"Пригадую себе маленьким: надворі хуга, заметіль, зима. На вікнах «білі лисиці» — це Морозенко розмалював шибки. А в хаті холодно, а за вікном — світу білого не видко— завіяло, намело аж під стріху. Сиджу біля вікна й розглядаю химерні візерунки на склі, прохукую на шибках прозоре віконечко — ой леле, як там цікаво! У пухнастому інеї сині дерева, на гілках снігурі, синички, горобчики. На паркані, на дротах шапки снігу. А сніг іскристий, рожевий, лискучий. Тоді ще не було ні телевізора, ні домашнього кіно, а були в мене кольорові олівці, які мама подарувала на день народження. І я взявся до малювання. Хотілося це побачене диво перенести на папір. І застрибали, як живі, зайчики та білочки, повиростали химери-дивовижі, захурделила сніговиця, заграла у переливах сонця райдуга-веселиця.
Не зчувся, як і день минув. Повернулася мама з роботи.
Похвалила за малювання. А тоді мені забажалося ще й віршики до малюнків зробити. Не пам'ятаю, які вони були, ті віршики. Та головне — ті рядочки сподобалися мамі, і вона мене знову похвалила.
Мабуть, саме відтоді я й почав римувати, тобто писати вірші. Отой радісний і святковий стан душі бережу в собі, коли беруся за перо, коли мережу рядки, коли пишуться вірші для Вас, малята". (Анатолій Камінчук)
"Рідний край", "Батьківщина" ("Он повзе мурашка..."), "Це моя Україна" ("Зацвітає калина") - дитячі поезії Анатолія Камінчука по Україну.
Дитячі вірші Анатолія Камінчука: "Їде поїзд", "У дитячому садку", "Трамвайчик", "Малюнок", "Спи, Сонечко, спи", "Сіла білка у літак", "Коні і поні", "Кіт Василь варив кисіль", "Курчатко", "Бобри", "Сичі", "Льодохід", "Млин", "Березень - як зайчик", "Чечір-вечір", "Котики вербові", "Хитрий лис", "Морквинка", "Золоті відеречка", "Де ходив журавель", "Когутик-співунець", "Там хатина жайворина", "Коровай", "Вусанчик-колосок", "Колосок проснувся", "Дід-лісник", "Вівчарик", "Дощик-самосій", "Світлячок", "Обід у кота", "Лічилка", "Синій сон", "Бабині квіти", "Так, так", "Гойдашечки", "Пасовище", "Пісенька", "Пора діткам спати", "Лісом бігло деревце", "Хрущ і плющ", "Єноти", "Їжаки Їжаковичі", "Струмок", "Капелюх", "Прокіп сіяв кріп", "При долині дім", "Суниці для синиці", "Скік-скок", "Метелик", "Сміливий кіт", "Хомка", "Нема сома вдома", "Ось яка родина", "Чапленята-чапачі", "Осине сіно", "Вербова розмова", "Дзвоники", "Останній листочок", "Ожеледиця", "Сніжок", "Моржі", "Годівнички", "Півникове горе", "Жарт", "Снігу намело", "Іній".
Збірочку дитячих поезій Анатолія Камінчука складають віршики: "Веселе полювання", "Білий слон", "Баба Віхола", "Льодохід", "Завесніло", "Барвіночку синьоокий", "Синій льон", "Липка", "Вишенька", "Розкажи нам, колосе", "Коник гривою трясе", "Чики-брики". Це – веселі, дотепні вірші для дітлахів про любов до рідного краю, про ігри й розваги малюків.
Коротенькі дітячі віршики Анатолія Камінчука: "Азбука", "Світлячок", "Козлик і дощик", "В гостях у білочки", "Батьківщина", "Рідне слово", "Кобзар", "Дзвоники".
Чудовий автор для малечі !
Була б дитиною , читала б, зачитувалась віршами...
Дуже вони милі моєму серцю, читаю доньці .