|
Леся Храплива-Щур
У ТРАВНІ
Забіліли квітки при долині,
Пишний травень на землю прийшов.
Мати Божа в перемітці синій
Білу кужіль* пряде на покров.
Задивились малі янголята,—
Срібний човник * шугає раз-в-раз! —
Як то тче полотно Божа Мати
У весняний, у радісний час.
Край престола стоять янголята,
Подають із веселки нитки,
І руками лілейними Мати
На покрові гаптує квітки.
Шиє квітку: то жовту, то синю,
То червону, як лицарів кров,
Щоб прийняти усю Україну
Під Свій матерній, чистий покров.
|
|
* кужіль - прядиво, намотане на невеликий кілок-кужівку
* човник - деталь ткацького верстата
|
*****
ВЕЧІР
Наближається вечір у травні.
Заворушились зайчики справні
І шовково колишуться трави:
Вже надходить, вже близько Ласкава!
Куди кроки спокійні поверне,
До одежі їй горнуться серни.
Пільні коники грають дрібненько,
Так вітають Улюблену Неньку.
Йде, одягнена в білу кирею,
А пташки цілим стадом за Нею...
Вже пройшла, тільки пояс в долині
Мерехтить незабудьково-синій,
Тільки пташка півсонна щебече
Честь Марії в замріяний вечір.
*****
У СВЯТО МАТЕРІ
Травень розкинув
Квіти в діброві,
Килими стелить,
Трави шовкові.
То не пташата
Щебечуть в гаю,
Хлопці й дівчата
Пісню співають.
Хлопці й дівчата
Прийшли з квіткам:
Пошанувати
Три наші Мами:
Що першу — нашу
Матінку рідну,
Добру, мов сонце,
Любу, погідну.
Другу — Вкраїну
Тугу-надію.
Третю — на небі
Матір Марію.
*****
КВІТИ ДЛЯ МАМИ
В ручці затисненій — квіти.
Люди говорять: це суд?...
Маму, найкращу на світі
Зараз мені привезуть..
Мама, що місяць для доні
Вміла знімати з небес,
Вміла пестити в долоні
Всесвіт щасливий увесь.
Мама — розспівані взори,
Казка про зоряний віз...
Мама — дитиняче горе,
Подушка мокра від сліз.
Квіти дзвінкі, як дівчатко:
Сині, рухливі дзвінки...
— Котика взяти, ой татку,
Ми позабули таки!
— Татку, той «ворон» — безкрилий,
Просто не ворон, а змій!
Маму туди посадили?
Мамі там лячно самій!...
Двері відкрились... Це — Мама!?
Ближче підводять...
Не сон? Рідна така і... незнана,
З хованих, давніх ікон?...
— Мамо, візьми, ти ж їх любиш!
Серце дзвенить у дзвінках...
— Хто це хапає так грубо?
— Люта, вузлиста рука!
Китиця впала, ой пробі!
— Дайте підняти! В цю мить
Чавить нечищений чобіт...
— Мамо, пелюсткам болить!
— Мамо-о-ооо..
|
|
* Під час процесу Ірени Стасів-Калинець кількарічна дочка Дзвінка намагалася передати матері квіти, але, з наказу судді і прокурора Боєчка, охорона вирвала з рук дитини квіти і кинула їх на землю. (З пресового повідомлення)
|
*****
МАТИ
Ой повісила колисочку на дубі,
На Перуна дубі росохатім:
— Виростай кріпкий, синочку любий,
Панцирним Михайликом завзятим!
Мати стрілку витеше тобі з калини,
І коня вербового до пари:
Треба змалку приручатись, сину,
Бо стоять над Калкою* татари!
Треба знати, як іти в далекі раті,
Боронити руську землю, хлопче,
Бо земля — немов рушник багатий,
Простелилася: хто хоче, топче!
Ой повісила колисочку на дубі,
На Богдана дубі кучерявім:
— Набирайся сил, синочку любий,
Шаблею дорубуйся до права!
Закраси пожежами границі волі,
Булавою покажи край неба.
Мати ж виник сорочку-долю
Кров'ю і чорноземом для тебе.
Облети степи розлогі на буланім,
Корсунем грими і Конотопом.
Мати ж стерні, як тебе не стане,
Животворною сльозою скропить.
На Шевченковій вербі у Казахстані,*
На вербі повісила колиску:
— Виростай, мій синку, на засланні,
Виростай, хоч доленька неблизько!
Нишком з трудоднів* повісма* витче мати
Рушники в хрести і в берегині,
До зорі буде тобі співати
Українську пісню на чужині.
Ой скують тобі кати із пісні грати,
Заболять слова колючим дротом...
Вчися, синку, змалку вже казати:
— Сильні — ви; а ми — будем боротись.
Ой розвішала колисочки по світі,
Та на кожній майже паралелі,
Вишивала дрібно, щоб одіти
Діточок в сорочечки веселі.
І однакову співала всюди пісню,
Бід пампасів, прерій, аж до бушу:
Думу для майбутнього — колишню
Про незмінну, невмирущу душу.
Діточок збентежених вела з собою,
Крізь яри в бетоні та в залізі,
Вірною, прадоброю рукою
У Батьківщину Софійських візій.
Стільки літ... А скільки буде перед нами?
Та вибоїсті століть дороги
Опромінив вічний подвиг Мами —
Зародок для квіття перемоги.
|
|
* На річці Калка, що на Донеччині, у 1223 відбувся бій між русько-половецьким військом з одного боку і монгольським військом.
* При Корсуні відбулась битва між військами Речі Посполитої з одного боку і українськими козацько-селянськими військами Богдана Хмельницького та його татарськими союзниками з другого.
При Конотопі козацьке військо на чолі з гетьманом Іваном Виговським із союзниками-татарами розбило загарбницьке московське військо.
* У Казахстані Тарас Шевченко майже 11 років перебував у засланні
* трудодень - система оплати праці в колгоспах Совітів, введена у 1930-31 під час примусової колективізації селян.
* повісмо - пучок оброблених конопель або льону, готовий для прядіння, а також одержана з нього пряжа.
За матеріалами: http://abetka.ukrlife.org
Дивіться на нашому сайті інші твори Лесі Храпливої-Щур:
Леся Євгенівна Храплива - українська письменниця, пластова діячка і педагог на еміграції. Лесі Храпливій судилося стати українською письменницею. Вона – тонкий лірик, майстер художнього слова. Грунт, на якому зростали її таланти, - це народ і вірна любов до нього.
Леся Храплива-Щур написала велику кількість віршів, казок і оповідань для дітей, передусім, для тих маленьких українців, хто волею долі опинився далеко від України, в імміграції, або вже там народився.
Більше поезій, присвячених мамі:
Вірші про маму
Читайте багато гарних віршів про маму від Марійки Підгірянки, Юрка Шкрумеляка, Валентини Бондаренко, Марії Пономаренко, Олеся Лупія, Варвари Гринько, Наталки Талиманчук, Віктора Геращенка, Наталі Забіли, Анатолія Костецького, Андрія Малишка, Євгена Сверстюка, Романа Завадовича, Лідії Компанієць, Віктора Геращенка, Наталки Позняк, Миколи Подоляна, Василя Симоненка, Ірини Жиленко, Володимира Підпалого, Степана Олійника та інших відомих українських поетів.
