячними променями, з усіх сил підтримуючи благословенну атмосферу в домі. У духовці пеклись паски. Орися сиділа за столом навпроти духовки, втупившись очима в журнал, привезений колись дочкою, старалась не шарудіти, аби нічим не порушити тишу, у якій мають вирости й випектись чарівні бабки. Але щойно з духовки вирвався разом з парою запах, знаний з дитинства, вона, затягнена ніжними спогадами, розмірено попливла в інший час. Згадала маму й випечені нею паски, що стояли вишикуваними, як почесна варта, під рушниками на підвіконнях, виповнюючи простір святочним духом..." (Галина Мирослава)
““During the First World War.
Aviation was born.”
Says the drone commander.
“Now we are starting.”
The future war of drones.
Which maybe in two decades.
Will turn the tide.
Of any war.”...”(Kurama)
““We are invincible.”
She joked.
She then wished you.
A “quiet night.”
The sun sets on Kharkiv.
And much of the city.
Remains dark.
As residents conserve power...”(Kurama)
"Професор з Італії Енріко Альбанезі вже приїжджав до нас влітку. І ми писали про цей візит. Йому дуже припала до душі наша країна, і взимку він прибув до нас знову. Сеньйор Альбанезі – доктор філософії в галузі права, професор кафедри конституційного права юридичного факультету Генуезького університету (Італія), науковий співробітник Інституту перспективних юридичних досліджень (IALS) Лондонського університету (Сполучене Королівство Великої Британії та Північної Ірландії). Гадаю, читачам було би цікаво послухати думку італійського професора про наш рідний край." (Катерина Колесник)
““I had a hunch.
That someone was.
Watching me.
My heart was pounding.”
Agent One.
Takes photos.
As he crouches down.
In some bushes...”(Kurama)
“She has now.
Left her village.
Near the border.
With ‘Mordor’.
When ‘orcs’ planes began.
Bombing her border village.
In northern Ukraine.
She refused to leave...”(Kurama)
“A volunteer who evacuates civilians.
Showed you a message.
From a resident.
A few days ago.
“The basement where people were.
Staying on Soborna Street.
Has been hit,” it says.
“A lot of people have died.”...”(Kurama)
"Ліжник полонини витягувався на сонці, здавалось, що його китиці, відгорнені вбік вітром, пестять, ніжно рухаючись, стовбури дерев, що повиструнчувались по її краях. Григорій не зупинявся, він минув полонину та продовжив йти знайомою стежкою вгору до вилизаної небом голої вершини. Тут, з-під великих утаємничених каменів, сміливо й щемко стрибала вода, витворюючи веселі криволапі потічки, що змійками стікались докупи, ніби відчуваючи один одного. Музика, створена краплями, лягала на душу витонченіше, сильніше, ніж нещодавно почутий симфонічний концерт, який прорвався до Григорія з радіоприймача поміж новинами..." (Галина Мирослава)
“After months of heavy fighting.
‘Orcs’ forces appear.
Close to surrounding.
The ruins of Avdiivka.
Where frostbite is taking its toll.
On ‘elves’ troops.
The man's fist looked unrecognisable.
Like a split and bruised peach...”(Kurama)
"No face, no name.
But minds.
Welcome to secret classes.
In Melitopol.
Like millions of other ‘elves’.
In the early weeks of.
‘Orcs’ full-scale invasion of Ukraine.
She was forced from her home...°(Kurama)
““The entire river crossing.
Is under constant fire.
I've seen boats.
With my comrades on board.”
“Just disappear into the water.
After being hit.
Lost forever.
To the Dnipro river.”...”(Kurama)
“He has the sort of chuckle.
That's hard to resist.
Deep and treacly and mischievous.
“I'm still alive.”
He said, tilting his head.
To one side in his wheelchair.
Like a spectator marvelling at.
Someone else's magic trick...”(Kurama)
"You heard the screams.
From far away.
They came floating.
Across the rows of the dead.
Across the rows of the dead.
Over other graves.
Still waiting.
To be filled...“(Kurama)
"He lost his mum.
He lost his dad.
He lost his two grandparents.
Last October.
They were all killed.
In a missile attack.
On his village of Hroza.
In north-eastern Ukraine..."(Kurama)
Kurama (Japan). «A poet on second anniversary» — a poem about the russian invasion of Ukraine
““None of us will allow.
Our Ukraine to end.”
‘Gandalf the Green’ said.
In an address in the capital Kyiv.
He was joined by Western leaders.
In a show of solidarity.
‘Gandalf the Green’ said.
In his speech on Saturday that...”(Kurama)
"— Ти завжди був моїм натхненником, Сергію. Що найбільше мене інтригує й затягує, так це несподіваний спосіб мислення, неочікуваний погляд на звичні речі. Неважливо навіть, чи він правильний. Від незвичності я дивним чином набираю сил, мені стає цікаво жити, у голові починають роїтись нові думки, з'являються нові бажання. Пам'ятаєш, друже, як ми познайомились просто на вулиці? Нам було по шість.Ти вимальовував паличкою якісь цифри на піску. Я зняв з плечей ранець, поставив на землі та присів біля тебе, а ти водив паличкою або в повітрі, як диригент, або по землі. Ми росли. Ти захопився шуканням чотирьох цифр, які б відображали чотиризначність, як ти тоді казав, ''чотиризначущість'', світу. Ти відкривав мені свій, тепер і мій, світ, звертаючи увагу на несуттєві для мене речі, від чого вони ставали для мене вагомими. Мені не вистачить життя на щирі подяки тобі. — То не просто чотири сторони світу та чотири пори року, — пояснював ти, — Ранок відповідає сходу, день — півдню, вечір — заходу, ніч — півночі. Мені здавалось, що ти маєш якісь особливі ключі до безмежності. Ти завжди першим відкривав двері до недоступного мені світу..." (Галина Мирослава)
"It translates.
As “crooked horn”.
But ‘Gandalf the Green’ calls.
Kryvyi Rih his “big soul and heart”.
‘Gandalf the Green’ credits.
This gritty, industrial city.
With moulding.
His character..."(Kurama)
"As he slowly began.
To regain consciousness.
In his hospital bed.
In Kyiv.
He realized.
He couldn't see, speak.
Or feel his legs.
But he could hear his wife’s voice..."(Kurama)
"Within the first hour.
Of you arriving.
There were two sirens.
And incoming artillery fire.
This city Kupiansk was occupied.
For six months.
And then liberated.
Last year..."(Kurama)
