Публікації за тегом: Україна (Ukraine)

"They had been stranded.
In ‘orcs’-occupied Ukraine.
Their village of Kardashynka.
Is an innocuous place.
A quaint collection of houses.
In the marshy lowlands.
Of the Dnipro River's eastern bank.
Under ‘orcs’ occupation..."

(Kurama)

 

"Тоненька ниточка, чудові кольори,
Матуся вишиваночку вже вишила мені.
Вона мій символ віри, любові та надії,
Той теплий, світлий промінь,
                   що душу мені гріє.
В ній закодовані важливі візерунки,
І найщиріші побажання та думки,
Щоб оберегом слугувала на віки."

(Тетяна Прокоф’єва)

 

"..Ми історію ту не забудем,
Що писали нам предки віками.
Берегти у серцях її будем,
Поки сонце палає над нами.
Ти мовчиш, моя рідна Вітчизно,
Але чуть твого серця биття,
Що нас всіх протинає наскрізно…
Україно – ти наше життя!
Я живу, поки чути тремтіння
України заквітчаних мрій,
Поки гідно історію пишем,
Українці не втратять надій!"

(Інелла Огнєва)

 

"Хоча ніякими словами не передати Вдячність за життя,
можливість бути і творити, і Господа щодня молити!
Всіх закликаю щось робити!
Коли думка одна — то сильніша вона.
РАзом — до Перемоги!!!
Слава Богові, Героям, Україні з Богом!"

(Галина Римар)

 

 

 

"Настане скоро світлий день,
Війна скінчиться, ворог щезне,
Ми вирвемося з пекла, ми не вмрем,
В долонях Бога Україна вся воскресне!

(Наталія Грегуль)

 

«Коли закінчиться війна» — картина 11-річного Максима Бровченка із Запоріжжя.

 

 

"Одні казали їй: "Пишайся сином!"
А інші: "Нащо він туди пішов?!.." —
Гірчило їй від слів таких полином,
А часом аж холола в жилах кров...
Ну, як таке ви можете казати
У вічі цим найкращим матерям,
Які зростили мужнього солдата,
Що не віддасть Вкраїни ворогам?!.."

(Валентина Матвіїв)

 

 

"Колись ми думали -
            Героі лиш в кіно -
То десь далеко і давно бувало…
… в хустині чорній жінка
дивиться в вікно…
… у небо… яке з милим роз’єднало…
І це не фільм, не сон, а зараз…
тут-у нас, сьогодні й вчора…
…в нашій Україні…"

(Алла Хоровко-Доманська)

 

"...  так завжди і виходить, що —
відхиляємося від традицій і...
повертаємося до них!
Бо і сильні ми
не тільки нашою волею,
а і силою наших традицій!
Бо коли у нас є і воля, і сила...
Ті воля і сила, що з глибин віків...
Ми непереможні!

(Володимир Даник)

 

"...Янголики прилітають, гей-гей.
Янгелики прилітають,
Козаченька ісціляють, гей-гей.
Козаченька ісціляють...
Клятий ворог ізлякався, гей-гей.
Злючий ворог ізлякався,
Із країноньки забрався, гей-гей..."

(за народними мотивами)

 

 

"Кланяюсь у Ноги Тобі, Боже,
І цілую Стопоньки Святі,
Вбережи, молю, мій рід від злого
і країну дорогу, весь світ!
Кожного захисника-солдата,
що за Правду б'ється, за своє!
Село кожне, місто українське,
кожен дім і всіх, хто там жиє!"

(Галина Римар)

 

 

"Residents of Bakhmut describe.
The city before the war.
As cosy and comfortable.
To live in.
The eastern ‘elves’ town of Bakhmut is now.
Known across the world as the site.
Of the longest and possibly bloodiest battle.
In ‘Mordor’’s war on Ukraine..."

(Kurama)

 

"To the last stop.
Before the eastern front line.
Yes, there are soldiers.
Most look out of the window.
But there are also young families.
On their way back home.
This isn't just a route.
To the battlefield..."

(Kurama)

 

“‘Mordor’’s anthem.
Booms through loudspeakers.
And the tricolour flag.
Is unfurled.
But look a little closer.
And it's clear that.
None of the children's lips.
Are moving...”

(Kurama)

 

"Дякую нашим славним воїнам, які боронять землю від окупанта! Господи, дай їм стільки  сили і мужності, скільки треба щоб вистояти і здолати ворога! Наш народ і наша земля єдині! Ми тут народились, і ми будемо господарями на своїй землі. Нікому не віддамо те, що належить нам по праву! Господи, допоможи вигнати загарбників! Хай наш край стане їм кісткою в горлі, щоб вони тікали звідси не оглядаючись, щоб назавжди  забули сюди дорогу! Геть з України, геть звідси, дикі зайди!" (Наталія Грегуль)

 

 

"...Пробігають мирно дні
В українському селі,
Так було, і знов так буде,
Бо такі живуть тут люди."

(Юлія Дмитренко-Деспоташвілі)

 

 

 

 

 

У книзі Марії Романюк–Крижанівської "Думи про Україну" відображена душа української жінки–трудівниці, матері, вчительки, патріотки своєї Батьківщини, жінки–християнки. Те, що відчуває авторка віршів, перекликається з долею України, її людей. Тому й назва книги — «Думи про Україну».  У поетичних творах показано період життя українського народу в роки незалежності. У цей час багато людей навернулися до Бога. Книга створена для наших сучасників та майбутніх поколінь — як згадка про теперішні часи і ті почуття, які переживали українські громадяни. Пані Марія закликає палко любити свою Батьківщину, свій народ, рідну землю, свою родину і дорожити ними. Бо що може бути цінніше за це?..

 

"What is alive in the sky?
What is dead in the air?
You are keeping your eyes on Bakhmut.
You need 8 seconds to see Bakhmut.
What is sound in the earth?
What is silent in the mud?
You are keeping your eyes on Bakhmut.
You need 8 seconds to see Bakhmut..."

(Kurama)

 

 

“She was getting dressed.
To leave their house.
When “both doors were smashed out.
By the explosion wave”.
“I ran outside.
And saw that the garage was destroyed.
Everything was on fire.
Glass shards everywhere.”...”

(Kurama)

 

"Rescuers in Uman.
Pulled casualties.
From the rubble.
During Friday morning.
In Uman, a town.
That has been largely spared ‘orcs’ attack.
A nine-storey apartment building partially.
Collapsed after it was hit by a missile..."

(Kurama)

 

““When you go to bed you see it;
The comrades I lost.
How I pulled them out with no limbs.
How they died in my arms.”
“This will stay with us.
For the rest of our lives.”
There is a darkness.
Etched across his eyes.
The eyes of a soldier.
Recently returned.
From the front line.
After 15 months of fighting...” (Kurama)