|
Анатолій Камінчук
ЗАБАРИЛАСЯ ЗИМА
Листя облетіло,
Холодно землі.
На дерева сіли
Птахи-снігурі.
Хмарки в небі тануть,
Де ж бо ти, зима?
Снігурі літають,
А снігу нема!
* * *
ЗИМА
Зайчик стриб, стриб,
А довкола сніг, сніг.
Стежиночки нема,
Замела зима.
* * *
СТАЛО БІЛО-БІЛО
Вітер по діброві,
Як буркун, бурчить.
Тільки на дубкові
Листя деренчить.
Заховавсь під травку
В нірку їжачок.
Вибіг на галявку
Зайчик-білячок.
Дивиться: ой леле,
Вже тепла нема.
Білий килим стеле
По землі зима.
* * *
СНІГ ІДЕ ГУСТИЙ
Де росла травичка,
Снігу намело.
Там, де бігла річка,
Лід — прозоре скло.
Де було стернище,
Там стоять скирти.
Білий вітер свище,
Сніг іде густий!
* * *
БАБА ВІХОЛА
Баба Віхола ішла,
Велетенський міх несла.
Аж тут вихор налетів,
Міх пошарпав, потрусив.
Розв'язався бабин міх —
І посипав долу сніг.
* * *
РУСАК І БІЛЯК
Заєць-русак
І заєць-біляк
Не можуть у лісі
Зустрітись ніяк.
Як зима —
То заєць білий.
Як весна —
То заєць сірий.
Де русак,
А де біляк?
Не збагне
Ніхто ніяк!
* * *
ГОДІВНИЧКИ
Я ладнаю годівнички
Для горобчика й синички,
Для малого снігурця
Крихт насиплю і пшонця.
Прилітайте, друзі милі,
Не лякайтесь заметілі!
* * *
УСІ ДЕРЕВА В ІНЕЇ
Усі дерева в інеї —
У білому, у синьому.
Ростуть димки над хатами
Стовпцями волохатими.
Гілки похитує вітрець,
Снігур сніжок покльовує,
А Морозенко-пустунець
Нам вікна розмальовує.
* * *
ОЖЕЛЕДИЦЯ
В інеї червоний глід,
На ставку синіє лід.
На дорозі ожеледиця:
Не погода — привередиця.
Обережно йде бабуся,
Чап-чалап — ступає дід.
Навіть котик-біловусик
Лапкою торкає лід.
* * *
ХУРТОВИНА
Хурто-хурто-хуртовина
Захурделила поля.
Біля двору, біля тину
Сніг замети простеля.
Ні тобі у ліс поїхать,
Ні тобі у сад піти.
Хуртовина — біла втіха,
Біло вбілює хати!
* * *
ВЕДМЕЖІ СНИ
Вже ведмідь заліз в барліг
І у довгий сон заліг.
Ти скажи, ведмедику,
Розкажи, ведмедику,
Не обридли тобі сни
Від зими аж до весни?
* * *
ГУКАЄ СИЧ
Крізь темну ніч
На білому снігу
Гукає сич:
— Пу-гу, пу-гу, пу-гу!
* * *
ГОРОБЧИК
Зима, зима,
Сніжок злітає.
Пташок нема,
Лише горобчик кружеляє.
Цвірінь — сідає на ріллю,
Мене із хати викликає.
І я горобчика люблю,
Бо він від нас не відлітає.
* * *
СПИ, СОНЕЧКО, СПИ
Сонечко за день находилось,
Стомилось.
Прилягло на хмарку
І заснуло.
Прийшов дід Вечір,
Накинув ковдру на плечі.
— Спи, Сонечко, спи.
* * *
ПІВНИКОВЕ ГОРЕ
У півника горечко,
Заболіло горлечко.
Він холодну воду пив,
По морозі походив.
А курочка кудкудаче,
Біля півника аж плаче:
— Не пий, півнику, води,
На морозі не ходи!
* * *
Я — КУЛЬБАБА, ТИ — КУЛЬДІД
(Жарт)
Слухай, як.
Лічити слід:
Я — кульбаба,
Ти — кульдід.
Я — весна,
А ти — зима.
Був мороз,
Тепер нема!
|
