Статті для дітей та батьків

Михайло Іванович Жук народився за старим стилем 20 вересня (за новим — 2 жовтня) 1883 року в степовій Таврії, у Каховці, в родині маляра-майстрового.Йому рано довелося розпочати трудове життя. З восьми років працював на сезонних роботах на Дніпрі: здирав кору з колод на плотах. У пам'яті хлопчика закарбувалися спогади 115-річного прадіда, який носив оселедець, знав багато цікавих історій з минувшини і дотепно їх переповідав. Від нього, мабуть, і передалася ця здібність майбутньому поетові та художнику, котрий ще в дитинстві почав складати вірші, частівки та бувальщини.

Вірші Яни Яковенко: "Вишиванка", "Поле прокидається", "Про писанки".

Вірші "Ладки-ладки" (пальчикова гра), "Сидить мишка на печі", "Папуго-папужко", "Кошеня", "Я умиваюся", "Я їм", "Я причесуюся", "Я у мами один", "Мама свою донечку в любистку купала", "Добрий ранок".

 

 

 

Яна Володимирівна Яковенко, народилася в славному місті Гуляйполі. Живе в Запоріжжі, працює в Центрі дитячого розвитку „Надія” народознавцем.

Прислів'я і приказки - це такі зразки народної творчості, які роблять мову живою і яскравою, розвивають уяву і часто здатні підняти настрій своїм дотепним гумором. Народні прислів'я зі збірки "Народ скаже — як зав'яже: Українські народні прислів'я, приказки, загадки, скоромовки." Упорядник - Н. С. Шумада.  Київ, Веселка, 1985

Однією з форм роботи з творчо обдарованою молоддю є Мала академія наук України (МАН). МАН — це структурна складова системи позашкільної освіти, яка сприяє виявленню здібностей, обдарувань, і самовизначенню та реалізації учнів шляхом залучення їх до пошукової, експериментальної, дослідницької роботи в різних галузях науки і техніки.

 

 

 

 

Позашкільне навчання має на меті виховання вільної, мислячої людини. Таке навчання будується на основі залучення дітей до творчості, реальної діяльності, інтелектуального діалогу....

 

Упродовж своєї історії український народ створив цілу систему соціалізації молоді, виховання в неї високих духовних і громадянських якостей. В українському селі і містечку усталилися свої цікаві традиційні зібрання молоді під назвами — вулиці, музики, вечорниці, вечірки, досвітки, грища, попряхи, оденки та інші. Одним з найулюбленіших зібрань молоді були вечорниці.

 

Традиції українського народного виховання сформовані та відшліфовані через безперервне застосування протягом багатьох віків. Це ціла педагогічна система поглядів, ідеалів та засобів батьківсько-материнського, а також суспільного впливу на дітей та молодь.

 

 

Рід наш прекрасний духовністю. З найдавніших часів наші пращури відбирали найцінніші надбання, збагачуючи їх, і бережливо передавали з покоління до покоління. Українці вміли відчувати природу, черпати здоров’я, силу й красу з її лона. Всі творчі сили людини були спрямовані на зміцнення сім’ї, свого роду. Отож не забудьмо свого прямого обов'язку і продовжимо справу наших предків.

 

"...мама сама вишивала цілими ночами, сама мене пере та прасує, коли ти мене посмаруєш, а ти гніваєшся на маму! Цього було вже Лідусі забагато! Вона розплакалась і мерщій побігла в їдальню... перепросити маму і чемно випити молочко...." (Леся Храплива-Щур)

"Пішов восени малий Михась у школу. Купила йому мати, щоб мав що читати, книжечку з образками. Купив йому тато, щоб мав на чому писати, зошит з лінійками. Купив йому братчик-Левчик гарненький олівчик. Став Михась щоднини у школу поспішати, бо хотів навчитися скоренько писати. А олівчик йому помагав, як знав. Через тиждень вже оба навчилися багато: пишуть «мама, баба, дідо, тато». Та нараз скоїлось лихо ... Розказати? Вночі заснув Михась у ліжку, на столі поклав свій олівець і книжку. А з кутка — шкряб, шкряб! — виходить нишком довгохвоста мишка-Гризикнижка..." (Леся Храплива-Щур)

"Були та жили собі давним-давно князь Любомир і княгиня Доброслава. Жили вони в кедровій1) палаті, де вліті була мила прохолода, а зимою тепло від ясного огню в мальованій печі. Стіни всіх кімнат були вкриті дорогими килимами, а долівки — шкірами великих звірів. У мисниках стояв золотий та срібний посуд, а всі столи та лави вирізьбили найкращі мистці багатими взорами..." (Леся Храплива-Щур)

Вірші "Twinkle, twinkle, little star", "There was a little boy and a little girl", "I am a pretty little Dutch girl" англійською та українською мовами.

Вірші-співанки "Dance, little Baby, dance up high", "Here are my lady's knives and forks", "Dance to your Daddy" в англійському та українському варіантах

Вірші-колискові для дітей "Sleep, baby, sleep", "The man in the moon", "Hush-a-bye, baby", "Good night, sleep tight", "Diddle-me-diddle-me-dandy" в англійській та українській версіях

Віршики-забавлянки "Clap, clap handies", "Bye, baby Bunting", "Clap hands, clap hands" в англомовній та українській версіях.

 

 

 

 

 

 

"This is the key of the kingdom.
In that kingdom there is a city.
In that city there is a town..."

"Ось ключ від королівства:
В цім королівстві графство є,
У цьому графстві місто є,
У цьому місті вулиця є..."
(Переклад Віктора Марача)

 

"This is the house that Jack built.
This is the malt
That lay in the house that Jack built...."

"Ось будинок, який збудував Джек.
Ось овес,
Який помістився увесь
В будинку, який збудував Джек..."
(Переклад Віктора Марача)

 

“Матінка Гусиня” міцно посіла належне їй місце в англомовній літературі, справляла і продовжує справляти потужний вплив на її розвиток. Вона належить до найбільш цитованих книг, рядки з неї часто використовуються в ролі епіграфів і заголовків, окремі вірші та сюжети органічно входять до складу інших літературних творів (як приклад можна навести “Алісу в Країні Чудес” і “Алісу в Задзеркаллі” Люїса Керрола).