Андрій Малишко, "Ми підем, де трави похилі"


Андрій Малишко. Ми підем, де трави похилі. Вірш

 

 

Андрій Малишко

МИ ПІДЕМ, ДЕ ТРАВИ ПОХИЛІ

Ми підем, де трави похилі,
Де зорі в ясній далині,
І карії очі, і рученьки білі 
Ночами насняться мені.

За річкою за голубою 
Дві чайки у хмару зліта,
В краю придніпровськім 
Ми стрілись з тобою,
Веселко моя золота.

Над полем зарошені віти 
Зелене верхів’я звело.
У парі з тобою ми будем любити 
Усе, що на душу лягло.

І стеляться обрії милі,
І вечір в ясній далині,
І карії очі, і рученьки білі 
Ночами насняться мені.

 
     

За матеріалами: Андрій Малишко. Поетичні твори, літературно-критичні статті. Упорядкування Н. М. Гаєвської. Київ, видавництво «Наукова думка», 1988, стор. 307. 

 

 

Більше віршів Андрія Малишка на нашому сайті:
 
Андрій Малишко, поезії
Андрій Малишко — український поет, перекладач, літературний критик. Постать Андрія Малишка вирізняється глибокою поетичною самобутністю, власним баченням світу, органічним єдинокорінням з народнопоетичною творчістю, інтимним тоном звучання, навіть коли він говорить про світові, загальнолюдські проблеми. А ще — пісенністю своєї лірики, тим, що кожен її рядок бринить за камертоном української народної пісні.

Останні коментарі до сторінки
«Андрій Малишко, "Ми підем, де трави похилі"»:
Всьго відгуків: 0     + Додати коментар
Топ-теми