"На дереві сиділа білочка. Вона їла горіх. Смачний, бо аж очі заплющила. Крихітка горішка впала на землю. За нею друга, третя. Багато крихіток впало на землю. А стежечкою між травою бігла Мурашка. Поспішала по їжу маленьким мурашенятам. Вона прямувала на баштан: чула, що там є багато солодких крихіток кавуна. Раптом чує - падають з дерева крихітки горішка. Попробувала Мурашка - горішок запашний і смачний...." (Василь Сухомлинський)
"... Ще з дитинства, — а це, власне, тільки з дитинства й буває, — міфи й символи Гуцульщини ввійшли в плоть і кров нашого поета. І це часто міфи й символи загальноукраїнські або їхні локальні варіації. А також загальнохристиянські в конкретному місцевому побутуванні. Ці останні не тільки мирно співіснують з дохристиянськими поганськими, а часто й перегукуються в своїй поетичній функції або постають симбіотично. Поетика гуцульських обрядів, замовлянь, заклинань, легенд, узвичаєнь, усього естетизованого, як мало де інде, побуту й поводження — все це аспект світогляду, поважна частина Герасим’юкової свідомости й образного скарбу, «велетенського дерева мови» — але це не заважає йому в його глибокій християнській вірі. Це один із небагатьох наших поетів, у віру яких віриш, бо відчуваєш її в тканині мовлення, в ставленні до світу й людини..." (Іван Дзюба)
Поезії Василя Герасим'юка
Поезії Василя Герасим'юка: "Чоловічий танець", "Ідуть прокажені. Леправі не можуть не йти...", "Перший сніг", "Білого гриба запах сниться — тулиш до листя...", "Марю лиш вогневим блискавки списом...", "У захристії трійця стоїть... ", "Я вижив тут, і я тобі віддам...", "Жива ватра", "Вінок тобі плетуть. І ти підходиш тричі", "Я прокинувся в серпні з холодних космацьких отав...", "Ну де ти познаходив цих музик!", "Нічні дзвони Володимирського", "Ранкова пастораль", "Важко прокинутись і піти", "Люблю мамин почерк. Слова її переловім", "Жовта нитка буде. Нитка жовта", "Сонет", "Святили паску черешневим цвітом".
Техніка вишивання: "хрестик косий звичайний" (непрозорі рахункові шви художнього вишивання)
Технікою художнього вишивання хрестик косий (або звичайний) виконують найрізноманітніші орнаменти з декорування виробів. При вишиванні хрестика косого з лицьової сторони настиляються дві рівні діагональні (косі) стібки зліва направо і справа наліво. Звідси й назва хрестик косий. Його ще називають звичайним, бо ним вишивають повсюдно, в усіх регіонах України, в країнах слов’янських народів тощо.
Непрозорі рахункові шви художнього вишивання. "Курячий (кучерявий) брід" (техніка виконання)
Шов "курячий брід" поєднують в орнаментах із лиштвою простою, качалочкою, швом «кочелистий», «солов’їними вічками», довбанкою тощо. Цим швом найбільше вишивають лінії розводу в основних орнаментах, виконаних білим по білому або ніжними відтінками інших кольорів.
У статті надається характеристика рахункових швів вишивання та техніка виконання "непрозорого оксамитового шву". Оксамитовим швом вишивають найрізноманітніші основні орнаменти при декоруванні плечового, поясного та верхнього одягу. Його використовують як з’єднувальний оздоблювальний шов художнього вишивання.
На кожну літеру абетки видатна українська поетеса Варвара Гринько написала віршика, скоромовку або загадку, пісеньку чи лічилку. Тому цей "Букварик-веселик" - справді є веселою і динамічною книгою з яскравими ілюстраціями художниці Світлани Лопухової майже до всіх віршиків.
Віршики Варвари Гринько про рослини
Поезії Варвари Гринько для малят про яблуньку, городину та квіти: "Дині", "Кавуни", "Цибуля", "Маки", "Яблунька-дичка" та загадка про капусту.
Коротенькі віршовані казочки Варвари Гринько зі збирки "Букварик-веселик": "Білий бичок", "Лис", "Цапок", "Казочка про букви".
Віршики-скоромовки від Варвари Гринько: "Чапля", "Фартушок", "Скоромовка" ("Пішли рясні дощі"), "Тигр", "Рись", "Скоромовка" ("Лили, лили, лили").
Потішки для малят від Варвари Гринько: "Їхав, їхав", "Сова".
"Абетка" відомої української поетеси Ганни Чубач - це гарно ілюстроване видання з віршиком для кожної літери, що легко і весело запам'ятовується та допомогає її вивчити.
Поезії Ганни Чубач для малят: "Біля чапля", "Роса", "Сніжинки", "А я козу дою, дою", "Хвалько", скоромовка "Дві Варвари" та казка у віршах "Жук малий і волохатий".
"Жук малий і волохатий
Все життя прожив без хати.
Вдень від холоду тремтів,
А вночі від страху млів.
Дощик спинку обливав,
В душу смутку наганяв.
І набридло йому жити
Під дощами і під вітром.
Жук малий і волохатий
Захотів своєї хати..." (Ганна Чубач)
Дитячі поезії Івана Малковича
"Молитва до ангела", "Понад Дніпро гуде метро", "Якщо дерево...", "Свічечка букви "Ї", "Маленькому козакові", "Отакий роззява", "Подорожник", "Чоловік", "Мої гості" - добірка віршів Івана Малковича для найменших школяриків.
"Все у нас, бачиш, не так:
ранок долину залляв,
лісу сосновий їжак
сонце на спину узяв..."(Іван Малкович)
"Гори плечима загати,
щоб не зсувалися на неї по ночах,
аби опівночі циганка в кожне з вікон
беззубо не всміхалася до неї..."(Іван Малкович)
Гумореска Євгена Дударя "Слон і мухи"
"Вчені мухи зібралися на симпозіум. Тема симпозіуму: «До питання про походження приказки «Не робіть з Мухи Слона». Муха-доповідач з усією категоричністю заявила: "Приказка «Не робіть з Мухи Слона» в корені своєму не відповідає правді! Виходить, що первинним був Слон, а Муха вторинною. Коли все навпаки. І приказка, відповідно, має звучати «Не робіть із Слона Муху»...(Євген Дудар)
"Одного сонячного ранку в лісовому господарстві отримали чергову колоду. Колода була незвичайна. На корі висічено якісь знаки. Збоку на шнурочку теліпалася сургучева печатка. Начальник лісгоспу Ведмідь радісно заревів..." (Євген Дудар)
"В одному селі жила Червона Шапочка. Дівчина гарненька, ставненька. Нижню; половину її вроди облягали вичовгані джинси. Верхню — розписаний незрозумілими гаслами балахон. На голові хвацько сиділа червона шапочка. Подарунок від бабусі на день шістнадцятиріччя. За те її і називали Червоною Шапочкою..." (Євген Дудар)
