Традиції українського народного виховання сформовані та відшліфовані через безперервне застосування протягом багатьох віків. Це ціла педагогічна система поглядів, ідеалів та засобів батьківсько-материнського, а також суспільного впливу на дітей та молодь.
Рід наш прекрасний духовністю. З найдавніших часів наші пращури відбирали найцінніші надбання, збагачуючи їх, і бережливо передавали з покоління до покоління. Українці вміли відчувати природу, черпати здоров’я, силу й красу з її лона. Всі творчі сили людини були спрямовані на зміцнення сім’ї, свого роду. Отож не забудьмо свого прямого обов'язку і продовжимо справу наших предків.
"...мама сама вишивала цілими ночами, сама мене пере та прасує, коли ти мене посмаруєш, а ти гніваєшся на маму! Цього було вже Лідусі забагато! Вона розплакалась і мерщій побігла в їдальню... перепросити маму і чемно випити молочко...." (Леся Храплива-Щур)
"Пішов восени малий Михась у школу. Купила йому мати, щоб мав що читати, книжечку з образками. Купив йому тато, щоб мав на чому писати, зошит з лінійками. Купив йому братчик-Левчик гарненький олівчик. Став Михась щоднини у школу поспішати, бо хотів навчитися скоренько писати. А олівчик йому помагав, як знав. Через тиждень вже оба навчилися багато: пишуть «мама, баба, дідо, тато». Та нараз скоїлось лихо ... Розказати? Вночі заснув Михась у ліжку, на столі поклав свій олівець і книжку. А з кутка — шкряб, шкряб! — виходить нишком довгохвоста мишка-Гризикнижка..." (Леся Храплива-Щур)
Князенко Мирослав. Казка Лесі Храпливої
"Були та жили собі давним-давно князь Любомир і княгиня Доброслава. Жили вони в кедровій1) палаті, де вліті була мила прохолода, а зимою тепло від ясного огню в мальованій печі. Стіни всіх кімнат були вкриті дорогими килимами, а долівки — шкірами великих звірів. У мисниках стояв золотий та срібний посуд, а всі столи та лави вирізьбили найкращі мистці багатими взорами..." (Леся Храплива-Щур)
Вірші "Twinkle, twinkle, little star", "There was a little boy and a little girl", "I am a pretty little Dutch girl" англійською та українською мовами.
Вірші-співанки "Dance, little Baby, dance up high", "Here are my lady's knives and forks", "Dance to your Daddy" в англійському та українському варіантах
Вірші-колискові для дітей "Sleep, baby, sleep", "The man in the moon", "Hush-a-bye, baby", "Good night, sleep tight", "Diddle-me-diddle-me-dandy" в англійській та українській версіях
Віршики-забавлянки "Clap, clap handies", "Bye, baby Bunting", "Clap hands, clap hands" в англомовній та українській версіях.
"This is the key of the kingdom.
In that kingdom there is a city.
In that city there is a town...""Ось ключ від королівства:
В цім королівстві графство є,
У цьому графстві місто є,
У цьому місті вулиця є..."
(Переклад Віктора Марача)
"This is the House that Jack built" ("Будинок, який збудував Джек"). Переклад Віктора Марача
"This is the house that Jack built.
This is the malt
That lay in the house that Jack built....""Ось будинок, який збудував Джек.
Ось овес,
Який помістився увесь
В будинку, який збудував Джек..."
(Переклад Віктора Марача)
“Матінка Гусиня” міцно посіла належне їй місце в англомовній літературі, справляла і продовжує справляти потужний вплив на її розвиток. Вона належить до найбільш цитованих книг, рядки з неї часто використовуються в ролі епіграфів і заголовків, окремі вірші та сюжети органічно входять до складу інших літературних творів (як приклад можна навести “Алісу в Країні Чудес” і “Алісу в Задзеркаллі” Люїса Керрола).
У кожного народу життя дитини від народження і аж до юності супроводжує дитячий фольклор – зібрання колискових пісень, віршів, забавлянок, закличок, прозивалок, загадок, лічилок, скоромовок, звуконаслідувань, покликаних сприяти формуванню фізичних, розумових та моральних якостей дитини та її підготовці до суспільно-корисної діяльності в дорослому житті. В англомовних країнах (Великобританії, Ірландії, США, Канаді, Австралії, Новій Зеландії) антологія дитячого фольклору отримала назву “Матінка Гусиня”, що стала улюбленою книгою не одного покоління.
Вчимо мови!
Дуже корисними для вивчення іноземних мов є саме вірші, пісні, казки, римівки, а також ігри. Природнім шляхом діти розвивають слух, навчаються вимові, інтонації та наголосу; вивчають слова та мовні структури. Пісні та римівки чудово сприймаються дітьми, малята люблять усе ритмічне та музичне, вони засвоюють це легко та швидко, тому що дістають від цього задоволення.
Олекса Воропай. Святкування Івана Купала (24 червня). Собітка. Купальскі обряди та звичаї українців
Як народне свято, день Івана Купала відбувається з багатьма своєрідними обрядами та піснями. З далекої давнини збереглися в українського народу ці купальські звичаї.
Українські народні купальські пісні: "Ой, на Івана, ой, на Купала", "Ой на городі купайлиця", "Купало", "Заплету віночок, заплету шовковий", "Наша Маринка-купалочка*", "Кругом Мариноньки ходили дівоньки", "На Івана Купала купався Йван", "Під самого Купала...", "Наше Купайло з верби, з верби", "Ой, наші хлопці-недбайливці", "Ой місяченьку, наш братику", "Ой, на Івана на Купала", "Купайло, Купайло", "У вишневому садочку".
Купальські пісні — збірка
Збірка купальських (собіткових) пісень: "На Купала", "Чом ти, барвінку", "Стій, дубе...", "Заплету віночок...", "Коло Мареноньки", "Ой мала нічка Купайлочка", "Купало", "На Купайлі була", "Чорнобривець", "Ой на Купало", "Ластівочка", "Посаджу я вербу", "Стояла тополя", "А вже Купайло минає", "Переманочка", "Ой не рости, кропе".
Купальські — пісні літнього циклу
Свято Купала — одне з найголовніших старовинних календарних свят Українського народу, яке припадає на 24 червня. На українських землях люди здавна вірили у велику містерію Купала. Головні елементи свята — вогонь і вода. Провідна тема купальських пісень — кохання і парування.
"Був собі грошик-п'ятачок. Кругленький та блискучий. Несла його в руці Маруся. Ішла Маруся понад річку. Було темно надворі. Сказала Маруся: "Я дуже боюся!" — і побігла швиденько в хату. А коли бігла понад річку, біля млинка загубила п'ятачка. Котився п'ятачок, котився довгу мить — і вже на снігу, над самою річкою лежить..." (Леся Храплива-Щур)
"Різдвяна казка" (Леся Храплива-Щур)
"... А коли народився Ісусик маленький в колибі, то була морозна ніч над усією Верховиною. Ялиці стояли в білих шатах непорушно, немов зачаровані, а на стежках виблискував сніг холодним кришталем. I лежало Дитятко Боже на сіні, вкрите квітчастою хусткою Марії, і дрижало з холоду. В тузі хилилася над Ним Мати Свята..." (Леся Храплива-Щур)