"Чи то у княжий час, за ге́тьманства чи панства,
чи то в роки імперій, орд чи рад –
з народу за́вжди справжній лицар піднімався,
щоб повернути незалежний лад."(Сергій Губерначук)
"А бути все ж літам – стрімкими…
І гомінкими… І тоді –
Авжеж, гартуймо юні рими!
Гартуймо долі молоді.
І це відчується відразу –
О ні, не сум… який там сум!
Бо в серці вишито – Черкаси… –
На фоні невгамовних дум!"(Володимир Даник)
"У неділю із батьками
Між базарними рядами
Неквапливо я блукала,
Цікавеньке щось шукала.
Раптом бачу трохи збоку
Одну яточку високу,
А що в ній, не видно геть,
Бо дітей набилось вщерть."(Ольга Науменко)
"Є на Черкащині село Моринці. Воно, можна сказати, нічим особливим не примітне: таких мальовничих сіл у нас не сотні — тисячі. Тим часом про нього знають не тільки повсюди в Україні, а й далеко, далеко за її межами. Адже в Моринцях народився наш великий поет і художник Тарас Шевченко. Тарасові батьки були безправні кріпаки. Вони жили у великій нужді, тяжко працювали на жорстокого ненаситного пана. І хатина їхня була тісна, підсліпувата, кособока, під обшарпаною вітрами солом'яною стріхою. Але це рідне обійстя лишилось для Шевченка найдорожчим місцем на землі. Бо тут він з'явився на білий світ, тут маленьким немовлятком спав у лозяній колисочці, тут зіп'явсь на ніжки і вперше вимовив наймиліше слово «мама»... Тарасикові ще не виповнилось і двох рочків, як батьки переїхали до сусіднього села — Керелівки. І вже в Керелівці хлопчик прожив майже чотирнадцять літ. На все життя зберіг Шевченко найтеплішу пам'ять про рідні батьківські пороги..." (Анатолій Григорук)
"Ти, мабуть, не раз чув такі вислови, як "українська мова", "українська пісня", "український одяг", "українські страви"... Усе це створено тільки нами, українцями. Це, власне, те що відрізняє нас від інших народів на землі. Давня українська хата теж, можна сказати, помешкання особливе. Де було багато лісу, її будували з дерева. В інших краях — із глини. А дах покривали або тоненькими дощечками — дранкою чи ґонтом, або ж ушивали соломою. Глиняні хати і ззовні, і зсередини білили. А багато хто, шануючи красу, ще й розписував барвистими квітами. Долівку теж робили глиняною. І в літню пору вистеляли пахучим зіллям. Вікна в українській хаті були невеличкі, найчастіше — в одну шибку. Заможніші люди склили їх гутним* склом. А бідніші запинали бичачим міхуром, крізь який денне світло ледь-ледь пробивалося..." (Анатолій Григорук)
«Музею паперу» Зміївської паперової фабрики продовжує партнерство з Всеукраїнською віртуальною школою «Ранок». На платформі онлайн школи розміщуватиметься цикл пізнавальних лекцій та майстер-класів для школярів, які організовують фахівці «Музею паперу». Події розраховані на учнів 6-9 класів та транслюватимуть для всіх школярів України абсолютно безкоштовно. Програма розділена на 4 змістові блоки: історія паперу, технології виготовлення, екотехнології та особливості виготовлення книги. Лекції та майстер-класи покликані допомогти дітям більше дізнатися про цікавий та складний процес виготовлення паперової продукції, розвинути екологічне та дбайливе ставлення до паперу, розповісти про сортування та про стиль життя в стилі «еко».
"Яка красива у нас мова:
І калинова, й малинова,
Дзвінка, барвиста, голосиста,
І як сльоза — джерельно-чиста.
Із вуст в вуста передається,
Як тепле сонечко, сміється,
Виразна, сильна і багата,
Окраса в будні і на свята!"(Юлія Хандожинська)
Драму на дві дії для старшокласників Раїси Гончарової "Скарб", присвячену пам'яті усіх загиблих від рукотворного голоду в Україні у 1932-1933 роках, опубліковано у збірці п’єс "Дзвони долі", яка побачила світ, завдяки Літконкурсу та підтримці КМДА у видавництві "Фенікс" у 2017 році.
Пісня для дітей «Я люблю свою бабусю» (слова Марії Дем'янюк, музика Миколи Ведмедері), текст та ноти
"В небовиду очі сині" — добірка дитячих пісень про природу
Збірка зимових пісень для дітей (композитор Микола Ведмедеря)
Пісні для дітей на слова поетеси Марії Дем'янюк (музика Миколи Ведмедері)
Добірка пісень на слова Марії Дем'янюк (музика Мирона Павельчака)
Марія Дем'янюк, Микола Ведмедеря. Книга «Джерельце доброти» (поезії та пісні) — тексти та ноти
"Товариство, сьогодні ми поговоримо про дев’ятий випуск історико-просвітницького проекту «Бункер», що розповість нам про «Валуєвський циркуляр». Одну із вагомих заборон української мови. У коментарях можете написати скільки заборон пройшла наша мова за період свого існування..." (Володимир Ухач)
"Аж до останку
Тримаймося пліч-о-пліч
Перед світанком,
У найтемнішу ніч,
В пам'ять про тих,
Хто тілом від куль прикрив,
В пам'ять про сотні
Вбитих твоїх синів!"(Олена Лоза)
"А гіркого досвіду
нібито більше і не треба,
а він усе ж...
ну, ти тільки глянь...
з’являється і з’являється!
Хоча його...
такого гіркого...
нібито і так більш,
ніж достатньо.
Як спеки, коли вирує...
таке п’янке і невгамовне літо!..."(Володимир Даник)
"Доброго здоров’я, мої любі читачі, читачки та особи поза гендерною бінарністю. Слова, що в заголовку, належать одній із моїх викладачок – Дядищевій-Росовецькій Юлії Борисівні. Вона любила подекуди на парах наголошувати, що одне слово, яке не припадає під правила системи, може насправді змінити всю систему. А ще часто казала, що найцікавішим у будь-якій праці є те, що записане скраю, ззаду, де-небудь на виселках, у нотатках. У тих задвірках зазвичай зафіксовано блискучі ідеї, які виникли під час опрацювання. Тож зараз пропоную вам якраз те найцінніше, що я зібрала за шість років протирання штанів..." (Ольга Шарко)
"Любов до своєї Батьківщини — чи не найголовніший аспект виховання дітей. Людина, яка поважає державні символи та знає історію рідного краю, пишається національними героями та величними містами, має велику внутрішню силу. Саме такі люди здатні змінювати життя на краще. Дитячий канал "Хмаринка" створив цей розділ для загального сприйняття дитиною себе у державі, для надання інформації про країну, в якій вона живе." (Сергій Тученко)
"Основна місія дитячого каналу "Хмаринка", це навчання та виховання маленьких українців. Цей розділ створений саме з метою веселого та цікавого навчання. Разом з маленькою "Хмаринкою" ми можемо легко вивчити абетку, навчитися рахувати та розрізняти кольори, а головне — пізнавати світ навколо нас. Зібрані у цій добірці відео познайомлять дітей з комахами, птахами та тваринами, допоможуть більше дізнатися про зміну дня і ночі, а також зими та літа, розкриють таємницю виникнення різних природних явищ." (Сергій Тученко)
"Цей розділ створений для відпочинку. Тут Хмаринка розповідає дитячі казки, співає колискові та танцює веселі руханки. Відпочинок та розваги повинні займати у житті дитини чи не найбільшу частину, але вони повинні бути правильно організовані. Наприклад, якщо це вечір, то підійде казочка та колискова, якщо ранок – можна зробити зарядку під веселу руханку, у день, по між навчанням, краще провести час на свіжому повітрі. Саме так, дитина зможе засвоїти вивчене та залишатися у гарному настрої." (Сергій Тученко)
"Писанки Слобожанщини відомі своїми незабутніми рослинними орнаментами. Часточку зразків писанок Харківщини можна знайти в каталозі С. К. Кульжинського, куди вони потрапили завдяки старанням професора Миколи Федоровича Сумцова. Ще більше зразків можна побачити в Харківському історичному музеї імені М. Ф. Сумцова. Мені пощастило отримати в подарунок (спасибі майстрині Анні Гібській) альбом з фотографіями відтворених писанок музею. На його сторінках я і побачила цю дивовижну писанку. Її орнамент приваблює простою красою, а дрібні елементи, що надаються до письма всім без виключення, можуть не тільки додати вправності пальцям, а й надихнути на щось більше..." (Ірина Михалевич, майстриня-писанкарка)
У цьому розділі наші любі читачі дізнаються про різні цікавинки від творців мультиплікаційних пізнавальних фільмів для малят українською мовою Сергія та Альони Тученків.
"У садочку, що повниться пташиними піснями від самого світання, сивий дідуньо майструє колисоньку. У білій сорочці, з добрим настроєм, як і годиться. Не снідаючи, після ревної Молитви. Йому підсобляє тато. Малому Сергійкові це так цікаво! То він хутенько вніс дрівцят до печі - мама з бабунею попросили, і біжить до татка з дідусем. А дід Андрій усміхається..." (Галина Римар)
