Анатолій Камінчук
БОРЩИК ІЗ ГРИБАМИ
Їжачок ходив у ліс,
Він грибочків нам приніс.
І сказав: — Я буду з вами
Їсти борщик із грибами.
* * *
ЩИГЛИКИ
Прилетіли щиглики
До нашого двора.
Щиглики, щиглики,
До вирію пора!
Щиглики, щиглики,
Нате вам пшона.
Повертайтесь, щиглики,
Як прийде весна!
* * *
ЛИСТОПАД
Листя пада, пада,
Холодно землі.
Вже летять над садом
В ірій журавлі.
Де була травичка,
Там сухий покіс.
Спохмурніла річка,
Змовкли гай і ліс.
Ген за косогором
Бовваніє стіг.
Скоро, дуже скоро
Захурделить сніг.
* * *
КАПІТОН КАПІТОНОВИЧ
Наш капітан
Капітон Капітонович
Веде корабель
Величезний — стотонович.
Стоїть на містку,
За штурвалом кермує,
І люлька його
Козарлюцька димує.
Шумує, вирує
У морі вода.
Сріблиться на сонці
Його борода.
А капітан
Капітон Капітонович
Веде корабель
Величезний — стотонович.
* * *
ЛІСОВІ ДАРУНКИ
Братики-хлопці
Збирали красноголовці.
Дівчатка-сестрички
Збирали лисички.
Подружки-тонконіжки
Збирали сироїжки.
Хлоп'ята-малюки
Збирали маслюки.
Дівчатка дрібненькі
Збирали опеньки.
Діди та баби
Брали білі гриби.
* * *
СОЙКА САДИТЬ ЖОЛУДЦІ
На галявці — ців, ців, ці —
Сойка садить жолудці.
Пильно жолудь оглядає,
Прямо в ямочку саджає.
Сойченята — ців, ців, ці —
Поливають жолудці.
Каже сойка: — Так і знай,
Буде тут дубовий гай!
* * *
НЕ БАРИСЬ
Дрозде, дрозде,
Не барись!
Вже опав
Черлений лист.
Йде зима
У ліс та гай,
Відлітай
У теплий край!
* * *
ВЕРБОВА РОЗМОВА
Каже верба
Вербі:
— Чом ти, вербо, в журбі?
Каже вербі
Верба:
— Хіба це, вербо, журба?
Просто
Листочків нема,
Не за горами
Зима!
* * *
ОСТАННІЙ ЛИСТОЧОК
Листя падає
Додолу.
Засинають
Гай і поле.
На вербі
Один
Листочок.
До зими
Один
Деньочок!
* * *
ОСИНЕ СІНО
Взяли оси гострі коси,
Косять сіно на покосі.
А за ними йдуть осиці,
Кладуть сіно у копиці.
Навіть мале осенятко
І те несе травенятко.
Поспішають дружні оси,
Бо уже надходить осінь.
Знають: дощики осінні
Геть намочать осам сіно.
* * *
ВЕЧОРЕ-ДРІМАЙЛИКУ
Вечоре-дрімайлику,
Просимо до хати,
Треба нашу донечку
Трішки задрімати.
Глянь, заснули в ліжечку
Котик і лисичка.
Тільки наша донечка
Не стуляє вічка.
Вечоре-дрімайлику,
Довго не барися,
Нашу любу донечку
Задрімать берися.
|