|
Марія Людкевич
БІЛЯ КОГО НАЙТЕПЛІШЕ
— Біля сонця, — шепче поле
І стернею небо коле.
Гріє лапки журавлів,
Вигляда сімох вітрів.
— Біля ватри, — мовить тато, —
Коли хочеться співати,
Пізнавати сни землі
На пташиному крилі.
— Біля пічки, — каже дід, —
Ні печалі, ані бід,
Хоч мороз, як лютий звір,
Що прибіг з Карпатських гір.
— У перині, — дума киця, —
І вуркочеться, і спиться, —
І калачиком пухнастим
Засинає біля Насті.
— Біля мами, — кажуть діти, —
Завше радісно, як літом,
Навіть вмитися сльозами
Теж найкраще біля мами.
* * *
Наталя Трохим
ДИТЯЧА МОЛИТВА
Як ранкове сонечко сміється,
небо мружить очі голубі —
я встаю з надією у серці
і молюся, Господи, Тобі.
Як зоря вечірня сяє з неба,
день минає в радості й журбі —
я підношу оченьки до Тебе
і молюся, Господи, Тобі.
За усіх, потомлених і хворих,
за усіх, засліплених життям,
за усіх, хто з відчаю і горя,
Господи, забув Твоє ім’я.
За усіх, хто носить в серці рани,
за усіх далеких і близьких,
за дітей, в яких немає мами,
щоб молилась, Господи, за них.
Молиться зі мною кожна квітка
у сльозах небесної роси.
Боже мій, почуй мою молитву!
Господи, помилуй і спаси.
* * *
Михайло Трохим
ВПЕРШЕ
Я вперше побачив сонце —
Воно дивилось на мене.
Я вперше побачив море —
Безмежне, синьо-зелене.
Я вперше побачив гори,
Загублені у віках.
Я вперше побачив світ
На маминих милих руках.
|
|
