Статті для дітей та батьків

"Старий Майстер звів кам'яний будинок. Став осторонь і милується. "Завтра в ньому оселяться люди", - думає з гордістю. А в цей час біля будинку грався Хлопчик. Він стрибнув на сходинку й залишив слід своєї маленької ніжки на цементі, який ще не затвердів..." (Василь Сухомлинський)

"Випало Совеня із гнізда та й повзає лісом. Далеко забилось, не може знайти рідного гнізда. Побачили птахи малого - некрасивого, з великою головою, вухатого, банькатого, жовторотого. Побачили та й питають, дивуючись: - Хто ти такий? Де ти взявся?.." (Василь Сухомлинський)

Жив на світі Учитель. Його звали Василь Олександрович Сухомлинський. Він був середнього зросту, худорлявий; каштанове волосся відкривало високе чоло. Але головними на його обличчі були очі — карі, променисті, то лагідні, замріяні, то вимогливі, запитальні, а то й усміхнені, жартівливі. Усе своє життя з 17 років Василь Олександрович працював у школі. Учитель за покликанням душі, він учив маленьких і великих школярів грамоти, математики, літератури, історії. Але більш за все він хотів навчити дітей думати, відчувати, радіти й сумувати не лише своїми власними радощами й печалями, а й татовими і маминими, дідусевими й бабусиними, братовими й товаришевими, зайчика і синички, верби і тополі, місяця й вітру, всієї нашої землі. Для цього Учитель сам писав казки й розповідав дітям, їхнім батькам, учителям.

 

Шукайте твори Василя Сухомлинського на нашому сайті за абеткою:

Твори Василя Сухомлинського на сайті "Мала Сторінка" за абеткою

 

 

------------------------

 

 

Досить помилок!

—  Татку,   наш   учитель   сказав, щоб ти  не допомагав мені  більше робити уроки.
—  Чому?
—  Мені  досить  і  тих   помилок, котрі я роблю сам.

З книги "Калейдоскоп жартів: Дотепи, анекдоти, кумедні історії" (впорядкування і переклад Тупайла Михайла)

"Мала Сторінка" пропонує до читання та підняття настрою різноманітні віршовані жарти від Євгена Дударя, Грицька Бойка, Василя Шаройка, Юрія Федьковича, Миколи Сингаївського, Анатолія Костецького, Євгена Летюка, Віктора Насипаного, Андрія Линника, Сергія Воскрекасенка, Павла Глазового, Степана Олійника, Анатолія Качана, Павла Гальченка, Мойсієнка Анатолія, Стороженка Олекси, Остапа Вишні, Володимира Даника, Леоніда Куліша-Зіньківа та інших український авторів. А ще — гумористичне оповідання Ярослава Стельмаха "Нахаба". Дивіться також — гуморески та усмішки з народного українського та іноземного гумору.

 

Читайте веселі віршики про школу та кумедних школярів: "Подушечка" (Оксана Кротюк), "Прийшли хлоп’ята в перший клас" (Олексій Катрич), "Миколка-першокласник" (Надія Кир’ян), "Чесний Павлусь", "Яка вчителька?", "Вірно зміг відповісти", "Що писав?" (Петро Кралюк), "Як я відпочиваю" (Інна Кульська).

Веселі віршики про навчаня: "Грамотій",  "Песик вчився рахувати" (О. Савченко-Гнатюк),  "Хлопчик Вітя" (Г. Малик),  "Як шершень вірш писав" (А. Вольський, переклад Б. Чалого),  "Не відкладай" М. Щербак,  "Вчаться читати" (В. Переяславець), "Хто що пише?", "Що разом?" (П. Кралюк) .

Кожного року, першого вересня тисячі дітей уперше переступають поріг школи і стають учнями. Саме тут на них чекає перша, надзвичайно важлива сходинка до їхнього майбутнього дорослого життя. У добірці представлені вірші. присвячені першокласникам: "Школярик" (Вадим Скомаровський), "Я йшов до школи" (Валентин Бичко),  "Андрійко-школярик" (Наталя Забіла), "У школу у перший клас!" (Л. Колос), "Світла мить" (Тамара Коломієць), "Добридень!" (Микола Сингаївський), "Вітання першокласникам", "Я збираюся до школи" (Богдан Гірський), "В перший клас" (Марія Чепурна), "Миколка-першокласник" (Надія Кір'ян), "Два дні в школі" (Галина Мирослава).

1 вересня у школах лунає перший дзвоник. Для першокласників цей звук особливий - він сповіщає, що діти роблять перший крок у майбутнє доросле та самостійне життя. В добірці представлені вірші "Я іду до школи" (Наталка Поклад), "Світла мить" (Тамара Коломієць), "До школи", "Вересень-школярик", (Наталя Тріщ), "У школу" (Леся Храплива-Щур).

 

Вірші "Молитва" (Галина Чорнобицька), "Вересень" (Наталя Забіла), "Андрійко-школярик" (Наталя Забіла), "Чого я вчуся?" (Михайло Маморський), "Хто чого вчиться" (Василь Фетисов), "До школи" (Павло Грабовський), "Уставати рано треба" (Володимир Лучук), "До школи" (Микола Сингаївський), "Школа" (Марійка Підгірянка).

 

 

 

"Біла грядка –
Чорні зернятка.
Посіяла по порядку –
Та й маю загадку."

"Кінопроба" та "Ось так" - ігрові вправи для дітей, що проводить викладач для розвитку акторських здібностей дітей.

У розмаїтті засобів впливу на формування особистості дитини важливе місце посідає театр. Цей особливий – синтетичний вид мистецтва органічно поєднує в собі художнє слово, драматичну дію, поетику, живопис, музику та літературу. Така діяльність допомагає дитині глибше пізнати себе, внутрішній світ, спонукає її до самовдосконалення.

До того, як дитина розплющить очі, прикрасьте її кімнату повітряними кульками, яскравим плакатом із веселим написом; покладіть поруч з подушкою яскравий пакуночок з подарунком, який дещо розвіє дитячі хвилювання і, разом з тим, підкреслить важливість події; усміхайтеся...

"Ласкаве ім'я", "Я люблю", "Равлик" - такі ігри представлені у статті.

Одним із ефективних засобів покращення комунікацій між дітьми в певній групі, а саме, засобом створення мотивів до спілкування, є навчальні ігри або ігрові вправи. Під ігровою вправою (ІВ)  розуміється така вправа, метою якої є формування, вдосконалення та розвиток навичок і вмінь учнів, за допомогою участі в ігровій діяльності. Ігрові вправи мають великий методичний потенціал: вони забезпечують мотивацію навчальної діяльності, створюють емоційну та позитивну атмосферу навчання, сприятливі умови для колективної взаємодії під час виконання ігрових та навчальних завдань.

Система роботи педагогічного колективу Авторської школи О.А.Захаренка була ефективною перш за все тому, що весь виховний процес базувався на принципах діяльнісного підходу, тобто і навчання, і виховання відбувались на активній основі, через конкретну діяльність і само-діяльність школярів згідно з їхніми інтересами і уподобаннями.  Про важливість такого підходу писала М.Монтессорі, визначаючи, що освіта не формує дитину, а надає їй можливість розвивати своє тіло і душу через власну діяльність.

Авторська школа Олександра Антоновича Захаренка була інноваційною ще в ті часи, коли це слово ще не було настільки часто вживаним: в далекі 60-ті роки в Сахнівській школі розпочався процес, який можна умовно назвати “Літопис незвичайних справ”.  Що стосується особливостей організації навчально-виховного процесу цієї школи, то важко провести чітку межу між навчальним і позанавчальним процесом, їй завжди було притаманне поєднання задач навчально-виховного процесу і позашкільної освіти: будь-який проект може бути успішно реалізований тільки в тому випадку, коли учні мають міцні знання. І навпаки: бажання здійснити якусь мрію спонукає школярів до отримання необхідних знань.

Головна мета всієї діяльності і самого життя Олександра Антоновича — створити таку школу, щоб діти зростали в ній мислячими, працьовитими, вдячними, закоханими у свій край, чутливими до добра і краси. І йому це вдалось, про що і доводять всі його справи…