Статті для дітей та батьків

"Відкрию тобі одну маленьку таємницю. Наше око — складна система, і вчені ще не дійшли згоди у формулюванні єдиної теорії кольору. Насправді ніхто не знає, чому ми бачимо всі кольори так, а не інакше. Ми з тобою відштовхнемося від того, до чого звикли. Коли синє  — це синє, а жовте — жовте. Гаразд? Адже самі кольори, їхня зміна й від чого ця зміна залежить — здавна цікавить допитливих людей. Чому листя зелене? А чому стає жовтим або червоним? Не існує єдиної теорії кольору. Проте ми знаємо, що колір предмета залежить від того, яку саме частину світлового променю здатен цей предмет відбивати і як на цей сонячний промінь реагують електро́ни атомів, з яких складається предмет. Тобто знову все залежить від електронів, найдрібніших, але важливих цеглинок Всесвіту!.." (Юля Смаль)

"Щоб я погодилася з’їсти суп, коли була малою, мама мусила розповідати казку. Найулюбленішою була «Принцеса на горошині». Щоразу рідним доводилося вигадувати нове й нове продовження цієї казки й навіть малювати ілюстрації. Гадаю, я натренувала у своїй родині добрих казкарів. Не менш цікаво було ночувати в бабці. Перед сном вона на моє прохання неодмінно розповідала казку. Але швидко починала дрімати й крізь сон мурмотіла якісь нісенітниці. Врешті спала тільки бабця, а я тишком-нишком сміялася з «півнів у підштанках і ящиків, які встали й кудись побігли». (Валентина Вздульська)

 

Ліричні мініатюри (віршики-верлібри) Михайла Григоріва: "Малюнок", "Сумний віршик", "Зайчик і квітка", "Осінь у Карпатах", "У садку", "Росинки", "Майстриня", "Дорога".

"Прийшла лиска —
Руда кіска
У село до коваля
І тихенько промовля:
—    Чи могли б ви,
А чи ні
При ковадлі, при вогні
Голос викувать мені?.." 

(Валентина Каменчук)

Легенди про Великдень: "Поки люди пишуть писанки - диявол безсилий", "Писанки з каміння", "Дяка доброму чоловікові", "Звідки взялися писанки".

У своєму блозі на "Малій Сторінці" відома в усьому світі майстриня-писанкарка Ірина Михалевич докладно розповідає про мистецтво писанкарства - крок за кроком - та розкриває секрети своїх писанкарських знахідок.  Пізнаваймо нове разом з нами!

 

 

 

 

"Був собі у Києві Трамвай. Не звичайний дзвінкий Трамвай, що возить людей, а той, що ремонтує трамвайні дроти, перевозить важкі рейки і просмолені шпали. Трамвай без кінця подорожував із Святошина на Поділ, а з Подолу через Дніпро аж у Дарницю й назад. А як він дзенькав, клацав, бамкав, бив колесами на стиках! Люди злякано тулилися до будинків. Домашні господарки миттю зачиняли вікна. Собаки ховалися у підворіття, а кицьки видряпувалися з переляку аж на вершечки дерев. Злізти звідти вони боялися, тож доводилося кликати пожежників, ставити до кожного дерева (а ви знаєте, як їх багато у Києві!) пожежні драбини й рятувати наполоханих кицьок, які нявчали так, що чути було аж на Батиєвій горі..." (Юрій Ярмиш)

"Ішов Дениско з дідусем повз крамницю. А там у вітрині стільки іграшок, що просто очі розбігаються!
— Дідуню,— став благати Дениско.— Купи мені дудочку. Я про неї все життя мрію.
Денисків дідусь — добра душа, внукові не відмовить. От і купив..."

(Анатолій Григорук)

"Квітують луки! Цвіте усе зело, а кожна квітка ніби промовляє. Про що ж вони хочуть розказати?" Розгадати їхні таємниці давно намагалася відома буковинська письменниця Зірка Мензатюк. У збірці оповідань "Зелені чари" вона розповідає про знані й маловідомі рослини України, пов'язані з ними легенди, повір'я, народні звичаї, про їхні чарівні й реальні властивості, про дива України - Долину нарцисів, заповідні тисові гаї та інші. Особливу увагу авторка приділяє забороненим у радянський час - і тому майже забутим - релігійним легендам про рослини, а також пов'язаним з різними квітами цікавим бувальщинам з житті видатних українців.

"У садку співав Соловей. Його пісня була дуже гарна. Він знав, що його пісню люблять люди. Того й дивився з погордою на квітучий сад, на синє небо й на маленьку дівчинку, що сиділа в саду й слухала його пісню. А коло Соловейка літав великий рогатк й Жук. Він літав і гудів. Соловей припинив свою пісню та й каже: "Перестань гудіти. Ти не даєш мені співати. Твоє гудіння нікому не потрібне. Та й краще, аби тебе, Жуче, зовсім не було..."" (Василь Сухомлинмький)

Історична повість про славетного ватажка селянського повстання на Поділлі 1813 - 1835 років Устима Кармалюка. Як і всі історичні художні тексти Марка Вовчка для дітей, казка написана яскраво і була дуже популярною у свій час.

Мультфільм "Збережемо нашу планету разом!" був створений разом з дітьми та для дітей для того, щоб донести інформацію про глобальне потепління і проблеми забруднення навколишнього середовища. Діти підготували весь необхідний матеріал, а студія "PrimusAnimation" зібрала його та відтворила у такому коротенькому, але цікавому, анімаційному фільмі. Режисер мультика - Сергій Точин, художник-постановник - Сергій Руденко, аніматор - Сергій Могильний, продюсер - Андрій Малюхович.

 

Щороку користувачі Goodreads – міжнародної книжкової соціальної мережі – називають найкращі книги. Переможців премії «Goodreads Choice Awards» обирають у 20 номінаціях, серед яких художня проза, дитячі твори, non-fictiоn тощо.

Тисячу років перебували в забутті найстародавніші духовні скарби українського народу — міфи й легенди дохристиянської доби. Пропонована книжка відомого письменника, літературознавця і лінгвіста, краєзнавця і етнографа в певній мірі відроджує величний пантеон міфічних героїв і персонажів, що їх створила поетична уява праукраїнців. Словник, як своєрідне одкровення про наших давніх предків, стане в пригоді кожному, хто прагне зазирнути в саму глибінь історії України, пройнятися її красою, мудрістю й дивовижним, хвилюючим злиттям Людини з Природою... Міфи і легенди стародавньої України, записані відомим українським народознавцем, письменником Сергієм Плачиндою, які увійшли до "Словника давньоукраїнської міфології": "Сокіл-Род", "Прадуб", "Білобог і Чорнобог", "Коляда і Мара", "Земля", "Дажбог і Жива", "Божич", "Перун", "Стриба", "Сварог".

 

"У саду кувала зозуля. Віщувала комусь довгі літа.
Пахло м'ятою, любистком. Цвіли ружі. Гули бджоли.
Із-за хати, з-за гострої стріхи виблискували золоті хрести церкви.
У глибині обійстя, на клуні, поважно куняв, стоячи на одній нозі, чорногуз. Буяло зелене свято — Тройця..." (Сергій Плачинда)

Дитячі вірші про мову, які написала відома українська поетеса Валентина Каменчук: "Мову рідну, слово рідне", "Чому ведмедик зажуривсь".

 У XIX столітті в центрі української науки опиняється етнографія. Як наслідок, постає низка чудових етнографічних збірок, праць і монографій про різні сторони народного життя і народної творчості. Тоді виходять у світ “Народные южнорусские песни” Амвросія Метлинського, 1854; “Вжинок рідного поля” Миколи Гатцука, 1857; “Старосветский бандуриста” Миколи Закревського, 1860, та багато інших праць. Яскравою подією тоді став і альбом Ольги Косач “Украинский народный орнамент: вышивки, ткани, писанки”. Він побачив світ 1876 року в Києві. На той час, коли вийшов альбом, не було видано жодної повної збірки української орнаментики. 

Казки Юрія Ярмиша "Трамвай і щиглик", "Дрібний дощик", "Добре серце", "Дорога і стежки", "Від чого хліб росте", "Календар", "Чого Синичка повеселішала", "Сірник", "Як троє кошенят до бабусі в гості", "Ходили", "Лебедина казка", "Блискавка та Грім", "Лісові балакуни", "Жабеня", "Їжачки", "Як сороченята Пугача проганяли", "Табуретка", "Чия шапочка?", "Джерельце", "Апельсин і Сонце", "Казка про ріпку та внучку", "Тхір і Курочка", "Котики", "Підступна Лиска", "Про бегемотика", "Хоробрий Стільчик", "Чужа праця".

Добрий янгол із казки Валентини Вздульської «Горобине Різдво» зі збірки "Казки Різдвяного ангела" недвозначно нагадує, як важливо за приготуваннями до святкування Різдва не забути про суть свята. Вражає здатність маленьких пташок до  неймовірноїсамопожертви в ім'я великих світлих звершень...

 

 

 

 

 

"Під містечком Берестечком змовкли вже литаври, 
Поламались гострі списи, кулі одсвистали.

Налетіло гайвороння та й заголосило:
«Скільки тої молодої перебито сили!

Справа - триста, зліва - триста, попереду — триста. 
Скільки того молодого впало товариства!»..." 

(Йосип Струцюк)