Статті для дітей та батьків

Українські народні приказки. Як на крилах, вони перелітають із століття в століття, від одного покоління до іншого… Епохи, що породили приказки, - різні. З безодні часів дійшли до нас у цих згустках розуму і знання життя - неозора багатоманітність людських відноси,  радість і страждання людські, сміх і сльози, любов і гнів, віра і безвір’я, правда і кривдв, чесність і обман, працьовитість і лінощі, краса істин і потворність забобонів...

Українські народні приказки. Немає такої людини, яка б у своєму житті не користувалася цими короткими, але з глибоким змістом виразами. Свої життєві спостереження, особливо спостереження над явищами природи, люди здавна фіксували в коротких висловах, які віками відточувалися, шліфувалися та прибибирали дедалі досконаліших форм. Пропонуємо Вам маленьку збірочку для дошкільнят «Бджола мала, а й та працює».

Українські народні прислів’я та приказки – джерело невгасної народної мудрості, яка пройшла крізь віки і зараз є непохитним дороговказом у житті для кожної людини. Українські народні прислів’я та приказки – це багатющий та потужний внесок української Нації до скарбниці світової цивілізації. Маємо всяк час бути гідними продовжувачами добрих та великих справ наших Предків та донести їхній спадок-скарб до прийдешніх поколінь. У цьому сенс життя та місія людини на Землі.

 

Народна творчість в Україні завжди була нескінченно багатою і неосяжною. Усе, що було придумано людьми має для майбутніх поколінь найбільшу цінність. До збірки «Де живе жар-птиця» увійшли фольклорні записи відомого збирача скарбів усної народної творчості Івана Івановича Гурина: казки, легенди та бувальщини, притчі, усмішки, скоромовки, постійні народні порівняння, лічилки, прислів’я та приказки.
Пропонуємо Вашій увазі найкращі прислів'я про знання.

"Добре роби, добре й буде.

Хто спішить, той двічі робить.

Без охоти нема роботи.

Хотів зробити спішно, а зробив смішно."

(Зі збірки "Відгадай")

 

"Як умру, то поховайте
Мене на могилі,
Серед степу широкого
На Вкраїні милій..." 

(Тарас Шевченко)

"Учітеся, брати мої!
Думайте, читайте,
І чужому научайтесь, − 
Свого не цурайтесь..."

(Тарас Шевченко)

"Недавно я по-за Уралом
Блукав і Господа благав,
Щоб наша правда не пропала,
Щоб наше слово не вмирало..."

(Тарас Шевченко)

"Не молилася за мене,
Поклони не клала
Моя мати; а так собі
Мене повивала,
Співаючи..."
(Тарас Шевченко)

"Ми восени таки похожі 
Хоч капельку на образ Божий, – 
Звичайне, що не всі, а так
Хоч де-які..."

(Тарас Шевченко)

"Заросли шляхи тернами 
На тую Вкраїну –
Мабуть, я її на-віки,
Навіки покинув!.."

(Тарас Шевченко)

"Не додому вночі йдучи,
І не спати лягаючи,
Згадай мене, брате.
А як прийде нудьга в гості..."

(Тарас Шевченко)

"Давно те діялось! Ще в школі,
Таки в учителя дяка,
Гарненько вкраду п’ятака..."

(Тарас Шевченко)

"Мені тринадцятий минало;
Я пас ягнята за селом.
Чи то так сонечко сіяло,
Чи так мені чого було –
Мені так любо, любо стало,
Неначе в Бога..."   (Тарас Шевченко)

"Думи мої, думи мої!
Ви мої єдині!
Не кидайте хоч ви мене
При лихій годині!"

(Тарас Шевченко)

"В неволі тяжко... хоча й волі,
Сказать по-правді, не було;
Та все таки якось жилось –
Хоть на чужому – та на полі.."

(Тарас Шевченко)

 

"Мені однаково, чи буду
Я жить въ Україні, чи ні,
Чи хто згадає, чи забуде
Мене в снігу на чужині..."

(Тарас Шевченко)

"Бандуристе, орле сизий!
Добре тобі, брате:
Маєш крила, маєш силу,
Є коли літати!"

(Тарас Шевченко)

"Бьють пороги; місяць сходить,
Як і перше сходив...
Нема Січи, пропав і той
Хто всім верховодив."

(Тарас Шевченко)

"Було колись – в Україні
Ревіли гармати;
Було колись – Запорожці
Вміли панувати!"

(Тарас Шевченко)