ОСІНЬ Я ЛЮБЛЮ - ЦЕ ЧАС ЩАСЛИВИЙ
Осінь я люблю — це час щасливий!
Та люблю найбільше з пір усіх:
У садах дозріють груші, сливи,
Яблуко червоне і горіх.
Скільки лиш захочу їх — дістану!
Усміхаються, моргають всі вони,
Як у місті при станку пристану...
Чи не кращий час цей від весни?
А найбільше я люблю ще осінь,
Як листки з дерев летять дрібні,
Що книжок ще більше, як і досі
Прочитаю в ці осінні дні,
Бо найкраще книжечку читати,
Коли дощ у шибку: брень, та брень!
Принесе з крамниці книжку мати,
То читав би (читала б) хоч і цілий день.
Прочитаю, знатиму багато,
Вчитель похвалить мене при всіх!
Це солодше, ніж разом узяти
Яблуко і грушку і горіх!
* * *
ОСІННЮ
Як проходить Пресвітла Пречиста,
Шелестить позолочене листя.
І пряде, і пряде без упину
Срібний шовк, дорогу павутину.
Усміхається сонце осіннє,
Мерехтить поміж листям проміння,
І летить над стернею, над полем,
Павутиння ласкаве поволі.
Як проходить Пресвітла Пречиста,
Горобина їй сипле намиста...
Україною йде в кожну осінь
З веретеном Предобра і досі.
* * *
МІЙ ВІРШ
Розкажу я щось цікаве
Вам, громадо:
Я сьогодні зустрічала
Листопада.
Я пристанула, вдивлялась
На хвилинку:
Мав він кріса, мав і шапку —
Мазепинку.
Усміхнувся він, бо знав,
Що я Ганнуся,
Що про нього в Рідній Школі
Пильно вчуся.
І усмішка впала в серце
Золотиста...
Чи то може лиш летіло
Жовте листя?..
За матеріалами: http://abetka.ukrlife.org. Малюнок Олени Зенич.
Більше віршів про осінь: