Мало, кому не відоме почуття страху. Боятися смерті і втрати близької людини, темряви і швидкості, висоти і глибини — цілком природно. Природа страху стала предметом досліджень медиків, психіатрів і психологів. На думку останніх, людство постійно живе в очікуванні "поганого", але активізується лише в періоди реальних криз — економічних, природних, техногенних. І тоді очікування страху перетворюється на потужний потік колективної енергії, здатної обертати турбіну ГЕС. Паніка — сила деструктивна. І якщо один панікер — це тільки локальне явище, група людей, котрі піддалися паніці, — це найпотужніший механізм психофізичної дії, який можна повернути в певне, частіше вигідне комусь, русло.
"Ой три шляхи широкиї
До-купи зійшлися;
На чужину з України
Брати розійшлися..."(Тарас Шевченко)
"Минаючи убогі села
Понаддніпрянські невеселі,
Я думав: „Де-ж я прихилюсь
І де подінуся на світі?”
І сниться сон мені..."(Тарас Шевченко)
"Ми вкупочці колись росли,
Маленькими собі любились,
А матері на нас дивились
І говорили, що колись
Одружимо їх..."(Тарас Шевченко)
"Вітер з гаєм розмовляє,
Шепче з осокою, −
Пливе човен по Дунаю
Один за водою..."(Тарас Шевченко)
"На Великдень, на соломі
Проти сонця, діти
Грались собі крашанками,
Та й стали хвалитись
Обновами.."(Тарас Шевченко)
"Зацвіла в долині
Червона калина;
Ніби засміялась
Дівчина-дитина..."(Тарас Шевченко)
"І золотої й дорогої
Мені, щоб знали ви, не жаль
Моєї долі молодої.
А иноді така печаль
Оступить душу − аж заплачу!.."(Тарас Шевченко)
"Тече вода з-під явора
Яром на долину,
Пишається над водою
Червона калина..."(Тарас Шевченко)
Вірш "Питала зозулі" (Тарас Шевченко)
",,Е-е... лю-лі...
Питала зозулі, −
Зозуля кувала,
Правдоньку казала..."(Тарас Шевченко)
"Сон" ("Нa панщині пшеницю жала") — вірш Тараса Шевченка з "Малого Кобзаря" (читати та слухати)
"Нa панщині пшеницю жала;
Втомилася; не спочивать
Пішла в снопи, − пошкандибала
Івана сина годувать. "(Тарас Шевченко)
"У нашім раї, на землі,
Нічого кращого немає,
Як тая мати молодая
З своїм дитяточком малим."(Тарас Шевченко)
Автор музики до вірша Тараса Шевченка "Реве та стогне Дніпр широкий" - Данило Крижанівський
Автор добре відомої пісні на слова Тараса Шевченка "Реве та стогне Дніпр широкий" Данило Крижанівський - родом з Кропивниччини. Данило народився у сім’ї священика Якова Крижанівського в грудні 1856 року в Херсонській губернії, до якої входили і Єлисаветградщина та Олександрійщина. Хлопець навчався у Єлисаветградському духовному училищі...
"Реве та стогне Дніпр широкий
Сердитий вітер завива,
Додолу верби гне високі,
Горами хвилю підійма. "(Тарас Шевченко)
Вірші до Дня Соборності України
Вірші Олександра Олеся, Миколи Вороного, Богдана-Ігоря Антонича, Лесі Храпливої-Щур, Романа Завадовича (Володимира Переяславця), Лесі Утриско.
"Зa сонцем хмаронька пливе,
Червоні поли розстилає,
І сонце спатоньки зове
У синє море; покриває
Рожевою пеленою,
Мов мати дитину... "(Тарас Шевченко)
"Світає, край неба палає;
Соловейко в темнім гаї
Сонце зострічає..."(Тарас Шевченко)
"Садок вишневий коло хати,
Хрущі над вишнями гудуть,
Плугатарі з плугами йдуть,
Співають ідучи дівчата,
А матері вечерять ждуть..."(Тарас Шевченко)
"Село! І серце одпочине...
Село на нашій Україні −
Неначе писанка: село
Зеленим гаєм поросло..."(Тарас Шевченко)
Було це за-панщини. Ви, дітки, звичайно й не тямите, що то за панщина. Лиха то річ. Було таке „время люте”, коли прості селянські люди належали панам, були панською власністю, звались крепаками. Поміщики або дідичі, котрі лихі, щу хотіли, те й робили з крепаками: мордували тяжкою роботою, знущались, катували за всяку мализну, навіть продавали як худобу чи міняли, як якийсь крам часом на заводських щенят, розлучаючи иноді дітей з батьками. Майже все життя своє працювали крепаки на пана, і не було їм просвітлої годиноньки. Тепер навіть тому, хто виріс у тяжких злиднях, трудно поняти віри, як жили колись прості люди...
