Грицько Чубай
А В НЬОГО БУЛИ СИНІ ОЧІ
А в нього були очі сині,
Наче небо Вкраїни бездонне.
І від горя вони потемніли,
Мов від бурі дніпровська вода.
І печальную пісню приносив
Вітер з давнього рідного дому,
Десь там спало за горами сонце,
Та ніколи не спала біда.
Розгорявся вогонь гайдамацький
У душі у поета кипучій –
І ненависть , і гнів народу
Він у вірші свої виливав.
І летіло бунтарське те слово
На високі дніпровські кручі,
Де народ підіймавсь за свободу
Й червонів небокрай від заграв.
За матеріалами: http://www.rdobd.com.ua/
Більше віршів про Тараса Шевченка читайте за посиланням:
У поезії українських митців образ Тараса Шевченка є символом української державності, української нації, національної єдності українців, символом поступу до внутрішньої свободи, чесності, правди, самовираження, символом, що надихає жити, боротися, кохати - як вічна святиня, як уособлення найвищого розуму і непізнаного духу, як невмируща душа і пам'ять української нації...