"Пам'яті Великого Кобзаря" (Г. Лозенко)
"Вже скоро вік, як змовкли гами...
Тарас умер. Та чи ж умер?
Не вмер, як в давності Гомер,
Містами, селами, лугами
З людьми ішов, іде тепер."(Г. Лозенко)
Михайло Чигирин. "Торбан"
"Скажіть, чого хвилює нас
тепер оцей торбан до болю?
На ньому грав колись Тарас -
борець за правду і за волю."(Михайло Чигирин)
Одним з центральних образів, до якого зверталися письменники Сумщини періоду 1941-1943 років – це образ Тараса Шевченка. Для тогочасних поетів він став уособленням Батьківщини. Читайте вірші про Тараса Шевченка: "Пам'яті Великого Кобзаря" (Лозенко Г.), "Торбан" (Михайло Чигирин).
Іван Коваленко. Поезії про кохання...
Поезії Івана Коваленка про кохання - це розповідь про його щасливе кохання, що тривало більше піввіку:
"Тобі одній душі моєї звуки,
Моя печаль і сум безмежний мій,
Тобі одній палкого серця муки –
Тобі одній!" (Іван Коваленко)
Навчання онлайн
Якщо ви не маєте фізичної змоги чи занадто заклопотані родиною або справами, щоби їздити зранку на пари в університет, якщо ви вже не вчитесь в жодному навчальному закладі, але хочете навчитись чогось нового, то саме для вас статті про онлайн-навчання... Вибір - за Вами.
Іван Коваленко. "Найвища вершина"
"Нас у школі учили про різне:
Про найглибші на світі моря,
Про найдальші на світі країни,
Про найвищі вершини гірські…"(Іван Коваленко)
"На біржі поезії" - вірш Івана Коваленка
"Справи з валютами гірше і гірше.
Що там? Судить не берусь.
Мучить мене девальвація віршів –
Пада поезії курс."(Іван Коваленко)
"Намалюй мені Тараса, друже,
Нашого великого Тараса.
Удихни у нього свою душу,
Оживи і воскреси відразу..."(Іван Коваленко)
"Благослови, Батьку рідний,
Великий Тарасе,
Людям повість розповісти
Із нашого часу."(Іван Коваленко)
"Не став би зроду віршувать!..
Навіщо знов мені ці муки?
І море суму і розпуки,
Що топить всі мої слова?.."(Іван Коваленко)
"Задумуюсь глибоко часом,
Чому мене мучать вірші.
Мабуть, є щось рідне з Тарасом,
З його переходить душі."(Іван Коваленко)
"Поети невтомно в майбутнє ідуть,
Широка відкрита їм траса,
А я собі вибрав занедбану путь –
Назад до Тараса..."(Іван Коваленко)
Уся біографія Івана Коваленка містичним чином переплетена з постаттю Кобзаря... Читайте вірші Івана Коваленка про Тараса Шевченка: "Найвища вершина", "На біржі поезії", "Намалюй мені Тараса", "Вступ до знищеної поеми", "Не став би зроду віршувать", "Задумуюсь глибоко часом...", "Вперед, до Тараса!".
"Не він один її любив,
віддавна Україну
поети славили в піснях,
немов «красу-дівчину»."(Леся Українка)
"Було колись в одній країні:
сумний поет в сумній хатині
рядами думи шикував;
вони й «рівнялись»,
мов піхота, аж тут співця взяла охота –
і він їм крила подавав."(Леся Українка)
"Колись нашу рідну хату
Темрява вкривала,
А чужа сусідська хата
Світлами сіяла."(Леся Україна)
Леся Українка. "Жалібний марш"
"Вмер батько наш!
Та й покинув нас!
Ох, і смутний настав час!
Сиротою наша мати зосталась!"(Леся Українка)
Вірші Лесі Українки про Тараса Шевченка
Вірші Лесі Українки про Тараса Шевченка: "Роковини", "Легенда", "На роковини Шевченка", "Жалібний марш".
"Я в серці маю те, що не вмирає..." (Леся Українка)
Вірші про Тараса Шевченка
У поезії українських митців образ Тараса Шевченка є символом української державності, української нації, національної єдності українців, символом поступу до внутрішньої свободи, чесності, правди, самовираження, символом, що надихає жити, боротися, кохати - як вічна святиня, як уособлення найвищого розуму і непізнаного духу, як невмируща душа і пам'ять української нації... Читайте поезії про Тараса Шевченка від Марії Пригари, Володимира Підпалого, Ліни Костенко, Леоніда Кисельова, Уляни Кравченко, Лесі Храпливої-Щур, Андрія Малишка, Костянтини Малицької, Василя Голобородька, Дмитра Луценка, Михайла Ткача, Юрія Рибчинського, Івана Огієнка, Івана Коваленка, Лесі Українки, Любові Пшеничної, Богдана Столярчука, Миколи Тимчака, Сергія Рачинця, Вікторії Климентовської, Грицька Чубая, Олександра Богачука, Лідії Рибенко, Любові Пшеничної, Лозенка Г., Михайла Чигирина, Максима Рильського, Олександра Олеся, Богдана Лепкого, Володимира Самійленка, Анатолія Камінчука, Марії Чепурної, Марії Хоросницької, Дмитра Чередниченка, Євгена Маланюка, Петра Мельника, Марії Яновської, Марії Дем'янюк.
Любовна лірика Роберта Бернса у перекладі Миколи Лукаша: "На колосистій ниві", "Ой дівчино-бережанко", "Моя люба Неллі", "Поцілуймося восстаннє", "Остання пісня".