Леонід Глібов народився у українському селі Веселий Поділ на Полтавщині. Змалку мав добру душу і чутливе серце. Захоплювався книгами, і сам почав писати: поезії, казки, байки. Від 1855 року Леонід Глібов працював вчителем географії та історії в містечку Чорний Оскол на Поділлі. Тоді він вже був автором популярних віршів і байок, окрім цього, займався просвітою і розвивав укораїнську культуру: заснував гуртки, влаштовував літературні вечори та вистави, поширював українську літературу, яка друкувалася на Галичині. В кінці 1850-початку 1860-х років Леонід Глібов організовував українські народні недільні школи, пробував видавати українські книжки, заснував журнал. У недільних школах він сам працював безкоштовно, у свій вільний від основної роботи час. Примітно, що в його недільній школі вчився батько Лесі Українки, який зберіг дуже теплі спогади про свого вчителя, Леоніда Глібова.
.jpg "Докладна біографія Леоніда Глібова")
"— Весна прийшла!
Тепло знайшла! —
Кричать дівчатка й хлопчики.
— Цвірінь-цвірінь!
Журбу покинь! —
Клопочуться горобчики."
(Леонід Глібов)
«Коник-стрибунець», «Веснянка», «Бачить – не бачить», «Котилася тарілочка» – вірші та загадки Леоніда Глібова, представлені у цій ілюстрованій книжечці.
Багатомільйонний український читач з глибокою любов’ю і повагою згадує ім’я Леоніда Івановича Глібова, талановитого байкаря, видатного майстра художнього слова, твори якого зайняли почесне місце в українській класичній літературі. Життя поета було сповнене напруженої творчої праці, щирого прагнення допомогти рідному народові «живим словом правди і просвіти».
"Зимонько-снігурочко,
Наша білогрудочко,
Не верти хвостом,
А труси тихесенько,
Рівненько, гладесенько
Срібненьким сніжком."(Леонід Глібов)
"Діти наші, квітоньки,
Хлопчики і дівоньки!
Нум гуртом співать;
Ви тягніть тонесенько,
Буду я товстесенько,
Окселентувать..."(Леонід Глібов)
"Стоїть гора високая,
Попід горою гай,
Зелений гай, густесенький,
Неначе справді рай."(Л. Глібов)
"Як за лісом, за пролісом
Ясне сонце сходить,
Як за морем за далеким
Десь воно заходить,—
Я згадую інший ранок,
Інший вечір бачу."(Л. Глібов)
"Хоч доля привела у город суєтливий,
Добра і зла прикрашений вертеп,
Я все-таки люблю сіножаті і ниви,
Люблю широкий, тихий, рідний степ."(Л. Глібов)
.jpg "Леонід Глібов. У степу. Вірш")
"У вишневому садочку,
Під вербою, в холодочку,
Щоб лихо прогнать,
І щоб долю звеселити,
Заходились наші квіти
Весілля гулять...."(Леонід Глібов)
Читайте віршовані загадки Леоніда Глібова про книжку, телятка, руки, скрипочку, бджілку і медок, повний місяць і зорі, про сонце, ніч і комара, колесо у возі, дощову хмару, про піч, багаття і димок, кавуна і ножа, млинці, вареники, цибулю, сокиру, косу, віник і деркач, всесвітню дорогу, про голову людську і правдивого чоловіка, про блоху та горох.
Загадки Леоніда Глібова написані акровіршами. Це загадки особливі. Щоб їх відгадати, треба прочитати перші літери кожного рядка загадки згори вниз. В цій статті пропонуються до уваги такі акровірші: "Що за птиця?". "Хто вона?", "Хто баба?", "Хто доня?", "Хто сестра і брат?", "Хто розмовляє?", "Хто хвастає?".
"Нехай бринять і пахнуть квіти,
Нехай почує Божий рай,
Як на землі радіють діти
І звеселяють рідний край."(Леонід Глібов)
дякую гарні вірш
(дуже дякую 12 балів за вірш дякую)
Дякую за вірші допомогли з уроками треба було поіскпть вірш про Леоніда Глібова і я знайшла цей сайт дякую
сьогодни моиий доньки треба був вирш Квиткове весилля
мы щей за це получилы 12 балов
мы вам дуже дуже дякуемо
Амогус надо