Статті для дітей та батьків

"Були та жили собі давним-давно князь Любомир і княгиня Доброслава. Жили вони в кедровій1) палаті, де вліті була мила прохолода, а зимою тепло від ясного огню в мальованій печі. Стіни всіх кімнат були вкриті дорогими килимами, а долівки — шкірами великих звірів. У мисниках стояв золотий та срібний посуд, а всі столи та лави вирізьбили найкращі мистці багатими взорами..." (Леся Храплива-Щур)

Вірші "Twinkle, twinkle, little star", "There was a little boy and a little girl", "I am a pretty little Dutch girl" англійською та українською мовами.

Вірші-співанки "Dance, little Baby, dance up high", "Here are my lady's knives and forks", "Dance to your Daddy" в англійському та українському варіантах

Вірші-колискові для дітей "Sleep, baby, sleep", "The man in the moon", "Hush-a-bye, baby", "Good night, sleep tight", "Diddle-me-diddle-me-dandy" в англійській та українській версіях

Віршики-забавлянки "Clap, clap handies", "Bye, baby Bunting", "Clap hands, clap hands" в англомовній та українській версіях.

 

 

 

 

 

 

"This is the key of the kingdom.
In that kingdom there is a city.
In that city there is a town..."

"Ось ключ від королівства:
В цім королівстві графство є,
У цьому графстві місто є,
У цьому місті вулиця є..."
(Переклад Віктора Марача)

 

"This is the house that Jack built.
This is the malt
That lay in the house that Jack built...."

"Ось будинок, який збудував Джек.
Ось овес,
Який помістився увесь
В будинку, який збудував Джек..."
(Переклад Віктора Марача)

 

“Матінка Гусиня” міцно посіла належне їй місце в англомовній літературі, справляла і продовжує справляти потужний вплив на її розвиток. Вона належить до найбільш цитованих книг, рядки з неї часто використовуються в ролі епіграфів і заголовків, окремі вірші та сюжети органічно входять до складу інших літературних творів (як приклад можна навести “Алісу в Країні Чудес” і “Алісу в Задзеркаллі” Люїса Керрола).

 

У кожного народу життя дитини від народження і аж до юності супроводжує дитячий фольклор – зібрання колискових пісень, віршів, забавлянок, закличок, прозивалок, загадок, лічилок, скоромовок, звуконаслідувань, покликаних сприяти формуванню фізичних, розумових та моральних якостей дитини та її підготовці до суспільно-корисної діяльності в дорослому житті. В англомовних країнах (Великобританії, Ірландії, США, Канаді, Австралії, Новій Зеландії) антологія дитячого фольклору отримала назву “Матінка Гусиня”, що стала улюбленою книгою не одного покоління.

Дуже корисними для вивчення іноземних мов є саме вірші, пісні, казки, римівки, а також ігри. Природнім шляхом діти розвивають слух, навчаються вимові, інтонації та наголосу; вивчають слова та мовні структури. Пісні та римівки чудово сприймаються дітьми, малята люблять усе ритмічне та музичне, вони засвоюють це легко та швидко, тому що дістають від цього задоволення.

 

Як народне свято, день Івана Купала відбувається з багатьма своєрідними обрядами та піснями. З далекої давнини збереглися в українського народу ці купальські звичаї.

 

 

 

Українські народні купальські пісні: "Ой, на Івана, ой, на Купала", "Ой на городі купайлиця", "Купало", "Заплету віночок, заплету шовковий", "Наша Маринка-купалочка*", "Кругом Мариноньки ходили дівоньки", "На Івана Купала купався Йван", "Під самого Купала...", "Наше Купайло з верби, з верби", "Ой, наші хлопці-недбайливці", "Ой місяченьку, наш братику", "Ой, на Івана на Купала", "Купайло, Купайло", "У вишневому садочку".

 

Збірка купальських (собіткових) пісень: "На Купала", "Чом ти, барвінку", "Стій, дубе...", "Заплету віночок...", "Коло Мареноньки", "Ой мала нічка Купайлочка", "Купало", "На Купайлі була", "Чорнобривець", "Ой на Купало", "Ластівочка", "Посаджу я вербу", "Стояла тополя", "А вже Купайло минає", "Переманочка", "Ой не рости, кропе".

 

 

Свято Купала — одне з найголовніших старовинних календарних свят Українського народу, яке припадає на 24 червня. На українських землях люди здавна вірили у велику містерію Купала. Головні елементи свята — вогонь і вода. Провідна тема купальських пісень — кохання і парування.

 

 

 

"Був собі грошик-п'ятачок. Кругленький та блискучий. Несла його в руці Маруся. Ішла Маруся понад річку. Було темно надворі. Сказала Маруся: "Я дуже боюся!" — і побігла швиденько в хату. А коли бігла понад річку, біля млинка загубила п'ятачка. Котився п'ятачок, котився довгу мить — і вже на снігу, над самою річкою лежить..." (Леся Храплива-Щур)

"... А коли народився Ісусик маленький в колибі,  то була морозна ніч над усією Верховиною. Ялиці стояли в білих шатах непорушно, немов зачаровані, а на стежках виблискував сніг холодним кришталем. I лежало Дитятко Боже на сіні, вкрите квітчастою хусткою Марії, і дрижало з холоду. В тузі хилилася над Ним Мати Свята..." (Леся Храплива-Щур)

"Було це давним-давно на нашій Україні. Жили у городі Чернігові брат із сестрою. Брат називався Яромир, а сестра - Доброслава. Яромир був лицар славний, тисяцький у війську княжому. Коли виїздив, було, ранком із двору у степ - на білому коні, у блискучій зброї, попереду війська свого, то здавалося, що сонце ясніше світить і буйна трава степова до ніг йому стелиться." (Леся Храплива-Щур)

"Була собі дівчинка Орися...  коли прийшов Великдень, задзвонили дзвони, подарувала Мати Орисі гарну писанку. Квітками, чічками, барвними олениками розмальовану. Подякувала Орися Мамі, завинула писаночку в шовкову хустинку та пішла з Батьками в церкву. А після Служби Божої зібралися біля церкви Орисині подруги. Кожна з них дістала того ранку писанку від Матусі, та ніодна не була така гарна, як Орисина. Стали дівчатка одною писанкою об одну цокати, пробувати, чия сильніша..." (Леся Храплива-Щур)

"Засвітило сонечко ранком у віконечко. Поклала мама в кошик паску, писанки, ковбаску, та покликала донечку — Параску: "Від себе і від Батька і від мене занесеш Бабусі Свячене!..."" (Леся Храплива-Щур)

    

"Стукає — розносить вістку лісом дятел: "Буде завтра Оксанка писанки писати!" Шепнув на вушко зайчик хом'якові: "Уже й краски у горщиках готові!" А жовтий лис переказав куниці: "Купила вчора воску у крамниці!" Сказав ведмідь, гостюючи у вовка: "І писальце вже є: тоненьке, наче голка!" ​Отак то лісом ці вістки ходили, аж їх почули дві нечисті сили, що людям шкодять, тихо не сидять..." (Леся Храплива-Щур)