Веселий мультик для малят "Черевички"
Веселий музичний мультфільм для дітей про черевички маленького хлопчика, які не хотіли вночі залишатись вдома і відправились гуляти.Однак хто би їх не приміряв, приборкати черевички вдалося лише їхньому господарю. Чудовий мультик "Черевички" випущений кіностудією "Київнаукфільм" у 1982 році. Режисер і автор сценарію - Алла Грачова.
"Як Петрик П'яточкін слоненят рахував" — надзвичайно веселий, цікавий, яскравий мультик, гідний уваги малят. Його зняли у 1984 році на студії Київнаукфільм. Енергійний та веселий розбишака Петрик П'яточкін уві сні потрапляє до Африки. Там він намагається порахувати слоненят, але з неслухняними слоненятами то зробити дуже важко... Прокинувшись, Петрик стає слухняним хлопчиком... Автор Сценарію — Наталя Гузеєва, режисер — Олександр Вікен. Малював веселих персонажів Микола Чурилов. Пісеньки композитора Володимира Бистрякова виконала співачка Наталя Рожкова.
Мультики для маленьких
На цих добрих, співучих, дотепних і веселих мультиках виросло не одне покоління. Не може не радувати, що герої цих мультфільмів говорять і співають українською мовою.
В нашому "онлайн-кінозалі" - цікаві та пізнавальні мультики українською, англійською та німецькою мовами.
Про походження та історію писанки розповідає відома українська писанкарка з Олександрії Ірина Михалевич (фотографії - з блогу авторки).
Іван Якович Горбачевський — український хімік, біохімік, гігієніст та епідеміолог, громадсько-політичний діяч, Академік АН УРСР. Професор Іван Горбачевський є символом справжнього вченого-патріота, який усе своє життя віддав науці, служінню рідному народові, а також ідеалам гуманізму. "З культурного і наукового боку український народ виявив себе віддавна. Одним з найкращих доказів цього може бути каменярська праця Нестора сучасних хіміків, славетного українського в ченого академіка професора Івана Горбачевського..." (Юліас Стокла)
"Чим багаті, тим і раді.
Говорять гостям, коли їх щиро приймають тим, що мають у хаті."(записано Володимиром Плав'юком )
Приповідки (прислів'я та приказки) про багатих та бідних - зібрав В. Плав'юк серед українців Канади
"Всі будуть на одній виплаті - і бідні і баrаті.
На страстнім суді буде справедливість, бо Боr не дивиться на лице і стан."(записано Володимиром Плав'юком )
"Азбука:
Азбука не йде на бука.
Вчити треба не биттям та погрозами, а умінням."(записано Володимиром Плав'юком )
Володимир Плав’юк — відомий збирач українських паремій у Канаді.
Після себе В. Плав’юк залишив не тільки опубліковану у 1946 році збірку „Приповідок”, але й велику кількість рукописних матеріалів для другого тому. Пояснення до паремій першого тому написані у дотепній і дохідливій для українсько-канадського читача формі. Володимир Плав’юк зробив надзвичайно цінний вклад у розвиток української фольклористики в Канаді. Приповідки опубліковані за алфавітом і за темами, тому із задоволенням будемо знайомити читача з ними, починаючи від букви "А", і закінчуючи — "Я".
Казка Івана Липи "Близнята"
... «А тим часом сусідній цар крок за кроком захоплював їхню землю...» Загарбання країни сусіднім царем несе громадянам тяжку неволю, горе й смерть, що подається у творі як розплата за те, «що, насолоджуючись власним життям, вони зовсім перестали думати й дбати про свою державу».Чи не так і наш народ, видатний у мистецтві, піснях і танцях, вмілий і працьовитий, на багатій і щедрій землі віками зазнавав тяжкого гніту від сусідів? Твір Івана Липи «Близнята» унікальний тим, що в ньому є ще одна казка — її розповів онукові мудрий дід. Цей композиційний прийом — «два в одному» — не лише посилює емоційне сприйняття твору, а й дає зрозуміти, що на шляху боротьби за долю рідного краю — численні й складні перешкоди, здолати які далеко не кожному по силі, й те треба робити гуртом!
Казка Василя Симоненка у віршованій гумористичній формі утверджує оптимістичний, життєрадісний світогляд, силу дружби та взаємодопомоги. «Плачем горю не поможеш», — говорить народна мудрість, тому треба навчитися керувати своїми емоціями, завжди сподіватися на краще.
Саме на Великдень всі мами й бабусі роблять крашанки й печуть паски. Ці вироби зачаровують своєю красою. Вони запашні й духмяні. Змалечку дітки нетерпляче чекають Великодня як найголовнішого й найвеселішого свята. Діткам дуже подобається спостерігати, як народжується свято. Паски починають пекти в чистий четвер...
Як розписати писанку. Символіка кольору та орнаменту писанки. Стародавні легенди про писанки.
"Коли Ісус Христос ходив зі святим Петром по землі, то вони проходили через одне село, а там невірні були. Побачили вони Христа, та й почали камінням та грудками шпурляти в Нього. І як торкнеться камінь Ісусової одежі - зробиться з нього писанка, а як торкнеться грудка, то перетвориться на крашанку. Святий Петро позбирав усе те до кишені, а пізніше людям роздав. З того й пішов звичай готувати писанки й крашанки до Великодня..." (з легенди)
За повір'ям, хто скуштує по шматку від дев'яти різних пасок - цілий рік буде щасливим. Отож, хтось для того, аби обмінятися великоднім хлібом та крашанками, а хтось - щоб пограти у традиційні великодні ігри і поспівати веснянок, - збираються на Великдень біля церкви, відбувши вдома родинний святковий обід. Найвідоміші великодні гуляння в останні роки відбуваються в Києві біля Михайлівського Золотоверхого собору та у Львові - в Шевченковому гаю.
У Великодень хлопці мають для розваги велику кількість ігор з елементами змагання чи боротьби.
"Великдень". Збірка віршів для дітей
Уляна Кравченко, Іванна Савицька, Ніна Куфко, Ніна Мудрик-Мриц, Катерина Перелісна, Микола Верес, Уляна Кравченко, Григорій Чупринка, Олександр Олесь - у своїх віршах про Великоднє свято.
Академік, беззмінний керівник відділу рідинних і електричних двигунів і ракет Валентин Глушко був Головним конструктором потужних ракетних двигунів, які використовувалися на всіх радянських ракетах-носіях, що літали до останнього часу в космосі. Він створив школу ракетного двигунобудування. Вчений, конструктор, творець ракетно-космічних систем Валентин Петрович Глушко є уособленням великого генія людини, яка реалізувала фантастичні мрії багатьох землян про завоювання далеких просторів Всесвіту.
На виставці «Тарасові шляхи Вінниччини» художники показали своє бачення постаті Кобзаря і його творчості
«Наукові праці Вороного були визнані геніальними ще його сучасниками, вони стали поштовхом для нових напрямків досліджень в аналітичній теорії чисел, алгебраїчній теорії чисел, геометрії чисел, теорії функцій. Особливо популярною стала остання робота Вороного — про примітивні паралелоедри — у зв’язку з розвитком таких актуальних напрямків науки як комп’ютерна графіка, розпізнавання образів, створення штучного інтелекту, екологія, молекулярна біологія, радіаційна фізика, космологія, хімічна інженерія, фізична хімія...". (Е. Енгел, Г. Сита)
