Статті для дітей та батьків

"Козак з біди не заплаче. 
Козак із бідою, як риба з водою. 
Козак мовчить, а все знає. 
Добрий козак баче, де отаман скаче. 
Козак журби не знає. 
Терпи козаче, атаманом будеш.
Степ, та воля — козацька доля.
У козака: кінь і кульбака."  (записав Володимир Плав'юк)

Іван Павлович Пулюй (2 лютого 1845 року, Гримайлів, Гусятинський район, Тернопільська область —  31 січня 1918 року, Прага) — український вчений-фізик і електротехнік, винахідник, організатор науки, громадський діяч, перекладач, а також - доцент Віденського університету, професор Вищої технічної школи в Празі, ректор першого в Європі електротехнічного факультету, доктор Страсбурзького університету, державний радник з електротехніки Чехії і Моравії.

Дитячі вірші Анатолія Камінчука: "Їде поїзд", "У дитячому садку", "Трамвайчик", "Малюнок", "Спи, Сонечко, спи", "Сіла білка у літак", "Коні і поні", "Кіт Василь варив кисіль", "Курчатко", "Бобри", "Сичі", "Льодохід", "Млин", "Березень - як зайчик", "Чечір-вечір", "Котики вербові", "Хитрий лис", "Морквинка", "Золоті відеречка", "Де ходив журавель", "Когутик-співунець", "Там хатина жайворина", "Коровай", "Вусанчик-колосок", "Колосок проснувся", "Дід-лісник", "Вівчарик", "Дощик-самосій", "Світлячок", "Обід у кота", "Лічилка", "Синій сон", "Бабині квіти", "Так, так", "Гойдашечки", "Пасовище", "Пісенька", "Пора діткам спати", "Лісом бігло деревце", "Хрущ і плющ", "Єноти", "Їжаки Їжаковичі", "Струмок", "Капелюх", "Прокіп сіяв кріп", "При долині дім", "Суниці для синиці", "Скік-скок", "Метелик", "Сміливий кіт", "Хомка", "Нема сома вдома", "Ось яка родина", "Чапленята-чапачі", "Осине сіно", "Вербова розмова", "Дзвоники", "Останній листочок", "Ожеледиця", "Сніжок", "Моржі", "Годівнички", "Півникове горе", "Жарт", "Снігу намело", "Іній".

"У сьогоднішній переломний час для нашого суспільства, коли йде фізичне знищення нашого народу ворогом, не можна забувати про культурний геноцид, який часто більш підступний, бо непомітний. Але він є і щодня ми попадаємо під його вплив. І тільки вигравши культурну війну у наших головах, виборовши можливість для наступних поколінь стати розумними, освіченими, патріотично налаштованими громадянами, що пишаються своєю країною та мають власну гідність, забезпечимо мир і процвітання наступним поколінням. Фізичні негаразди, каліцтва, нестатки, звичайно, є першочерговим питанням на яке ми звертаємо увагу і зосереджуємо усі сили але не забуваймо про основу цих негараздів – збіднілість душ та дефіцит культури, освіти. Найважливіше у навчанні, вихованні дитини, залучення до читання – це приклад дорослих, сім`ї, оточення, залучення до читання у школі, відвідування бібліотек та заходів закладів культури, мода на читання через ЗМІ та інші засоби реклами культури та читання, що повинна забезпечити держава адже у неї тут особлива роль – дбати та підтримувати культурний та освітній розвиток задля гідного розвитку країни..." (Ірина Мацко)

Збірочку дитячих поезій Анатолія Камінчука складають віршики: "Веселе полювання", "Білий слон", "Баба Віхола", "Льодохід", "Завесніло", "Барвіночку синьоокий", "Синій льон", "Липка", "Вишенька", "Розкажи нам, колосе", "Коник гривою    трясе", "Чики-брики". Це – веселі, дотепні вірші для дітлахів про любов до рідного краю, про ігри й розваги малюків.

 

 

 

Коротенькі дітячі віршики Анатолія Камінчука: "Азбука", "Світлячок", "Козлик і дощик", "В гостях у білочки", "Батьківщина", "Рідне слово", "Кобзар", "Дзвоники". 

"... Тоді ще не було ні телевізора, ні домашнього кіно, а були в мене кольорові олівці, які мама подарувала на день народження. І я взявся до малювання. Хотілося побачене диво за вікном перенести на папір. І застрибали, як живі, зайчики та білочки, повиростали химери-дивовижі,    захурделила    сніговиця, заграла у переливах сонця райдуга-веселиця. Не зчувся, як і день минув. Повернулася мама з роботи. Похвалила за малювання. А тоді мені  забажалося ще й віршики до малюнків зробити. Не пам'ятаю, які вони були, ті віршики. Та головне — ті рядочки сподобалися мамі, і вона мене знову похвалила. Мабуть, саме відтоді я й почав римувати, тобто писати вірші. Отой радісний і святковий стан душі бережу в собі, коли беруся за перо, коли мережу рядки, коли пишуться вірші для Вас, малята. (Анатолій Камінчук)

 Унікальний вишитий «Кобзар» Тараса Шевченка, виконаний рівненською майстринею Оленою Анатоліївною Медведєвою, можна побачити у Волинському краєзнавчому музеї. За допомогою техніки вишивки (стебнівки) відтворено тексти восьми (без скорочень) поетичних творів: «Думи мої», «Перебендя», «Катерина», «Тополя», «Думка» («Нащо мені чорні брови»), «До Основ’яненка», «Іван Підкова», «Тарасова ніч». Біля назв творів подано авторські присвяти. Вишиті тексти «Кобзаря» доповнено ілюстраціями. Так, відтворено шість малярських творів самого Тараса Шевченка, які належать до періоду його ранньої творчості.

Ми живемо в цьому світі, де кожний із нас має своє прізвище. Прізвище. А чи задумувались ви над тим, звідки воно, де починався ваш родовід? Осмислення самих себе, своєї історії, свого коріння - це те, від чого починається само усвідомлення особистості як українця, це самоусвідомлення нації, яка почала своє відродження після вікового сну... Відродження наших українських імен як чоловічих, так і жіночих, відродження віри, духовності наших традицій, звичаїв, моралі - це ті чинники, без яких буде важко будувати могутню, процвітаючу державу, ім’я якої - Україна.

У цій ілюстрованій художником Олександром Кошелем книжечці маленький читач познайомитья з цікавими птахами  та  тваринами,  а  також  прочитає маленькі віршики, які написав український поет Олександр Олесь.

 

 

Абетка — це те, з чого формується чудовий світ слова, а значить, — світ спілкування, світ поезії, світ пісні, світ прекрасного. Із звуків, спочатку нерозбірливих, потім чітких, починається й мова дитини. І, безумовно, настане час, коли вона відчує потребу дізнатися, як виглядають звуки, що їх чути навкруги. Отут, любі друзі, стане Вам у нагоді «Абетка» яку підготувало видавництво «Посередник». Написана вона була ще у 1944 році відомим українським поетом Олександром Олесем для свого маленького сина. Тому і називалася книжечка «Алфавіт віршами, писаними для сина». Сподіваємось ця ілюстрована книжечка дасть можливість діткам вивчити букви, нові слова і поняття. А зрозуміти їх допоможуть яскраві, веселі малюнки художника Тома Тарнавського.

 

"Діти, то роса Божа.

Дитину заболить головка, а маму серце.

Діти мають великі вуха і довгий язик.

Добрі діти — вінець, а лихі — кінець."

Ці та багато інших приповідок, записаних Володимиром Плав'юком, читайте у цій статті.

"... Очевидно, що слова вчителя: поговоріть з ним, натисніть на нього, і кличте до відповідальності – марні. Запит батьків до психолога – підсильте його мотивацію – некоректний і теж марний. “Говорити” і трансформувати, як правило, потрібно щось у всій сімейній системі. Причому, безвідносно успішності в навчанні..." (Світлана Ройз)​

Міжнародний колектив розробників ігор «Colabee Studios» створив відеогру за мотивами найвідомішого твору Лесі Українки «Лісова пісня». За словами авторів ідеї, гра «Forest song» не лише базується на творі української поетеси, а й відображає українську культуру та традиції. "The Forest Song" ("Лісова пісня") - гра з живим рівнем, в якій гравець зможе в ролі українського селянина досліджувати загадки світу живих і світу духів, спілкуватися з містичними лісовими істотами, вирішувати різні головоломки.

Сучасна за змістом, нова книжка Оксани Лущевської «Задзеркалля» від «Видавництва Старого Лева» проговорює безліч підліткових тем: сприйняття світу 12-річками, дружбу та самотність, нецікавість життя та силу волі. 128 сторінок твору будуть актуальними не лише для підлітків, а й для старших читачів. 

Пропонуємо спробувати новий цікавий спосіб малювання для ваших діточок різного віку, який розвиває сенсорику та уяву. Це заняття сподобається діткам як щось нове і незвичайне: вони зможуть добре пофантазувати і зробити щось надзвичайне... Малювання у пакеті має свій величезний плюс в тому, що після нього вам не потрібно буде відмивати малюка і усю прилеглу територію від фарб :).  Крім того, це чудовий спосіб зайняти дитину будь-де...

Мультик "Нетямущий горобець" створено у 1970 році на студії "УкрАніма" за мотивами казки Лесі Українки «Біда навчить». Режисер - Ніна Василенко. Сценарій написав В. Проценко. Композитор - Володимир Губа. Художник - Ж. Покулітая.

Google створив нову пошукову систему для дітей, що має назву "Kiddle". Новий «пошуковик» є аналогом традиційного варіанту Google. Проте, в ньому є фільтри, які не пропускають певні типи інформації. Так, шукаючи щось у всесвітній мережі за допомогою Kiddle, пошукова система змінює порядок лінків: перші три сторінки призначені тільки для дітей, а вже усі наступні посилання розраховані й на дорослого. Окрім того, при введені певних типів слів у пошук, Kiddle блокує пошуковий запит.

"Усе, що я раджу, треба знати тільки педагогові, і необов’язково знати вихованцям. Педагогічна обізнаність, педагогічна «освіченість» учнів приносить, як правило, не користь, а шкоду. Справа в тому, що однією з умов високої ефективності педагогічного впливу є обстановка ненавмисності цього впливу. Іншими словами, учневі не треба в кожну дану мить знати, що вчитель його виховує. Виховний намір має бути прихований обстановкою дружніх, невимушених взаємин. Чому людина не повинна знати, відчувати, що її виховують? Тому що справжнє виховання — це самовиховання. Треба створити таке спілкування вихователя й вихованців, щоб кожне слово, звернене до юного серця й розуму, пробуджувало внутрішні духовні сили, викликало внутрішню роботу розуму й серця, спрямовану на самопізнання й самовдосконалення. Якщо ж людина на кожному кроці відчуває й розуміє, що її виховують,— здатність до самопізнання й самовдосконалення притупляється..." (Василь Сухомлинський)

"Найважливіший засіб відвернення лінощів — не повинно бути неробства й пустого проведення часу. Не повинно бути такого періоду в духовному житті людини, щоб вона нічого не створювала. Потворним у всіх відношеннях є те, що дорослі спеціально створюють умови для ледарства й неробства, називаючи це неробство дитячим літнім відпочинком. Відпочинок має бути тільки активним, являючи собою зміну характеру діяльності. З душного міста дітей треба вивозити в села, нехай вони тут, серед полів і лук, займаються посильною діяльністю, загартовують свої сили. Могутній засіб відвернення лінощів — обмеження бажань. З дитинства нехай людина на власному досвіді пізнає суть понять: не можна, треба, можна. Разом з батьками слід добиватися того, щоб дитина себе обслуговувала. Людина нехай змалку зазнає труднощів, переборюючи їх напруженням фізичних і духовних сил. Злиття фізичних і вольових сил виховує працьовиту, вольову людину..." (Василь Сухомлинський)