До книги Марини Павленко "Півтора бажання. Казки з Ялосоветиної скрині" увійшли такі казки (усі вони зібрані тут, в одній добірці):
- Мандрівниця мимоволі (Казка про Казку)
- Хатка для Нехайка (Н е д б а л а казка)
- Баба Віхола (Н е о б е р е ж н а казка)
- Перевізник Микита (Н е й м о в і р н а казка)
- Лілея (З а б у д ь к у в а т а казка)
- Мельниківна (В е р е д л и в а казка)
- Півтора бажання (О щ а д л и в а казка)
- Як Реготушка врешті зажурилася (С м і х о т л и в а казка)
- Удова й два сини (Т е р п л я ч а казка)
- Хлопець, який нарешті переміг свій страх (П о л о х л и в а казка)
- Золота шабля (М о т о р о ш н а казка)
- Мандрівниця повертається.
Григорій Фалькович, віршована "Абетка"
"Абетку ти береш до рук.
Абетка — ключ до всіх наук,
До всіх історій чарівних,
І таємничих, і смішних.Рушаймо! Ось вона, твоя
Стежиночка від "А" до "Я""(Григорій Фалькович)
Дитячі вірші Григорія Фальковича
Вірші поета Григорія Фальковича викликають усмішки, смішки́, сміх та регіт. Він — людина з яскравим почуттям гумору.
Тож і наша розмова вийшла жартівлива.
— Чи варто забороняти якісь книжки?
— Варто забороняти найкращі книжки, щоб діти захотіли порушити заборону, добралися до них і прочитали.
— Як відрізнити гарну книжку від поганої ще до того, як її прочитаєш?
— Пильненько придивитися до тих знайомих, кому книжка подобається, а кому — ні. Якщо певну книжку уподобала гарна людина — то варто спробувати почитати…
Іван Андрусяк, "Третій сніг" (уривок)
"Перший сніг цього року випав дуже рано, ще на початку листопада. Він був мокрим, липким і свого запаху ще не мав. Пахнув прілим листям, присохлими бур’янами й утомленим вітром, який завжди в лісі трохи розгублений, а часом і боязкий. Вибравшись ізранку зі своєї хатки на галявині в заростях терену, старанно замаскованої купою сухого гілляччя, їжак Петро зітхнув. Брудні клапті першого снігу скапували поміж гілок, навіваючи думки про застуду, ангіну й гірку мікстуру, яку доведеться пити, пропускаючи школу. А ще про те, що за першим снігом неодмінно прийде перший мороз, а отже, в його рідні кущі скоро навідаються ласі істоти. Бо ягоди терену достигають із першим морозом, а доти вони терпкі й несмачні..." (Іван Андрусяк)
"Сумна скоромовка", "Був день народження колись…", "Чай", "У зайця", "Безслонів'я" - дитячі віршики Юрка Бедрика з книжки "Снюсь-нюсь-нюсь".
"Якось бавився в ніжній зеленій траві хтось маленький, м’якенький і смугастий. Малюк народився зовсім нещодавно і ще не тямив, хто він такий. Та й з’ясувати це було доволі важко. Вранці лагідна матуся казала: «Сонечко моє, час прокидатися!» Якщо маля надто забруднювалося, мама журила: «Ну й свинка ж ти моя…» А якщо він був чистенький та охайний, називала його квіточкою. Коли Смугастик сердито супився, якщо мама зарано кликала його з прогулянки додому, вона усміхалася: «Не дивись на мене вовчиком!» Коли, засинаючи, синочок муркотів до мами, то ставав «маминим кошенятком». Ну як тут не заплутатися?.." (Тетяна Стус)
"У кожного є дім. Пташки́ живуть у гніздах. Звірі — у норах. Риби — у річці чи в морі. Бджоли — у вулику. Мурахи — в мурашнику. А равлик навіть носить свою хатку зі собою! Книжки́ мешкають у книгарнях, у бібліотеках, на книжкових полицях осель. Зорі — на небі. Люди — в будинках..." (Зоряна Живка)
"Мишкові миші" Галини Вдовиченко - казка про різних мишей, яким доведеться порозумітися й посваритися, нареготатися й побитися - перш ніж вони створять супер-пупер мишачий рок-бенд... Дивіться та слухайте казочку, яку для вас читає Фоззі.
Оксана Лущевська, "Шашки" (оповідання)
"Люблю грати в шашки, особливо сам із собою. Розкладаю дошку. Ходжу навкруг неї. Буває, пересуваю шашки вказівним пальцем. Інколи середнім. Підмізинним і мізинцем теж. Складніше — великим. Треба тягти шашку обережно, щоб не зрушити інші. Правим великим краще, ніж лівим. Є різні прийоми й комбінації. Я їх недарма повигадував. Шурх — сюди. Ррруть — туди. Білою — чорну. Чорною — білу. І в да́мки! Я намагався навчити Люську, але вона — не гравець. Коли сідає зі мною за шашки, то грає по-своєму. Не дотримується правил. Люська скрізь тягає з собою шишки..." (Оксана Лущевська)
Мар’яна Савка. Вірші для дітей
"З дитинства мене оточувало дуже багато книжок, бо мої батьки мали гарну бібліотеку. Кілька полиць були тільки моїми — з найкращими дитячими книжками, які тоді лишень можна було знайти й придбати. Мені так подобалося читати, що я собі мріяла й про якусь таку професію. Сиди собі, читай! Але ж ви знаєте, що мрії збуваються. Тепер я і пишу книжки, і видаю, і, звичайно ж, читаю! І це справжня насолода!" (Мар’яна Савка)
"Колись дуже давно Папуга не вмiв розмовляти. А навчитися йому дуже хотiлося. Полетiв вiн до великого болота, в якому лежали бегемоти. "Яке гарне болото!" — казали вони i занурювалися у те болото по самiсiнькi очi. Папузi болото зовсiм не подобалося. Але, щоб навчитися розмовляти, вiн повторював за бегемотами..." (Галина Малик)
Дитяча поезія Галини Малик
Дитячі віршики Галини Малик з ілюстраціями: "Королівство Ану", "Капелюх", "Запросини", "Неділя та будень", "Веселий сніг", "Я морозу не боюсь", "Ізянські лозарі", "Неслухняний дощик", "Капітан", "Аптека", "Пілот", "Боягуз", "Бах і Бух", "У Карпатах", "Ходить чутка", "Ой!", "Дивний звір", "Медальйон і бульйон", "Троку-Фроку-Брик", "Уявляєш?".
"Про кита", "Черепашенята", "Пелікан", "Чайки", "Хвилі", "Повітряний змій, "Краб" - віршики Оксани Лущевської зі збірки "Про кита".
"Жила собі Цяточка. Була вона маленькою і почувалася добре. Одного дня вона побачила біля себе іншу цяточку. Від цього їй стало радісно і захотілося дружити. Нову цяточку звали Ляпкою. Вони перезирнулися, і так почалася їхня дружба. Незабаром Цяточка помітила, що коло них з’явилася велика Цятка. Вона ставала дедалі більшою й наближалася до її подружки. Цяточка поспівчувала подрузі. Адже велика Цятка може поглинути її! Однак Цятка не поглинула Ляпку, а обійняла її і почала з нею приятелювати..." (Катерина Єгорушкіна)
"Я хочу, щоб моє дерево було зеленим,
Щоб зла сокира його ніколи не торкалася!
Щоб колискова бабусина знов прийшла до мене,
І щоб зі мною назавжди зосталася!.."(Сашко Положинський)
Шестирічний американський малюк на ім’я Dom дуже полюбляє малювати. А його неординарний батько створює у фотошопі відповідні реалістичні картинки, наповнені гумором і безмежною фантазією. На цих чарівних малюнках можна побачити будь-що: від левів, лемурів та динозаврів до тракторів, велосипедів, космічних кораблів та фантастичних істот і персонажів популярних мультфільмів. Про це розповідає портал Boredpanda. Татко публікує ці малюнки у своєму акаунті в інстаграмі, чим викликає інтерес більше сотні тисяч підписників з усього світу. Ось кілька прикладів їх картинок...
14 січня - день народження Євгена Гуцала
"Сьогодні важко сказати, коли я почав писати: здається, я писав завжди." (Євген Гуцало)
"Давно це було. У селах під солом’яними стріхами стояли хатинки. Маленькі віконця, наче здивовані оченята, поглядали на рідні подвір’я. Жили в тих хатинках наші прадідусі та прабабусі. Жили собі у злагоді тихо, неквапливо, особливо взимку. Якось пізнім вечором йшов стежиною повз сільські подвір’я художник. Щойно випав сніг. Він скрипів під ногами, переливався срібно-голубими барвами під місячним сяйвом. Ураз художник уповільнив ходу й зупинився, вражений тишею та красою зимового вечора. Зупинився, прислухався, придивився. Побачив він «заквітчані» інесм дерева, хатинку під пухнастою шапкою снігу, з-під якої блимали гарячі вогники віконець. Замилувався..." (Елла Бєлкіна)
"Україна — це ти" - пісня Тіни Кароль та Миколи Бровченка про Україну (текст, ноти, відео)
"Моє ім’я — Батьківщина,
Лелеки легке крило.
Моє ім’я — Україна
І сонечка тепло.
Моє ім’я — Вишиванка,
Я — хрестик на полотні.
Моє ім’я — синє небо,
Я — сонях малий під ним."(Тіна Кароль, Микола Бровченко)
"Угода" – це уривок з повісті-казки українського письменника Володимира Рутківського «Гості на мітлі», в якій поряд із сучасними школярами діють персонажі із народних казок, вчить чесності, справедливості, бережливому ставленню до природи.
