Василь Симоненко
ДЕСЬ НА ГОРИЗОНТІ ХМАРА-ХУСТКА
Десь на горизонті хмара-хустка
Манить в даль, мов дівчина у сад,
І весни такі пахучі згустки
Розплескалися об голубий фасад.
Дні стоять погожі і привітні —
Розтопилося б і серце кам’яне;
Всі на вулицях — немов знайомі, рідні,
Лити чомусь не впізнають мене...
(12.07.1955)
За матеріалами: Василь Симоненко. На схрещених мечах: вибрані твори, 3-є видання. Упорядкування В.Л. Костюченко. Київ. Університетське видавництво "Пульсари", 2004, стор. 16.
Останні коментарі до сторінки
«"Десь на горизонті хмара-хустка" (Василь Симоненко)»:
Всьго відгуків: 1
+ Додати коментар
ну сойдьот!