Статті для дітей та батьків

"А що то за коні в гаю на припоні: довгасті, голчасті, зеленої масті, нікого не возять, лише солі просять. Оті коні на припоні - не їдять, не п'ють, а гладшають...."

"Без сокири і дрючків ставить міст через річки.
Хоч сам не біжить, а стоять не велить.
Хто малюнок на вікні уночі зробив мені?..."

Вправи ритмічної гімнастики виконуються під музику, головна особливість якої - чіткий ритм. Яскраві ритмічні звуки виховують почуття ритму, музикальність, вміння узгодити свої рухи з музикою. Виконання вправ під запальну музику не дозволяє помічати втому, таким чином перетворює урок у веселу гру.

Вправи ритмічної гімнастики виконуються під музику, головна особливість якої - чіткий ритм. Яскраві ритмічні звуки виховують почуття ритму, музикальність, вміння узгодити свої рухи з музикою. Виконання вправ під запальну музику не дозволяє помічати втому , таким чином перетворює урок у веселу гру.

Арт-терапія - один із методів психологічної роботи, що використовує можливості мистецтва для досягнення позитивних змін в інтелектуальному, емоційному та особистісному розвитку людини. Арт-терапія передбачає використання спеціалістом певних прийомів, які допомагають клієнту усвідомити відображення в образотворчій продукції змісту свого внутрішнього світу. Вона базується на переконанні, що внутрішнє "Я" людини відображується в зорових образах кожен раз, коли вона спонтанно малює.

Вірші "Котик", "Зайчик в терніні", "Киця-Миця з Коломиї", "При дорозі", "Безконечні казочки", "Працьовита дівчинка", "Колискова", "Розмова про сонце", "Підростає Юрко в сні", "Марш українських дітей".

Вірші "Осінні дні", "Весняний ранок", "Вечір".

Марійка Підгірянка... Під таким лагідним літературним псевдонімом, що звучить у чомусь по-дитячому і водночас з мелодійною поетичністю, увійшла до храму красного письменства жінка-гуцулка,  Марія Омелянівна Ленерт-Домбровська, –  справді народна вчителька...

Поезії Марійки Підгірянки про природу: вірші "Калина", "Осінній настрій", "Осінній ранок", "Сніжок трясе", "Чорне - білим", "Зима наступає", "Дзвіночки дзвонять дрібно".

Збірка віршів для дітей, до свята Святого Миколая, з бібліотеки Української греко-католицької парафії Святого Миколая (м. Нюрнберг, Німеччина). За матеріалами книги Ірини Цельняк.

 

 

 

 

 

 

Веснянки та гаївки з бібліотеки Української греко-католицької парафії Святого Миколая (м.Нюрнберг, Німеччина). До збірки веснянок і гаївок увійшли: "Голубка", "Огірочки", "А вже весна", "Шум", "Жучок", "Царівна", "Загадав си дідо восени женити", "Подоляночка", "Грушечка", "Ой у Львові на горбочку", "Чижик", "Копав копав криниченьку", "Вербовая дощечка", "Коструб", "Пустіте нас", "Вінець", "Хтіла мене мати".

Веснянка "Подоляночка". Дитячий танець-гра "Гиля-гиля, селезню". Народна веснянка з альбому Тараса Шевченка. Українські веснянки та гаївки (збірка). "Веснянка" Леоніда Глібова. "Як ми співали веснянки та гаївки на Великдень" Софії Майданської. Великодні веснянки та гаївки. Гаївки на Великдень. 

 

Григорій Ващенко, відстоюючи християнську позицію у духовному розвитку особистості, бачив мету людського життя у з’єднанні з Богом. Людина має душу, невід’ємну від світа духовного, надчуттєвого. Вказуючи на принципову різницю між людиною і твариною, Григорій Ващенко писав: "Людина має свої властивості, прагнення й переживання, що їх не має і не може мати тварина. Життя тварини обмежується задоволенням чисто фізичних потреб: людина має, крім того, потреби вищі, духовні...  Свобода волі  є найвищим даром Бога... Тим часом, коли тварина у своєму житті кориться інстинктам, людина, яка має теж інстинкти, може переборювати їх в ім’я вищих духових прагнень”.

Видатний український педагог і психолог зі світовим ім’ям Григорій Ващенко залишив нащадкам велику духовну спадщину. За кордоном, де вчений прожив двадцять два роки, його наукові твори добре відомі, а от на Батьківщині їх почали відкривати лише останніми роками.

Ріжок колись був не просто іграшкою, а важливим способом комунікації. Ним користувались лісники, бортники і пастухи, які постійно носили такі гукавки. Трублячи в ріжок, легко сповістити про своє місцезнаходження. Деякі різновиди ріжку використовувались і мисливцями, для підманювання здобичі. Такий ріжок називався "вабик", або "вабець".

Однією з реліктових іграшок на Поліссі були посіки - бубонці. Їх робили зі свинячих міхурів (або, по-іншому, посіків).

Однією з найбільш оригінальних (а до того ж і найдавніших) саморобних дитячих іграшок є звукові забавлянки - фуркалки.

Для сучасних дітей не є проблемою придбати наймодерніші фабричні забавлянки. З одного боку це не зле, що сучасні дітлахи мають змогу забавлятися набутками цивілізації, а з іншого — дармові подарунки у готовому вигляді притлумлюють потенційні здібності малюків, позбавляють їх творчого ремісництва. Мабуть, для багатьох батьків не є дивиною, коли придбаних іграшок вистачає для дітей лише на кілька днів, адже вони поводяться з ними запанібрата, знаючи, що їм невдовзі куплять нову і цікавішу забавлянку. Змайстровану власноруч, як правило, зберігають довше й поводяться з нею ощадливіше. Роблячи собі іграшки, діти проявляють неабияку кмітливість, вправність і винахідливість. Отже, саморобні народні іграшки, які діти собі майстрували протягом століть, цілком можна віднести до категорії розвиваючих.

Усі українські іграшки навіть складно перерахувати: це свищики, мотанки, іграшковий посуд, човники, візочки, коники з вершниками, дзиги, вітрячки, деркачі, фуркала, всілякі цяцьки з кори, дерева, глини, соломи, з овочів, квітів, трави тощо. Здебільшого діти виготовляли їх самі (для себе або молодших братів і сестер).

 

Вирішення актуальних проблем сьогодення потребує радикальних змін у методиці навчання, що у свою чергу неможливе без озброєння школи, вчителів конкретними методиками, технологіями та рекомендаціями для їх упровадження. Однією з нових форм інтерактивної взаємодії педагога і учнів є навчання у малих групах.