"Over a hundred people live.
In the village of Velyki Prohody.
The inscription on the gate says.
“People live here”..."(Kurama)
"Я єсть народ,
якого Правди сила!
Ніким звойована ще не була.
Яка біда мене, яка чума косила!
— а сила знову розцвіла.
Щоб жить — ні в кого права не питаюсь.
Щоб жить — я всі кайдани розірву.
Я стверджуюсь, я утверждаюсь, бо я живу..."(Павло Тичина)
«Наші друзі з Ельфірії» — збірочка казок, які розповідають малечі про ельфів, що живуть поруч, а також знайомить маленьких читачів з дивовижною Ельфірією — країною ельфів. Книга утверджує ідеали добра й справедливості, навчає доброзичливому та дбайливому ставленню до навколишнього світу. Чарівні розмальовки до кожної казки неодмінно подарують гарний настрій дітям.
"Збираю себе по краплинах,
Збираю себе по камінчиках,
Збираю себе по хмаринах,
Вплітаючи сонце у вінчики.
Збираю себе по пелюстках
У цілісну літа квітку,
Збираю себе по пір'їнах,
По клекотах в небі лебідки..."(Марія Дем'янюк)
"This broken city is just beginning.
To tell its stories.
And reveal how many victims.
‘Orcs’ left behind.
The occupiers had a menu of abuses.
For those held in the dank basement cells.
Of a makeshift ‘orcs’ prison in Izyum.
There was more than one type of torture..."(Kurama)
"Сохне на сонці білизна, молоточок стукає,
Мир та спокій у дворі,
Бджілка над квітами літає,
Голуби воркують у дворі.
Який же «статус» треба мати,
Щоб мирний план цей зруйнувати?
Хто ти? «Бог» чи «цар»? Може, звірина?
Скоріше — нелюд зі звірячою личиною!.."(Вероніка Кремінна)
"The exhumation was conducted mostly in silence.
As police and prosecutors looked on.
One officer put his head in his hands.
Another walked away.
Emergency workers wore blue plastic coverings.
In a pine forest at the edge of Izyum.
The stench of death filled the air.
As a mass exhumation got under way..."(Kurama)
"On Monday ‘Gandalf the Green’ raised the ‘elves’ flag.
In the recently-liberated city of Izyum.
The closer you get to Izyum.
The more evidence there is of ‘orcs’ rapid retreat.
‘Elves’ soldiers are grouped.
By the roadside near the city.
Inspecting the spoils of war.
With broad smiles..."(Kurama)
"Dear God, calamity again! ...
It was so peaceful, so serene.
He resolved to stand on the frontline.
Though he lived for the stage.
We but began to break the chains.
That bind our folk in slavery...
He exchanged his costume.
For a grenade launcher..."(Kurama)
Kurama (Japan). «Poets in Kryvyi Rih» — a poem about the russian invasion of Ukraine in 2022 (video)
"Residents are being urged to evacuate.
Because of a risk of flooding.
After missiles hit a major reservoir dam.
22 streets in two districts of Kryvyi Rih are affected.
A water flow of 100 cubic metres per second.
Was gushing from breaches.
And water levels in the Inhulets river.
Were rising dangerously..."(Kurama)
"In the police station, the Lord's Prayer was scratched.
On the wall of one of the cramped cells.
Alongside markings to indicate.
How many days had passed.
“Not only did he kill our children.
But he killed us, their mothers.
These days I’m a dead woman. And I want to address.
All mothers of the world: rebel against that assassin.”..."(Kurama)
Kurama (Japan). «Poets in blackouts» — a poem about the russian invasion of Ukraine in 2022
"‘Mordor’ aims to “deprive people of light and heat”.
By causing power cuts across eastern Ukraine.
In revenge for an ‘elves’ counter-offensive.
‘Gandalf the Green’ has said.
Blackouts reportedly affected millions of people.
In the eastern Kharkiv and Donetsk regions.
It comes after Ukraine said it had retaken.
Over 3,000 sq km in an eastern counter-offensive..."(Kurama)
Майстриня-писанкарка Ірина Михалевич. Дивовижі про рослини: «Дереза, а по-простому — ґоджі»
"Ось тепер мені, начебто, зрозуміло стає, чому ж та коза дерезою прозвана. Росте в Україні одна дика рослина — дереза. Наукова назва — "Повій звичайний" (Lycium barbarum L.). Кинувши на ту дерезу одним оком, одразу помічаєш її дивовижні квіти: на одній гілці поряд і кремові, і лілові цвітуть. Свіжа лілова квітка через день-другий починає половіти. У вересні на довгих гнучких гілках поміж квітів з'являються ягоди. Достигають вони у вересні, мають яскравий червоний колір на межі з морквяним. Продовгуваті. По 5 мм завдовжки. Повій — медоносна рослина. Мед із неї, кажуть, такий темний, аж чорний. Темніший від гречаного..." (Ірина Михалевич)
"Хоча усе і знає Мина,
Завжди пита, як вип'є чаю:
— Ні, ти скажи... які новини —
Там, де кипить... там, де палає!
Дмитро... авжеж, вміє сказати
Чітко і стримано, й тактовно:
— Хоча іще до біса вати,
А тільки більше вже... бавовни!"(Володимир Даник)
«— А якщо дід побачить? — Не побачить, він сіно на лузі косить. Двоє хлопчаків спускалися вниз до річки. Один засмаглий, у потертих шортах і вигорілій на сонці футболці, з пшеничним чубом, що безладно стирчав на всі боки. Другий чорнявий, охайно вдягнений, у модній кепці з написом «Euro 2012». Дорога різко заламувалася вниз, а потім знову вирівнювалася. — Це Хомин берег, — пояснював Мишко. — Тут лише качки й гуси купаються. З-за очерету випливли дві качки, жадібно хапаючи дзьобами ряску. Мовляв, так і є, купаємося. А зелений килим споришу на березі хизувався загубленими пташиними пір'їнками. Низько до води схилилися верби, ховаючи щось таємне від людських очей. Тарасові навіть здалося, що з-за густого гілля за ними хтось стежить. Хлопці рушили далі й ступили у смарагдовий тунель, де в найпекучіші дні панувала вогка прохолода. Пишні крони дерев змикалися над ними так щільно, що й сонця не було видно. Щебетали птахи і гуділи джмелі, пахнуло куширами і лепехою, а в повітрі розливалась літня безтурботність...» (Аліса Коломієць)
"Her face lights up as she recalls.
The moment of her liberation.
When the hated occupiers were forced from her village.
Novovoznesenske, in the southern region of Kherson.
She farmed there in peace and quiet.
Until ‘orcs’ arrived on 29 March.
What they did not destroy, they stole, she says.
Including forks and spoons, and the shoes
from a pensioner's feet..."(Kurama)
“As human beings.
Let her go.
She's a good person.
She's like a little shining sun.”
While serving in Mariupol.
A military medic was taken prisoner at the start of April.
Who is eight months pregnant.
She got married in September 2021..."(Kurama)
Kurama (Japan). «Poets in Kupiansk» — a poem about the russian invasion of Ukraine in 2022
"‘Elves’ forces have entered.
The key eastern town of Kupiansk.
As their rapid counter-attack makes.
Further gains.
Kupiansk is a vital supply hub.
For ‘orcs’ forces in eastern Ukraine.
The town fell a week after.
February's invasion..."(Kurama)
"‘Elves’ soldiers on Sunday.
Raising the ‘elves’ flag over Vysokopillya.
“Vysokopillya, Kherson Region. Ukraine. Today.”
Which had nearly 4,000 residents before the war.
The ‘orcs’ occupation authorities.
In Ukraine's southern city of Kherson.
Have postponed a so-called referendum.
On joining ‘Mordor’, on security grounds.
Heavy ‘elves’ shelling had made.
A key Kherson bridge impassable..."(Kurama)
““Our kids keep asking.
Why their schools have been dressed.
With a flag of another state.
What can I say...”
In ‘orcs’-controlled Melitopol.
Her 13-year-old child is getting ready.
To begin the 8th grade.
She is worried...”(Kurama)
