"Веселе полювання" – збірка дитячих поезій Анатолія Камінчука (з малюнками)

Анатолій Камінчук, Веселе полювання, ілюстрована збірка, читати та завантажити

Анатолій Камінчук

ВЕСЕЛЕ ПОЛЮВАННЯ

(збірка)

ВЕСЕЛЕ ПОЛЮВАННЯ

Лисиці-сестриці
Стріляли із рушниці.
Летіли із рушниці
Солодкі полуниці.

Вовки стріляли вгору,
Летіли помідори.
Летіли помідори
До їжачка в комору.

На бочечках із меду
Стріляли два ведмеді.
Летіли не дробинки, —
Зелені капустинки.
Там зайчики стрибали
Капустку ту збирали.

Анатолій Камінчук, Веселе полювання, ілюстрована збірка, читати та завантажити

БІЛИЙ СЛОН

Мені приснився дивний сон
Ішов по стежці білий слон.
Біліла стежка і трава,
В слона біліла голова.

І на усенький білий світ
Біліла спина і живіт.
Біліло все від вух до ніг.
То слон, чи сон, чи білий сніг?

Анатолій Камінчук, Веселе полювання, ілюстрована збірка, вірш Білий слон

БАБА ВІХОЛА

Баба Віхола ішла,
Величезний міх несла.
Аж тут вихор налетів,
Міх пошарпав, потрусив.
Розв’язався бабин міх —
І посипав долу сніг.

Анатолій Камінчук, Веселе полювання, ілюстрована збірка, вірш Баба Віхола

ЛЬОДОХІД

Льодохід, льодохід,
На крижині плава кіт.
Не до сміху нам,
Атож,
Розумієм: кіт — не морж.
Ми багорчика берем,
Рятувать кота ідем.

Анатолій Камінчук, Веселе полювання, ілюстрована збірка, вірш Льодохід

ЗАВЕСНІЛО

Завесніло вже довкола:
Зеленіє гай і поле.
Всюди трави, трави, трави —
Зеленаві, зеленаві.

Глянь: он жабка зеленіє.
При зеленім бережку.
Тільки річечка синіє
На зеленому лужку.

Анатолій Камінчук, Веселе полювання, ілюстрована збірка, вірш Завесніло

БАРВІНОЧКУ СИНЬООКИЙ

Барвіночку синьоокий,
Постелися на всі боки:
До травиці, до росиці,
До глибокої криниці.

Постелися по стежині,
Де бузки квітують сині,
Де ступає перші кроки
Наш Василько синьоокий.

Анатолій Камінчук, Веселе полювання, ілюстрована збірка, вірш Барвіночку синьоокий

СИНІЙ ЛЬОН

При дорозі, де тополі,
Синій льон зацвів у полі.
Біля льону — синя річка,
В небі синьому — синичка.
Стільки цвіту-синьодзвону!
Засиніло все від льону.

Анатолій Камінчук, Веселе полювання, ілюстрована збірка, вірш Синій льон

ЛИПКА

Пилипку, Пилипку,
Поливай липку.
Прийде літко,
Зацвіте липка.
Бджілки загудуть,
Медку дадуть.

ВИШЕНЬКА

Вишенька прийшла,
Вишень принесла.
Хто в садочку працював,
Тому повну жменьку.
А хто бігав та гуляв —
Кісточку одненьку!

Анатолій Камінчук, Веселе полювання, ілюстрована збірка, вірш Вишенька

РОЗКАЖИ НАМ, КОЛОСЕ

Колосочку, колосе,
Мудра голова.
Розкажи нам, колосе,
Чи скоро жнива?

Колос усміхається
В полі за селом,
До землі схиляється
Наливним зерном.

Вітерець ланами
Тихо повіва.
Вже не за горами
Золоті жнива.

Анатолій Камінчук, Веселе полювання, ілюстрована збірка, вірш Розкажи нам, колосе

КОНИК ГРИВОЮ ТРЯСЕ

Ходить коник по лужку,
По зеленім бережку.
Коник сам себе пасе,
Коник гривкою трясе.
Золота вуздечка — брень!
Золота підківка — дзень!

Анатолій Камінчук, Веселе полювання, ілюстрована збірка, вірш Коник гривою трясе

ЧИКИ-БРИКИ

Чики-брики — ти куди?
Чики-брики — на базар.
Чики-брики — а по що?
Чики-брики — по крупу.

Чики-брики — а кому?
Чики-брики — для курчат.
Чики-брики — скільки їх?
Чики-брики — двадцять п’ять!

Анатолій Камінчук, Веселе полювання, ілюстрована збірка, вірш Чики-брики

За матеріалами: Анатолій Камінчук. Веселе полювання: Вірші. Для дошкільного віку. Художник Леся Гармиза. Київ, видавництво "Веселка", 1982, 16 с.

Більше віршів Анатолія Камінчука на нашому сайті:

Анатолій Камінчук. Вірші для дітей

Анатолій Камінчук, вірші для дітей, ілюстровані збірки, читати та завантажити

"Пригадую себе маленьким: надворі хуга, заметіль, зима. На вікнах «білі лисиці» — це Морозенко розмалював шибки. А в хаті холодно, а за вікном — світу білого не видко— завіяло, намело аж під стріху. Сиджу біля вікна й розглядаю химерні візерунки на склі, прохукую на шибках прозоре віконечко — ой леле, як там цікаво! У пухнастому інеї сині дерева, на гілках снігурі, синички, горобчики. На паркані, на дротах шапки снігу. А сніг іскристий, рожевий, лискучий. Тоді ще не було ні телевізора, ні домашнього кіно, а були в мене кольорові олівці, які мама подарувала на день народження. І я взявся до малювання. Хотілося це побачене диво перенести на папір. І застрибали, як живі, зайчики та білочки, повиростали химери-дивовижі, захурделила сніговиця, заграла у переливах сонця райдуга-веселиця. Не зчувся, як і день минув. Повернулася мама з роботи. Похвалила за малювання. А тоді мені забажалося ще й віршики до малюнків зробити. Не пам'ятаю, які вони були, ті віршики. Та головне — ті рядочки сподобалися мамі, і вона мене знову похвалила. Мабуть, саме відтоді я й почав римувати, тобто писати вірші. Отой радісний і святковий стан душі бережу в собі, коли беруся за перо, коли мережу рядки, коли пишуться вірші для Вас, малята." (Анатолій Камінчук)