Алла Пахарь. Вірші про російське вторгнення в Україну 2022 року


 

Ілюстрація Нікіти Тітова.

Ілюстрація Нікіти Тітова.

 

 

 

          Алла Пахарь

В ДЕНЬ НЕЗАЛЕЖНОСТІ УКРАЇНИ

Рідненька, привіт, ти сьогодні ошатна!
Летять привітання з Європи та Штатів.
Струнка мов лебідонька, рівно та гідно
приймаєш вітання, моя Україно,
вдягнувшись у сині та жовтії шати.
Всміхаєшся. Сльози.
— Ні-ні, я в порядку! —
дітей обіймаєш
і дякуєш друзям.

…Розкидані квіти між вирвами в лузі,
колосся достигле чорніє у полі,
обпалене подихом зла і недолі!
Гніздо з пташенятами теплії руки
ховають від вибухів…
Чуєте звуки?
Здригнулась земля:
невмолимо та гідно
іде в перемогу
моя Україна.
(24 серпня 2022 року)

 

* * *

 

А В УКРАЇНІ ТРИВАЄ ВІЙНА

…А в Україні триває війна.
Ми поза зоною звичного ритму. 
Темрява жадібно лине до світла, 
ніч розбиває на друзки.
Весна. 
Ми поза зоною звичних думок, 
вухо та око шукають розради 
серед шалених думок-водоспадів. 
Поштовх нагору — повітря ковток…
Літо.
В країні триває війна. 
Батько у формі, дитя в вишиванці. 
Віра, надія, любов, безпорадність 
перемішались. На віях — зима. 
Люди —
ковтають повітря та дим. 
Іграшки в села везуть волонтери, 
поміж руїнами гублячи нерви.
Очі чорніють від сліз і від слів. 
Ми — поза зоною. 
Центр — епіцентр 
сили і віри, невіри й тривоги. 
Стеляться в ноги стежини-дороги, 
рідних за руку тримаючи, йдем. 
Світом. 
Безпекою. Видих і вдих, 
руки турботливі. Серце ж волає 
криком: «Додому!..». А квіт розцвітає 
серед руїни. Тож будемо — жить!
(12 серпня 2022 року)

 

* * *

 

ТРИВОГА

Весна. Під вікнами грають діти.
Дерева тягнуть до неба віти.
Лютує вітер, лунає тривога.
Не ядерна?! Дякувати Богу,
що дозволяє цей день прожи...
(9 травня 2022 року) 


* * *

 

А СЕРЦЕ КРАЄТЬСЯ

Злітає в небо синє пісня солов'їна,
на світі завжди буде вільна Україна!
Міста і села світлом сповнені любові —
не віддамо нікому душі їх без бою.
...Злітає в небо синє пісня солов'їна,
а серце крається: триває зла година...
(06 травня 2022)

 

* * *

 

УКРАЇНСЬКА ЖІНКА

Привіт, українська жінка! Бабуся, сестра чи мати,
дочка. Тут у кожній хаті — своя берегиня є.
Тобі захололо в грудях — а ти розгорнула крила, 
півсвіту крильми прикрила, бо кожне дитя — своє!

Хтось каже на тебе квочка?! На жайворонка й лебідку, 
на ту нестримну орлицю, бо ти — в одному — усе!
Палка українська жінка, коханому ти підтримка,
співуча душа родини  — у серці вогонь несеш.

Запалюєш "серце з перцем", а напоготові  —  берці,
качалка, а чи пательня: на захист і ти стаєш.
І слово твоє, мов чари, влучає чи захищає!
...Ген в небі, чи то не мітли — у Привида за
плечем?
(1 березня 2022 року)

 

* * * 

 

МОЛИТВА ЗА РІДНИХ

Обіймаю крилами щоночі, 
серденьком до найрідніших лину. 
Най ніхто не бачить сліз жіночих,
вірю я — все буде Україна!

Соколи мої і соколиці, 
Чистого вам неба і — пошана.
Є свої на Україні лицарі!
Ніч мине, світанок...
День настане!
(1 березня 2022 року)

 

* * *

 

ПОДЯКА ЗСУ

Ще тиждень тому — інше життя.
Наш світ перерізало навпіл.
Є сонце на ранок — є інше буття, і 
"Дякую, дякую, дякую!"

...За звук ППО, комендантську годину,
і вам, Матері, за кожного сина,
за доньку єдину.  Ви всі — Україна.
Дякуєм, дякуєм, дякуєм!

...Ще тижень тому було "до війни", 
і думали всі неоднаково.
Як промені нині слова і думки.
"Люблю". "Ненавижу". І "Дякую!"

...За звук ППО, комендантську годину,
і вам, Матері, за доньку і сина,
за кожну родину.  Ми всі — Україна.
Дякую, дякую, дякую!

...Насправді це сталось дуже давно,
історія сповнена знаками.
Отримали нині корисний урок,
а ще наостанок — останній дзвінок,
за те, що ордою повлазили.

...Як злодії хижі, татарська навала.
На що сподівались? І що з вами стало? 
В землю!
А Нашим — дякую!

...За звук ППО, комендантську годину,
і вам, Матері, за доньку і сина,
за кожну родину.  Ви всі — Україна.
Дякуєм, дякуєм, дякуєм!

... Сьогодні де дівся той коронавірус?!
Міцніє здоров'я з набатами.
Ми — люди, не бидло. Тримаємось міцно
за руки. А світу — дякуєм!

...За звук ППО, комендантську годину,
і вам, Матері, за доньку і сина,
за кожну родину.  Ми всі — Україна.
Дякуєм, дякуєм, дякуєм.
(28 лютого 2022 року)

 

 

Ілюстрації Нікіти Тітова

Ілюстрація Нікіти Тітова.

За матеріалами: https://www.stihi.in.ua/

 

 

Читаймо також на "Малій Сторінці":

Вірші про війну"Коли закінчиться війна,
Я хочу тата обійняти,
Сказати сонячні слова
І повести його до хати,
Ти – наш Герой! Тепер щодня
Я буду дякувати Богу 
За мирне небо, за життя,
Всім, хто здобув нам ПЕРЕМОГУ!"
 
(Ірина Мацкова)​
 

 

Вірші про Україну

УкраїнаДумки українських поетів про рідну країну, їхні відчуття до української землі і нашого народу — все це юні читачі зможуть знайти в представленій добірці віршів про Україну від Ганни Черінь, Юрка Шкрумеляка, Наталки Талиманчук, Іванни Савицької, Уляни Кравченко, Яни Яковенко, Василя Симоненка, Івана Франка, Володимира Сосюри, Катерини Перелісної, Богдана-Ігоря Антонича, Марійки Підгірянки, Миколи Чернявського, Володимира Сіренка, Іванни Блажкевич, Грицька Бойка,  Миколи Вінграновського, Платона Воронька, Наталі Забіли,  Анатолія Камінчука, Анатолія Качана,  Володимира Коломійця, Тамари Коломієць, Ліни Костенко, Андрія Малишка, Андрія М’ястківського, Івана Неходи, Бориса Олійника, Дмитра Павличка, Максима Рильського, Вадима Скомаровського, Сосюра Володимир, Павла Тичини, Петра Осадчука, Варвари Гринько та інших відомих українських поетів.


Останні коментарі до сторінки
«Алла Пахарь. Вірші про російське вторгнення в Україну 2022 року»:
Всьго відгуків: 0     + Додати коментар
Топ-теми