Статті для дітей та батьків

Мульфільм "Котик та Півник" - класика дитячих мультиків, на яких росте малеча.
Жили-були Кіт і Півник. Зібрався якось Кіт у ліс за дровами, а Півника залишив будинок прибрати, та поїсти приготувати. Як тільки Кіт пішов, Лисиця - тут як тут. Виманила Півника з дому, схопила і побігла в ліс...  Цікава українська народна казка про Кота, Півника та хитру Лисицю екранізована на студії "Київнаукфільм", у 1991 році, до цього доклали свої вмілі руки: сценарист і режисер Алла Грачева,  художник - Микола Чурилов. Музику написав  композитор Юрій Шевченко.

Старий добрий мультфільм "Солом`яний бичок онлайн" за мотивами української народної казки, про те як дід зробив дід бичка з соломи та провчив бешкетників ведмедика, лисицю і зайченя, які без дозволу господарювали у нього на городі і в курнику...  Мультфільм створений на студії "Союзмультфільм" у 1954 році: сценарій фільма написала Ірина Філімонова, режисери - Леонид Аристов та Ольга Ходатаєва, музику написав Микола Будашкін, намалював героїв - Леонід Аристов.

В нашому "онлайн-кінозалі" будемо дивитися мультики для дітей, що створені за мотивами найкращих українських народних казок.

Капітошка — це весела краплинка чистого літнього дощу. Там, де з'являється Капітошка, - розпускаються квіти... Капітошка приносить веселощі та дружбу у будинок Вовченяти і допомагає йому зрозуміти, який він є насправді. Мультик створено на студії Київнаукфільм сценаристом і режисером Наталею Гузєєвою. Художній образ Капітошки був втілений художником Генріхом Уманським. Музику написав Генадій Сасько.

 

Веселий музичний мультфільм для дітей про черевички маленького хлопчика, які не хотіли вночі залишатись вдома і відправились гуляти.Однак хто би їх не приміряв, приборкати черевички вдалося лише їхньому господарю. Чудовий мультик "Черевички" випущений кіностудією "Київнаукфільм" у 1982 році. Режисер і автор сценарію  - Алла Грачова.

"Як Петрик П'яточкін слоненят рахував" — надзвичайно веселий, цікавий, яскравий мультик,  гідний уваги малят. Його зняли у 1984 році на студії Київнаукфільм. Енергійний та веселий розбишака Петрик П'яточкін уві сні  потрапляє до Африки. Там він намагається порахувати слоненят, але з неслухняними слоненятами то зробити дуже важко... Прокинувшись, Петрик стає слухняним хлопчиком... Автор Сценарію — Наталя Гузеєва, режисер — Олександр Вікен. Малював веселих персонажів Микола Чурилов. Пісеньки композитора  Володимира Бистрякова виконала співачка Наталя Рожкова.

На цих добрих, співучих, дотепних і веселих мультиках виросло не одне покоління. Не може не радувати, що герої цих мультфільмів говорять і співають українською мовою.

В нашому "онлайн-кінозалі" - цікаві та пізнавальні мультики українською, англійською та німецькою мовами.

 

 

 

Про походження та історію писанки розповідає відома українська писанкарка з Олександрії Ірина Михалевич (фотографії - з блогу авторки).

Іван   Якович  Горбачевський  —  український хімік, біохімік, гігієніст та епідеміолог, громадсько-політичний діяч, Академік АН УРСР. Професор  Іван  Горбачевський  є  символом  справжнього  вченого-патріота, який  усе  своє  життя  віддав  науці,  служінню  рідному  народові,  а  також ідеалам гуманізму. "З  культурного  і  наукового  боку  український  народ  виявив  себе  віддавна. Одним  з  найкращих  доказів  цього  може  бути  каменярська  праця  Нестора сучасних  хіміків,  славетного  українського  в  ченого  академіка  професора Івана Горбачевського..." (Юліас Стокла)

 

 

"Чим багаті, тим і раді.
Говорять гостям, коли їх щиро приймають тим, що мають у хаті."

(записано Володимиром Плав'юком )

"Всі будуть на одній виплаті - і бідні і баrаті.
На страстнім суді буде справедливість, бо Боr не дивиться на лице і стан."

(записано Володимиром Плав'юком )

"Азбука:

Азбука не йде на бука.
Вчити треба не биттям та погрозами, а умінням."

(записано Володимиром Плав'юком )

 

Володимир Плав’юк — відомий збирач українських паремій у Канаді. Після себе В. Плав’юк залишив не тільки опубліковану у 1946 році збірку „Приповідок”, але й велику кількість рукописних матеріалів для другого тому. Пояснення до паремій першого тому написані у дотепній і дохідливій для українсько-канадського читача формі. Володимир Плав’юк зробив надзвичайно цінний вклад у розвиток української фольклористики в Канаді.  Приповідки опубліковані за алфавітом і за темами, тому із задоволенням будемо знайомити читача з ними, починаючи від букви "А", і закінчуючи — "Я".

 

 

... «А тим часом сусідній цар крок за кроком захоплював їхню землю...» Загарбання країни сусіднім царем несе громадянам тяжку неволю, горе й смерть, що подається у творі як розплата за те, «що, насолоджуючись власним життям, вони зовсім перестали думати й дбати про свою державу».Чи не так і наш народ, видатний у мистецтві, піснях і танцях, вмілий і працьовитий, на багатій і щедрій землі віками зазнавав тяжкого гніту від сусідів? Твір Івана Липи «Близнята» унікальний тим, що в ньому є ще одна казка — її розповів онукові мудрий дід. Цей композиційний прийом — «два в одному» — не лише посилює емоційне сприйняття твору, а й дає зрозуміти, що на шляху боротьби за долю рідного краю — численні й складні перешкоди, здолати які далеко не кожному по силі, й те треба робити гуртом!

Казка Василя Симоненка у віршованій гумористичній формі утверджує оптимістичний, життєрадісний світогляд, силу дружби та взаємодопомоги. «Плачем горю не поможеш», — говорить народна мудрість, тому треба навчитися керувати своїми емоціями, завжди сподіватися на краще.

Саме на Великдень всі мами й бабусі роблять крашанки й печуть паски. Ці вироби зачаровують своєю красою. Вони запашні й духмяні. Змалечку дітки нетерпляче чекають Великодня як найголовнішого й найвеселішого свята. Діткам дуже подобається спостерігати, як народжується свято. Паски починають пекти в чистий четвер... 

"Коли Ісус Христос ходив зі святим Петром по землі, то вони проходили через одне село, а там невірні були. Побачили вони Христа, та й почали камінням та грудками шпурляти в Нього. І як торкнеться камінь Ісусової одежі - зробиться з нього писанка, а як торкнеться грудка, то перетвориться на крашанку. Святий Петро позбирав усе те до кишені, а пізніше людям роздав. З того й пішов звичай готувати писанки й крашанки до Великодня..."   (з легенди)

За повір'ям, хто скуштує по шматку від дев'яти різних пасок - цілий рік буде щасливим. Отож, хтось для того, аби обмінятися великоднім хлібом та крашанками, а хтось - щоб пограти у традиційні великодні ігри і поспівати веснянок, - збираються на Великдень біля церкви, відбувши вдома родинний святковий обід. Найвідоміші великодні гуляння в останні роки відбуваються  в Києві біля Михайлівського Золотоверхого собору та у Львові - в Шевченковому гаю.

У Великодень хлопці мають для розваги велику кількість ігор з елементами змагання чи боротьби.