Публікації за тегом: Україна (Ukraine)

Сортувати:    За датою    За назвою
Тетяна Строкач. Загадки про казки та мультфільми: Баба Яга, Кощій, Змій, Троє поросят, Маша, Маквін, Тачки, Незнайко, Діснеєвські принцеси, Попелюшка, Білосніжка, Рапунцель, Бель, Аріель, Меріда, Аврора, Казки Ганса Крістіана Андерсена, Герда, Снігова королева, лебідь, Гидке каченя, Дюймовочка, Принцеса на горошині, Казки Шарля Перро, Червоний капелюшок, Кіт у чоботях, Курочка ряба, Колобок, Котик і півник, Рукавичка, Солом'яний бичок, Колосок, Ріпка, Івасик-Телесик, Заєць та їжак, Пан Коцький, Коза-дереза, Лисичка-сестричка і вовк-панібрат, Лисичка і журавель, Сірко, Котигорошко, Кривенька качечка, Дідова дочка і бабина дочка, Царівна Жаба, Лисичка-сестричка, Ох, Язиката Хвеська"Це — казкове королівство,
Тут живуть герої різні:
Феї, рицарі, звірята,
Спробуй всіх їх відгадати!"

(Тетяна Строкач)

 

 

 

 

07.03.2022, a museum dedicated to philosopher and poet Hryhoriy Skovoroda in Kharkiv region was destroyed after Russian shelling hit the roof. Photos by Oleh Synyehubov on Telegram.​"The morning sunshine is sparkling 
and pouring into his house.
A direct shell hit the roof 
and scattered rubbles all over.
But could not succeed 
to stop a 300-year-old poet.
Going for a moonlight 
stroll in Skovorodynivka"

(Kurama)

 

Chernihiv Regional Library for Youth after the russian bombing. "For a breath of a poet,
a breeze comes round.
’Cause burn clay to bricks,
let winds borrow books!
Let burst into bloom of words
clay round the Library.
’Cause burn clay to bricks,
let rains borrow books!
Let burst into bloom of words
clay round Chernihiv."

(Kurama)

 

Петриківський розпис (фрагмент). Авторка — Вікторія Тимошенко."Мово моя, мелодійна, ласкава, привітна.
Піснею линь, наче квітка барвиста, розквітни!
Плавно течи, немов води широкої річки,
І дзюркоти, мов весняні струмочки-потічки.
Ніжно звучи колисковою любим малятам,
Грізно кричи, коли просто не можна мовчати!
В пам»яті будь, закарбуйся у серці назавжди!
Гідно тримайся, бо ти — наша мово, найкраща!"

(Тетяна Строкач)

 

Lysychansk Gymnasium. Photo by Sergiy Gayday."Red-brick and stone walls.
Blue sky and a white cloud.
The glory of the heritage.
Survived two world wars.
Black smoke poured out.
Red flames blazed up.
Through a targeted shelling.
In the school of hard knocks..."

(Kurama)

 

 

Painting by Joe Bowler."Мама — найдорожча, найрідніша,
Серденьку дитини наймиліша.
В слові цьому жайворонка пісня,
І струмка дзвінкого дзюркотіння,
Журавлів прощання й падолисти,
І у небі зіроньки іскристі.
В нім життя премудрості повчальні
І молитви щирі, життєдайні..."

(Тетяна Строкач)

 

Дівчина-українка в пейзажі. 1820-ті роки. Картина Василя Тропініна."Одягну я вишиванку зраночку-раненько, 
Що мені подарувала моя люба ненька. 
Підбирала візерунки, ниточки яскраві, 
Заясніли на сорочці квіти різнобарвні,
Сонця промінь золотистий і блакитне небо, 
Пам'ять, сила, мудрість роду — вічні обереги. 
Одягаю вишиванку в будні і у свята. 
В мирі й щасті хай розквітне Україна-мати!"

(Тетяна Строкач)

 

Моя Україна. Малюнок Світлани Харитонової."Яка незрівнянна, квітуча країна —
Єдина, незламна моя Україна!
А мова така милозвучна й багата,
Її розмаїття вивчаєм завзято.
Ми воїнам шану складаємо нині,
Бо хочемо жити у мирній країні.
Щоб наші домівки війни не зазнали,
Солдати живими додому вертались."

(Тетяна Строкач)

 

 

"Жив собі дід Андрій, який дуже любив смачно попоїсти. Жив один, без дружини та дітей. Все життя його минуло, ніби одним подихом. Ніякої планети не відкрив, ніяким досягненням не гордився. Та що там досягнення, навіть дерев не саджав й хатини не будував. Нікому не допомагав, та й взагалі, ледачим був. А без тяжкої праці, розуму та наполегливості, їжі з неба не дістанеш. Тож, дід дуже сильно бідував, голодував та й, взагалі, збирався на почин. Та все ніяк не приходила смерть до нього. Набридло йому чекати невідомого, от і вирішив він щось змінити у своєму житті, а саме — одружитися..." (Євген Дмитренко)

 

Картина Михайла Дмитренка (фрагмент)"Ти поспішаєш до найближчої крамниці. У тебе нема часу. У думках проскакує, що ця мандрівка надто довга, тож раз за разом прискорюєш ходу. Залишається кілька кроків, кожний на вагу золота. Чуєш дзвінок. Мить — і хапаєшся за трубку: “Так, серденько. Зараз. Лише придбаю ґудзики, тканину на обрус і мереживо, плетене човником, тиждень поспіль не вдається заскочити, хоча й поруч, а товаришка казала, що майже не залишилось. Може  яку прикрасу до хати пошукаю. Чогось мені бракує, але досі не визначилась”..." (Галина Мирослава)

 

 

"Горить, палає і снується чорний дим
Грибом отруйним аж під хмарами злітає,
І вже нікого, і нічого не спинить,
Схід України кулями вкриває.
Ми до кінця йдемо, до перемоги,
Покладено життя тут батька й сина,
Ми – українці, і немає перешкоди,
Бо Україна в нас одна – єдина!"

(Юлія Хандожинська)

 

Lwiw. Painting by Radosław Popek."А у натхнення – все ж! – немає меж.
Воно – само! – долає всі кордони.
А у житті – що втратиш, що знайдеш... –
На рушнику і чорним, і червоним!
Співає серце – і коли мовчиш!
Навкруг трамваї – мов крилаті гори...
Травневий Львів і весняний Париж –
Це недалеко, це вже зовсім поруч!"

(Володимир Даник)

 

 

Український гірський гончак"Максимко їхав у потязі до Києва й усміхався сам до себе — у спогадах він ще продовжував жити в Карпатах. Правда, тепер дивився на себе ніби зі сторони. Якби цього літа він не поїхав до Рахова, у його житті не сталося б так багато змін. Хлопчик уже не раз з батьками підіймався в гори, навіть коли ще ходити як слід не вмів, та цей раз був особливий. Усе почалось з пригоди в селі, куди вони дістались з Рахова на автобусі. На зупинці тато роззирнувся довкола, аби зорієнтуватися, а тоді  повів за собою маму й Максима в гори. Невдовзі вони зупинились. За брамою перед великою і гарною гуцульською садибою, такі садиби, до речі,  гуцули називають ґраждами,  любо загавкав собака. Макс захоплено вслуховувався у приємну для його вуха мелодію. Він любив собак, але тоді вперше у нього пробудилось бажання дізнатись щось більше про цих тварин, яких називають друзями людини, довідатись, чим вони відрізняються одні від одних, навчитись впізнавати серед собак мирних і знати як треба поводитись зі злими..." (Галина Мирослава)

 

Хатинка біля річки. Картина Геннадія Колісного (фрагмент)"Я, татко, мама і моя
мала сестричка Ната -
усі поїхали в село 
хатинку купувати!
Лісочок поряд. Пташечки!
Так любо, свіжо, чисто!
Там рибки плавають в ріці!
 — Ось дім наш! На узвишші!.."

(Галина Римар)

 

Ілюстрації Марини Марчук. Оксана Давидова. У пошуках коштовного скарбу. Оповідання. Дитячий журнал — Вигадуй, думай, грай — №3 за 2014 р."Я зараз хвалитимуся: от стане тепло і ми всією родиною помандруємо до справжніх фортець! Спочатку поїдемо в Кам’янець-Подільський. А ще зазирнемо в Хотинську фортецю. Взагалі – це я вигадав Україною мандрувати! Якось ми кіно дивилися. А там – мужні лицарі в обладунку, і міцні вороги, і гострі стріли! І штурм фортеці… оця фортеця мене і вразила. Я зітхнув і промовив: "Ех… От щастить тим, за кордоном. У них он які фортеці є! А в нас що?! Самі вітряки!" Татко аж чаєм похлинувся: "Так це ж наша, українська фортеця і є! Хіба ти не знаєш, скільки в Україні справжніх фортець?!" Виявилося, що я зовсім нічого не знаю. Ми з татком до самої ночі в Інтернеті сиділи. Друзі!.. Виявляється, у нас справжніх височенних і широченних фортець з вежами, підземеллями, вузькими бійницями і казематами – повно! І до них можна просто поїхати і руками помацати. Ой, в мене аж пальці затерпли, коли я уявив, що можу доторкнутися до стіни, яку колись справжні лицарі захищали..." (Оксана Давидова)

 

Картина відомої української художниці Надії Старовойтової.Лірико-патріотичні пісні на слова Сергія Губерначука (музика — Володимира Чернявського): «Україна молода», «До України», «Небо України», «Тарасова гора», «Полісся», «Моя пташина Україна», «На горі козаки вогонь розкладали», «Журавлиная криниця», «Богдани».

 

 

 

 

 

Малюнок художника Юрія Журавля."Там небо рвалось «Градами»,
І чорний дим, і сніг.
Країну ви не зрадили,
Хоч падали із ніг.
Ви — «кіборги», нескорені,
А ворогів їсть лють.
Поранені... Не скоро! Ні!
Вам поміч не дадуть..."

(Марія Яновська)

 

У цьому розділі розповідаємо про наших юних співвітчизників та співвітчизниць, що вразили світ своїми досягненнями та перемогами.

 

 

 

 

 

 

 Ірина Фартух. Різдво (фрагмент)."Христос ся рождає!" —
Радіють всі люди.
Ця радість лунає 
Колядками всюди:
"Коляд, коляд, колядниця!
У господарів — пшениця,
Сіно, просо і овес.
Буде хай ваш рід увесь
Від біди і зла спасенний,
І навік благословенний!
Колядин, колядин, 
Народився Божий Син!"  

(Юлія Забіяка)

 

"Надворі хурделиці метуть, всі стежки-доріжки замітають. З вітром наввипередки бавляться, а, може, в жмурки. Жбурляються сніжинками у вікна, попіддашшю шамкотять. А до малого Данилка чомусь так довго не приходить дядечко Сон. Мама кажуть, що тітонька Дрімота вже намазала йому повіки солодкою дрімкою. І Данилко ось-ось засне. Ну і де ж той Сон? Чи теж із хурделицями, метелицями та вітром забарився? А нині ж ніч Святого Миколая! І так хочеться швидше заснути, та щоб ранок хутчіш прийшов, а тоді… а тоді руку під подушку швидко засунеш, а там, може, книжка з гарними малюнками, а, може м’яч, а, може, фарби, олівці, цукерки, а, може, нові черевики, а, може, мобільний телефон із навушниками, а на підвіконні стоятимуть нові санчата чи лижі, а, може… Ну що ж це таке? Дядечко Сон так і не приходить. Ой! А це що за диво? У віконну шибку до Данилка заглядає якийсь хлопчик та посміхається. На ньому – срібляста шапочка та блискучий чи то білий, чи то голубий комбінезон. "Хто ти?" – здивовано запитує Данилко..." (Марія Деленко)

 


Всього:
1612
На початок
Попередня
Поточна сторінка: 19
14   15   16   17   18   19   20   21   22   23   24  
Наступна
В кінець

Споріднені мітки:     Ірина Михалевич    Євген Гуцало    Василь Голобородько    Леся Українка    Олена Пчілка    Сергій Плачинда    Покрова    Уляна Кравченко    Богдан Лепкий    Михайло Коцюбинський    Катерина Перелісна   
Топ-теми