Статті для дітей та батьків

"Навіщо? Навіщо? Навіщо 
Отой катехізис заслуг?
Залиш мені в спадщину 
Думку найвищу,
Нерепнуте небо і гострий плуг..."

(Василь Симоненко)

"Ступає ніч ногами бурими 
На почорнілий сніготал.
Під віями, як абажурами, 
Блищить очей твоїх овал..."

(Василь Симоненко)

"В букварях ти наряджена і заспідничена,        
Поворозками зв’язана, ледве жива,    
На обличчі тремтить в тебе радість позичена,
На губах скам’яніли казенні слова..."

(Василь Симоненко)

"Як він ішов!
Струменіла дорога,
Далеч у жадібні очі текла.
Не просто ступали —
Співали ноги,
І тиша музику берегла..."

(Василь Симоненко)

"Гей, нові Колумби й Магеллани 
Напнемо вітрила наших мрій! 
Кличуть нас у мандри океани, 
Бухту спокою облизує прибій."

(Василь Симоненко)

"Ти знаєш, що ти — людина? 
Ти знаєш про це чи ні? 
Усмішка твоя — єдина, 
Мука твоя — єдина,
Очі твої — одні..."

(Василь Симоненко)

"Коли крізь розпач випнуться надії 
І загудуть на вітрі степовім,
Я тоді твоїм ім’ям радію 
І сумую іменем твоїм."

(Василь Симоненко)

"Ростуть над ставком дві берези. Стрункі, високі, білокорі. Опустили берези зелені коси. Віє вітер, розчісує їх. Тихо шелестять листям берези. То вони про щось розмовляють. Однієї ночі стало холодно. На траві заблищали білі кристалики льоду. Прийшла до беріз осінь. Принесла їм золотисті стрічки..." (Василь Сухомлинський)

 

"Сергійків старший брат Максим пішов служити в армії. Надіслав брат додому листа. Пише, що служить далеко-далеко, біля самого моря. А там усе не таке, як удома: скрізь каміння, і море безкрає, суворе... «Сергійку,- пише брат.- Піди в поле, зірви колосок пшениці, поклади в конверт і надішли мені»..." (Василь Сухомлинський)

"У Ніни велика сім’я: мати, батько, два брати, дві сестри й бабуся. Скоро день народження Ніни. Мама сказала, що на її іменини у них буде святковий обід. На обід Ніна хай запросить подруг. Ось і настав цей день...." (Василь Сухомлинський)

"У лузі, під гіллястим дубом, багато років жила криниця. Вона давала людям воду. Під дубом біля криниці відпочивали подорожні. Одного разу до дуба прийшов хлопчик. Він любив пустувати. Тож і подумав: «А що воно буде, як я візьму оцей камінь і кину його в криницю! Ото, мабуть, булькне дуже!» Підняв камінь, кинув його в криницю. Булькнуло дуже. Хлопчик засміявся, побіг і забув про свої пустощі...." (Василь Сухомлинський)

"Зіна вкладалася спати. А надворі почалася гроза. Гримів грім, з-за Дніпра насувались чорні хмари. По залізному даху зашумів дощ. Блиснула блискавка, на мить стало ясно, як удень. Зіна побачила: на подвір’ї стоять калюжі води, йде дощ. Ой горе, що ж це таке? - на лавці, під дощем, лежить її лялька Зоя. Вона забула Зою на лавці..." (Василь Сухомлинський)

"Вдень почав танути сніг, капали краплі з дахів. А вночі знову підмерзло. Вийшов з хати Юрко і побачив велику крижану бурульку. Вона звисала з даху. Зійшло сонце, і бурулька заблищала різнобарвними вогниками..." (Василь Сухомлинський)

У прикольному мультику  "Свинка Пеппа" присутнє кепкування. Як от пародії на фольклор. Наприклад: на казки (Пан Вовк, що дув на свій будинок, щоби перевірити його на стійкість; "Педро та бобове стебло" - Мама Свинка в ожиновому кущі, як у "Сплячій красуні" і т.д.). А ще - ненав’язлива іронія над трудоголіками, втілена в образі Пані Кролиці, яка працює на пожежній станції, стюардесою на літаку, керує автобусом, поїздом та вертольотом, тогрує у продуктовій крамниці, а влітку ще й морозивом з фургону і т.п. Окрім гумору, у "Свинці Пеппі" також є деталі, які найчастіше не помічають діти, але які рідко лишаються поза увагою дорослих.

Не всі персонажі мульфільма "Свинка Пеппа" - тварини. Є і люди: наприклад, Королева та Санта Клаус. Також усіх ляльок та садових гномів зображено у вигляді людей. А ще є Пан Бульба, такий-собі живий овоч. До речі, усі персонажі, яких показуть по телевізору (крім Королеви), - картоплини (можливо, натяк на "couch potatoes" (дослівно "диванні картоплини", - так називають людей, які увесь час проводять на дивані перед телевізором). Ще одна кумедна деталь: кури Дідуся Свина мають складні та майже вишукані імена (Джамайла, Ванеса, Сара та півень Невіл).

Часом підчас перегляду мульфільмів або мультсеріалів, які страшенно подобаються нашим дітям, хочеться або це перемкнути, або втекти. Часто ми, користуючись нагодою, тікаємо займатися хатніми справами. Але це не найкращий вихід, бо як це без сумісного перегляду та подальшого обговорення з дітьми? Іноді навіть буває так, що улюблений мультик стає для дитини основною темою для розмови, і якщо ви його не бачили, то вам із нею уже і поговорити нема про що. Але усім зрозуміло, що тікати доводиться не від батьківських обов’язків, а від нудьги. Особливо це стосується мультфільмів для дітей від 1 до 3 років та дошкільного віку. Проте, нарешті, завдяки Естлі Бейкеру Девісу та компанії E1Kids з’явився мультсеріал, від якого перестали хто-куди розбігатися батьки. Отже, "Свинка Пеппа" - мультик абсолютно дитячий, головні герої - діти-дошкільнята, проте дорослі знаходять у ньому щось і для себе.

"Катруся вже справжня школярка! Вчиться вона в першому класі і вміє читати: «Оса мала. Мамо, тут оса». Ого, Катруся вміє не тільки читати, а вже й букви пише. У неї є зошит, і в ньому кожну сторінку розліновано на рядки – це зошит для письма. Є ще в школярки і другий зошит – для арифметики. Його розліновано клітинками. А третій зошит – для малювання. На першій сторінці Катруся намалювала яблуко й гриб. Яблуко розмалювала червоним олівцем, а шапочку на грибі – жовтим. Чудовий вийшов грибок! Справжнісінький маслючок – молоденький, тугий, ніжка товста і шапочка трохи набік. Та найбільше подобається Катрусі новий буквар. Яка ж це хороша книжка!..." (Олесь Донченко)

"Ну й ловко грає Андрiйко на пищику! Ви нiколи не чули, як вiн грає? Пищик у нього як живий. Схоче Андрiйко - i заспiває вiн у нього тоненько-тоненько, як комар. Схоче - обiзветься товсто, загуде, як джмiль. А буває, закукурiкає, як молодий пiвник, - i голосисто, i трошки хрипло. А подумати тiльки - звичайний пищик iз стручка жовтоï акацiï! Та самий стручок не засвистить, хоч дмухайте в нього цiлий день! Треба вмiти зробити з нього пищика...." (Олесь Донченко)

​У оповіданні "Голубий гвинтик" Олеся Донченка йдеться про те, як працюють на заводі мами і тата малюків з дитячого садку.

Ілюстровані оповідання Олеся Донченка: "Подорож до млина", "Голубий гвинтик", "Золоте яєчко", "Любима книжечка", уривки з повісті "Лісничиха".