Статті для дітей та батьків

Дуже корисними для вивчення іноземних мов є саме вірші, пісні, казки, римівки, а також ігри. Природнім шляхом діти розвивають слух, навчаються вимові, інтонації та наголосу; вивчають слова та мовні структури. Пісні та римівки чудово сприймаються дітьми, малята люблять усе ритмічне та музичне, вони засвоюють це легко та швидко, тому що дістають від цього задоволення.

 

Як народне свято, день Івана Купала відбувається з багатьма своєрідними обрядами та піснями. З далекої давнини збереглися в українського народу ці купальські звичаї.

 

 

 

Українські народні купальські пісні: "Ой, на Івана, ой, на Купала", "Ой на городі купайлиця", "Купало", "Заплету віночок, заплету шовковий", "Наша Маринка-купалочка*", "Кругом Мариноньки ходили дівоньки", "На Івана Купала купався Йван", "Під самого Купала...", "Наше Купайло з верби, з верби", "Ой, наші хлопці-недбайливці", "Ой місяченьку, наш братику", "Ой, на Івана на Купала", "Купайло, Купайло", "У вишневому садочку".

 

Збірка купальських (собіткових) пісень: "На Купала", "Чом ти, барвінку", "Стій, дубе...", "Заплету віночок...", "Коло Мареноньки", "Ой мала нічка Купайлочка", "Купало", "На Купайлі була", "Чорнобривець", "Ой на Купало", "Ластівочка", "Посаджу я вербу", "Стояла тополя", "А вже Купайло минає", "Переманочка", "Ой не рости, кропе".

 

 

Свято Купала — одне з найголовніших старовинних календарних свят Українського народу, яке припадає на 24 червня. На українських землях люди здавна вірили у велику містерію Купала. Головні елементи свята — вогонь і вода. Провідна тема купальських пісень — кохання і парування.

 

 

 

"Був собі грошик-п'ятачок. Кругленький та блискучий. Несла його в руці Маруся. Ішла Маруся понад річку. Було темно надворі. Сказала Маруся: "Я дуже боюся!" — і побігла швиденько в хату. А коли бігла понад річку, біля млинка загубила п'ятачка. Котився п'ятачок, котився довгу мить — і вже на снігу, над самою річкою лежить..." (Леся Храплива-Щур)

"... А коли народився Ісусик маленький в колибі,  то була морозна ніч над усією Верховиною. Ялиці стояли в білих шатах непорушно, немов зачаровані, а на стежках виблискував сніг холодним кришталем. I лежало Дитятко Боже на сіні, вкрите квітчастою хусткою Марії, і дрижало з холоду. В тузі хилилася над Ним Мати Свята..." (Леся Храплива-Щур)

"Було це давним-давно на нашій Україні. Жили у городі Чернігові брат із сестрою. Брат називався Яромир, а сестра - Доброслава. Яромир був лицар славний, тисяцький у війську княжому. Коли виїздив, було, ранком із двору у степ - на білому коні, у блискучій зброї, попереду війська свого, то здавалося, що сонце ясніше світить і буйна трава степова до ніг йому стелиться." (Леся Храплива-Щур)

"Була собі дівчинка Орися...  коли прийшов Великдень, задзвонили дзвони, подарувала Мати Орисі гарну писанку. Квітками, чічками, барвними олениками розмальовану. Подякувала Орися Мамі, завинула писаночку в шовкову хустинку та пішла з Батьками в церкву. А після Служби Божої зібралися біля церкви Орисині подруги. Кожна з них дістала того ранку писанку від Матусі, та ніодна не була така гарна, як Орисина. Стали дівчатка одною писанкою об одну цокати, пробувати, чия сильніша..." (Леся Храплива-Щур)

"Засвітило сонечко ранком у віконечко. Поклала мама в кошик паску, писанки, ковбаску, та покликала донечку — Параску: "Від себе і від Батька і від мене занесеш Бабусі Свячене!..."" (Леся Храплива-Щур)

    

"Стукає — розносить вістку лісом дятел: "Буде завтра Оксанка писанки писати!" Шепнув на вушко зайчик хом'якові: "Уже й краски у горщиках готові!" А жовтий лис переказав куниці: "Купила вчора воску у крамниці!" Сказав ведмідь, гостюючи у вовка: "І писальце вже є: тоненьке, наче голка!" ​Отак то лісом ці вістки ходили, аж їх почули дві нечисті сили, що людям шкодять, тихо не сидять..." (Леся Храплива-Щур)

Леся Храплива-Щур написала велику кількість віршів, казок і оповідань для дітей, передусім, для тих маленьких українців, хто волею долі опинився далеко від України, в імміграції, або вже там народився.

Вірші Лесі Храпливої-Щур: "Осінь я люблю — це час щасливий", "Осінню", "Мій вірш".

Вірші "Дві книжки", "Мандрувала книжечка по лісі", "Ведмедик і ляля", "Івасик і книжка", "Дивна мандрівка", "Євшан - зілля".

Вірші Лесі Храпливої-Щур: "У школу", "Заяча школа", "Літак".

Літні вірші Лесі Храпливої-Щур: "Зелені свята", "Вакації", "Жнива".

Поезії Лесі Храпливої-Щур про маму: "У травні", "Вечір", "У свято Матері", "Квіти для мами", "Мати".

"В ручці затисненій — квіти.
Люди говорять: це суд?...
Маму, найкращу на світі
Зараз мені привезуть..
Мама, що місяць для доні
Вміла знімати з небес,
Вміла пестити в долоні
Всесвіт щасливий увесь.
Мама — розспівані взори,
Казка про зоряний віз..."  (Леся Храплива-Щур)

Вірші  "Одарочка малює", "Писанка", "Великдень", "Великодні дзвони", "O вітай, Воскреслий Христе", "Що за гамір, що за гук", "На Великдень найясніше сходить сонце", "Що роблять звірята?", "Дзвіночки і метелик", "Воскресний дзвін", "Паска".

Поезії Лесі Храпливої-Щур: "Мій вірш", "Осінь йде", "Золоті листки", "Кріс", "Листопадові казки".

Вірші Лесі Храпливої-Щур: "Зайчик", "В навечер'я святого Миколая".