Статті для дітей та батьків

Видатний український письменник Олесь Гончар багато сторінок своїх творів присвятив дітям, дитинству. От і в розповіді «Романові яблука», взятій із широковідомого твору письменника «Твоя зоря», дорослі герої весь час подумки вертаються в ту неповторну пору, яку називають світанком життя. Автор-оповідач і Кирило Заболотний, у минулому бойовий льотчик, а тепер дипломат, перебуваючи далеко від Батьківщини, часто згадують рідний край і своє дитинство. Заповітними мріями-спогадами вони діляться зі своєю маленькою супутницею дівчинкою Лідою...

 

"Така золота, що нема зупину.
Така буйна — нема вороття..."

(Леонід Кисельов)

"В зорянім серпневім павутинні 
Нап'яли блискуче полотно. 
Просто неба, у дворі правління 
Леніна показує кіно..."

(Леонід Кисельов)

"Не йму віри політикам,
Ані тим, що підтримують існуючі суспільні лади, 
Ані тим, що базікають про нові 
І нишком колючий дріт припасають 
Для своїх кібернетичних раїв..."

(​Леонід Кисельов)

"Завтра буде світ такий, як завше — 
Білий, жовтий, трохи вороний.
І зависне небо, наче зашморг.
Як і має бути восени..."

(Леонід Кисельов)

"І мати молода, і сонце юне,
І в неї на колінах немовля.
В прозорому повітрі, наче струни, 
Гудіння оксамитного джмеля..."

(Леонід Кисельов)

"Земля така гаряча,
Така руда земля. 
Маленький хлопчик плаче: 
Не бийте журавля!.."

(Леонід Кисельов)

"Так, вона залізна, наше слово — криця 
Гучнодзвонна мідь.
Над життя і згубу у космічнім віці 
Вічністю бринить..."

(Леонід Кисельов)

"Мій щур такий любесенький, 
Любесенький, дурнесенький, 
Співає у норі..."

(Леонід Кисельов)

"Шкода Москви. Вже наче відійшов 
Від сподівань і пристрастей Арбату 
І паху бурштинової ґербати 
У мареві тих марень, тих розмов...."

(​Леонід Кисельов)

"Стати б хоч на менти лічені 
Характерником мені — 
Подарую кожній дівчині 
Лицаря на коні..."

(​Леонід Кисельов)

"Він був як полум'я. Його рядки — 
Дзвінкі і небезпечні, наче криця, 
Переживуть і жито, і пшеницю,
І хліб, і сіль, і війни, і віки..."

(Леонід Кисельов)

"Доки буде жити Україна 
В теплім хлібі, в барвних снах дітей 
Йтиме білим полем Катерина 
З немовлям, притнутим до грудей..."

(Леонід Кисельов)

Доля українського поета Леоніда Кисельова трагічна, як трагічні долі багатьох інших великих поетів. Лауреат премії імені Павла Тичини «Чуття єдиної родини» (посмертно, 1992 р.), член Спілки письменників України (посмертно, 1990 р.) Леонід Кисельов народився 21 вересня 1946 року у письменницькій родині. А помер він від лейкемії (рак крові) у 22 роки - 19 жовтня 1968-го. Леонід Кисельов писав вірші лише протягом 11 років — з 11-ти до 22-х. Починав як російський поет, і його поезії увійшли до антології російської поезії. А останні два роки життя писав вірші українською мовою. И вони увійшли до антології поезії української...

Дитячі вірші-верлібри від Василя Голобородька: "На косовиці", "Замовляння дощика", "Солодкі деревця", "Соловейків теремок", "Пташина сіянка", "Зелена колиска", "Метеликове читання", "Відлуння", "На узліссі". 

 

Вірші-верлібри Василя Голобородька для дітей: "Хлопчик, який стоїть серед літа", "Імена дівчаток і хлопчиків", "Дощ", "З дитинства: дощ", "Хлопчик малює літо", "Грушка", "Дві яблуньки", "Піч", "Зустріч у лісі", "Лис".

"Кожне слово
нашої мови
проспіване у Пісні
тож пісенними словами
з побратимами
у товаристві розмовляємо..."
(Василь Голобородько)

"Ми йдемо по Україні:
від степів до гір,
від лісів до морів —
звідусіль виходимо на прадавні шляхи,
і немає нам ліку..."
(Василь Голобородько)

"Ще вчора я нізащо б не погодився на твій від'їзд, 
ти ж знаєш як боляче мені було б дивитися 
на автобус, що від'їжджає, 
автобус, засклений поглядом моїх очей..."

(Василь Голобородько)

"​Я уплетений весь до нитки
у зелене волосся дощу,
уплетена дорога, що веде до батьківської хати,
уплетена хата, що видніється на горі, як
зелений птах..."

(Василь Голобородько)