Статті для дітей та батьків

У збірці "Веселинка" Сергія Воскрекасенка - веселі жарти-смішинки про школу і дотепних малюків: "Четвірка", "Татків помічник", "Дивина", "Футболіст", "Синкові захотілось барабана", "Розумна дитина", "Учителька сказала". 

Володимир  Вернадський  був  і  назавжди залишиться в історії людства геніальним ученим, не лише людиною Землі  і Космосу,  а  й  великим  Сином  українського  народу.  Людиною,  чиє  ім’я навічно вписане в історію Української Академії наук.

"Один господар прийшов з міста, дає своєму синові медівник та й каже:
—  На, Васильку! Та поділися з   Петриком по щирості!
—  А то як діляться по щирості? — питає Василько..."

(Юрій Федькович)

Рухлива гра для маляток "Голова-хвіст" - з журналу "Малятко"

Пропонуємо малятам пограти в українські народні ігри:  "Плетений шум", "Сірий вовк", "Журавель", "Бобер", "Мак", "Подоляночка", "Мир-миром", "Гуси, гуси, додому!"

Цікаві оповідання про Великдень від Андрія М'ястківського, Ніни Наркевич, Петра Волиняка, Василя Скуратівського,  Леоніда Полтави, Людмили Дорош та інших українських авторів.

Настала весна. Багато клопотїв з'явилося у звірів та птахів. Усі вони чепурили свої оселі, лісові галявини. Дехто змінював вбрання: зайці скидали білі шубки, а натомість одягали сірі, вовки та ведмеді лише обновляли старі кожухи, бо не звикли міняти кольору. Та найбільше метушились малята, потай від усіх готуючи подарунки, адже незабаром - мамине свято. У цей день на головній лісовій галявині мали зібратися найповажніші мешканці лісу й вирішити, кому ж присудити головний приз за найкращий подарунок....

Для маленьких читачів - ілюстровані сторінки з віршами про маму з чудової книжечки "Чарівне яєчко" (художники:  К.В. Самойлов і Л.В.Белякова)

Цей матеріал - про народні традиції святкування Великодня гуцулами - з квартальника "Гуцульщина", що видається спільнотою українських емігрантів у Канаді (м.Торонто)

«Христос Воскрес! Воістину Воскрес!» — чуємо ми звідусіль у ці прекрасні весняні дні вже більше 2000 років. Гарно прибраний дім, паска на столі та звичайно ж крашанки і писанки — саме так виглядає українська оселя у це чудове свято. За кордоном можна побачити різні традиції і звичаї. Ми поцікавились трохи, які саме...

 

Великдень — одне з найсвітліших та найбільших християнських свят, яке з нетерпінням чекають люди по всьому світові.

У 2025 році Великдень православні в Україні святкуватимуть 20 квітня.

Напередодні 200-річчя Тараса Шевченка кременчуцькі майданівці на чолі з художником Сергієм Брильовим намалювали величезне графіті, як подарунок Кобзареві.
(Архів. Дата публікації: 10 березня 2014 року)

На харківській висотці намалювали найбільше у світі графіті із зображенням Тараса Шевченка. Портрет Кобзаря, намальований на житловому сімнадцятиповерховому будинку по проїзду Садовому, 30, увійшов до Книги рекордів України.

(Архів. Дата публікації: 24 жовтня 2014 року)

"...  Повернувшись до Києва, Василенко викладає в університеті курс української історії.  Очолює  в  уряді  Скоропадського  Міністерство  освіти.  Результатом діяльності Комісії стало створення Української Академії наук, перші збори якої  відбулися  27  листопада  1918  року.  Цікаво зазначити,  що  в  Статуті Академії  наук  було  зазначено.  що  «орудою  діяльності  в  Академії  наук  є виключно українська мова», а дійсним членом Академії наук не може бути вчений, який  не володіє українською мовою...."

"...Він від молодости до нинішнього  сивого  волоса  був  українцем  —  самостійником,  народовцем  у найкращому значінні цього слова...  Багато  тертя  і  каміння  стрічав  цей  невтомний  діяч-українець  на  довгому шляху  своєї громадської  праці.  Але  заслуги  його  на  полі  української культури величезні і безсумнівні….» (Богдан Лепкий)

 

«Досягнення науки варто пропагувати через життєпис учених, які їх творять» (Василь Шендеровський)

 

Земля Українська є батьківщиною багатьох визначних учених і культурних діячів, що зробили неоціненний внесок до розвитку світової науки й культури. В останні роки стараннями окремих дослідників і подвижників поступово почали зникати білі плями в нашій культурі і науці. Повертаються незаслужено забуті й штучно вилучені імена вчених і творців української культури. Але вже так повелося, що про українських письменників, діячів культури ми знаємо набагато більше, ніж про вчених-природодослідників і винахідників. За деякими підрахунками більше кількох сотень українців наприкінці ХІХ та у першій половині ХХ століття працювали за кордоном і користувалися неабияким авторитетом у науковому світі. Серед них було чимало таких, чиїми відкриттями пишається весь світ...

Матеріал про вшанування пам'яті Віри Річ, англійської поетеси та публіциста, найталановитішого перекладача й популяризатора української художньої літератури англійською мовою, подається з архіву новин інформаційно-аналітичного часопису "Каменяр" від 18 квітня 2011 року.

Стаття про видатну британську поетесу, перекладачку української поезії на англійську мову, активну діячку у сфері української культури, журналістку Віру Річ надана з архівів інтернет-версії газети "Галичина" і датована 15 липня 2010 року.

Віра Річ - одна з найбільших перекладачів української поезії англійською мовою. Серед її досягнень - переклади англійською творів таких видатних імен української літератури, як Тарас Шевченко, Іван Франко, Леся Українка, Микола Зеров, Василь Стус, Ліна Костенко та багатьох інших.  Ця енергійна жінка присвятила українській культурі понад 50 років. Але це було лише часткою її подвижницької праці, яка включала поетичні переклади з інших мов, громадську, правозахисну й журналістську діяльність і власну поетичну творчість.